Решение № 137582385, 22.06.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/3903/25

2/707/103/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

представника позивача Пилипчука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

16.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір № 2136274, за яким Товариство надало позичальнику грошові кошти у кредит. Пізніше, 11.08.2021 було укладено договір №11-08/2021 відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2136274. 23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2136274. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2136274. Загальний розмір заборгованості за договором № 2136274 від 16.04.2021 становить 4 026,10 грн, з якої: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2 726,10 грн.

Також, 27.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2111764997316, за яким Товариство надало позичальнику грошові кошти у кредит. Пізніше, 01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111764997316. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111764997316. 28.08.2025 було укладено договір №28-08/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111764997316. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2111764997316. Загальний розмір заборгованості за договором № 2111764997316 від 27.04.2021 становить 46 637,25 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2 500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 44 137,25 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договорами № 2136274 від 16 квітня 2021 року та № 2111764997316 від 27 квітня 2021 року в загальному розмірі 50 663,35 грн. В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачем умов договорів кредиту щодо порядку повернення кредитних коштів.

1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.

1.3. 10 листопада 2025 року до суду представником відповідача Андрущаком С.В. подано клопотання про витребування доказів, з вимогою попередньо поновити процесуальний строк для його подання, посилаючись на великий обсяг позовної заяви та додатків до неї, зокрема, позовні вимоги стосуються 2-х кредитних правочинів, а також 5-ти відступлень прав вимоги до відповідача, тому об`єктивно знадобилось 3 (три) додаткових дні (06.11.2025-08.11.2025) для аналізу доказів, формування, складення, друку та відправлення відзиву на позов, а також інших заяв у справі.

1.4. 13 листопада 2025 року до суду представником відповідача Андрущаком С.В. подано відзив на позовну заявуз вимогою попередньо поновити процесуальний строк для його подання, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, вказуючи про те, що усі твердження позивача є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються на припущеннях, суб`єктивних міркуваннях та документально не доведені. Зокрема, не підтверджено факт укладення договорів між відповідачем з первісними кредиторами, перерахування відповідачу коштів, відступлення права вимоги до відповідача за вказаними договорами та наявність буд-якої заборгованості перед позивачем. Крім того, вважає заявлені витрати на правову допомогу не співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт і витраченим часом.

1.5. 20 листопада 2025 року до суду представником позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано відповідь на відзив в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на доведення здійснення дій відповідачем, спрямованих на укладання договорів, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронних договорів, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцями було перераховано грошові кошти. Крім того, позивачем було подано належним чином завірені копії доказів набутого права грошової вимоги та докази існування відповідних правовідносин, що склались між ними, а тому, сумніви щодо їх достовірності відсутні, протилежного відповідачем не доведено.

20 листопада 2025 року до суду представником позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів, з вимогою попередньо поновити процесуальний строк для його подання. Представник указав про те, що у позовній заяві не зазначено про необхідність витребування доказів, оскільки, зважаючи на норми законодавства, позивачем було надано належні та допустимі докази, що підтверджують його позицію, а необхідність витребування безпосередньо банківської виписки виникла в процесі розгляду справи в суді.

1.6. 26 листопада 2025 року до суду представником відповідача Андрущаком С.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заперечення (на відповідь на відзив) з вимогою попередньо поновити процесуальний строк для його подання, в якому просив залишити без розгляду (поза увагою суду) відповідь позивача на відзив від 20.11.2025 у зв`язку із порушенням вимог ухвали суду від 06.10.2025 та ч.4 ст.179 ЦПК України.

26 листопада 2025 року до суду представником відповідача Андрущаком С.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заперечення на клопотання позивача про витребування доказів від банківської установи, посилаючись на попуск процесуального строку на його подання, надмірність витребуваних доказів та порушення позивачем порядку розкриття банківської таємниці.

1.7. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2025 року поновлено строк для подання клопотань про витребування доказів. Витребувано від ТОВ «Факторинг Партнерс» для дослідження у судовому розгляді оригінали письмових доказів, оригінали електронних доказів на носії їх створення (флеш-накопичувач, жорсткий диск тощо), від АТ «Універсал Банк» інформацію по рахунку відповідача.

1.8. 03 грудня 2025 року до суду представником позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано додаткові пояснення щодо пропуску процесуального строку для подання відповіді на відзив.

1.9. 09 грудня 2025 року до суду представником відповідача Андрущаком С.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заперечення на додаткові пояснення представника позивача від 03.12.2025.

1.10. 15 грудня 2025 року на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надав запитувану інформацію на електронну адресу суду.

1.11. 17 грудня 2025 року до суду представником позивача на виконання ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2025 року подано наявні документи, а саме: оригінали письмових доказів, а також електронні докази, записані на CD-диску. Крім того, разом з матеріалами заявлено клопотання про витребування доказів, з огляду на те, що у позивача відсутня можливість виконати ухвалу суду, шляхом самостійного подання договорів, тому існує необхідність витребування зазначених доказів судом безпосередньо у сторін відповідних договорів.

1.12. 19 грудня 2025 року на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надав запитувану інформацію засобами поштового зв`язку на адресу суду.

1.13. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року витребувано від ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр» належним чином засвідчені копії договорів факторингу.

1.14. 08 травня 2026 року до суду представником ТОВ «Коллект Центр» на виконання ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року подано витребувані документи.

11 травня 2026 року до суду представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» на виконання ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року подано витребувані документи.

11 травня 2026 року до суду представником ТОВ «Вердикт Капітал» на виконання ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2026 року подано витребувані документи.

1.15. У відкритому судовому засіданні представник позивача - Пилипчук С.В. підтримав позовні вимоги, посилаюсь на позицію зазначену у відповіді на відзив.

Представник відповідача адвокат Андрущак С.В. у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим.

1.16. Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

17 червня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України, та у зв`язку зі складністю справи відклав його ухвалення та проголошення на 5 днів - до 22 червня 2026 року об 16 год 00 хв.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. ОСОБА_1 за допомогою програмного забезпечення (Інформаційно-телекомунікаційної системи) уклала 16 квітня 2021 року договір позики № 2136274 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою», шляхом заповнення заяви про надання (отримання) позики на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору h01870.

Згідно з п. 2.1. за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Пунктом 2.3. договору позики встановлені параметри позики - тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 1 300,00 грн;строк позики: до 16 травня 2021 року (30 днів).

Пунктом 2.4. договору позики встановлені відсотки за користування, відповідно до яких: середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.00000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою.

Згідно з п. 2.4.5. позикодавець надає позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах (відповідно до п. 2.4.2) виключно за умови належного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. У випадку недотримання позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за договором застосовується базова процентна ставка за позикою.

Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою.

Згідно з п. 2.6. позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті Товариства протягом трьох робочих днів з дати підписання договору.

Згідно з п. 3.6. у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.

Згідно з п. 3.7. зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до п.п. 4.3.2, 4.3.5, 4.3.6, 4.3.7, 4.3.8 Правил визначено, що оферта, що містить повний текст договору позики, розміщується товариством в особистому кабінеті та надається для вивчення й погодження фізичний особі, яка бажає укласти договір позики. Прийняття оферти (акцепту) фізичною особою, яка бажає укласти договір позики, відбувається шляхом надсилання електронного повідомлення, яке містить істотні умови договору позики. Договірна документація підписується позичальником одноразовим ідентифікатором, що генеруються та надсилається йому товариством за вказаними в особистому кабінеті контактними даними; товариством підписуються відповідна електрона договірна документація електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На підтвердження укладення договору позики позикодавець направляє позичальнику електронне повідомлення про укладення договору позики. Електронний договір, укладений відповідно до процедури, описаної вище, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до додатку №1 до договору позики №2136274 від 16 квітня 2021 року, а саме розрахунку, в ньому відображено основні параметри позики. Додаток підписаний позикодавцем та позичальником електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, відповідно, z47711 та h01870.

ТОВ «Маніфою» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало, та надало кредит в розмірі 1 300,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку останньої № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 2782_241106152048 від 06.11.2024 про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта, а саме: 16.04.2024 об 11:25:50, номер транзакції в системі іРаy.ua 86563646, призначення платежу зарахування 1 300,00 грн на карту НОМЕР_1 .

Витребуваним від АТ «Універсал Банк» повідомленням, підтверджено факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Витребуваним від АТ «Універсал Банк» повідомленням про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 відслідковано нарахування у сумі 1 300,00 грн від 16.04.2021.

З укладенням договору у позичальника виник обов`язок повернути кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах узгодженими сторонами. ТОВ «Маніфою» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кошти, проте остання взяті на себе за договором позики зобов`язання перед ТОВ «Маніфою» не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами договору позики, та проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 026,10 грн, з якої: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2 726,10 грн, яка відображена в розрахунку заборгованості за договором позики станом на 05 липня 2021 року.

11.08.2021 було укладено договір №11-08/2021 відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2136274.

Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021 ТОВ «Маніфою» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників кількістю 2994, після чого, з урахуванням п. 1.2 умов договору факторингу №11-08/2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 11-08/2021 від 11.08.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1

23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2136274.

Відповідно до п. 1.1. за цим договором, фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1), в розмірі портфеля заборгованостей.

Відповідно до п. 5.2. за цим договором, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості за портфелем заборгованостей відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей.

До матеріалів справи долучено підписаний акт прийому-передачі реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року та акт прийому-передачі реєстру заборгованостей договором факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року. Також, на підтвердження переходу права вимоги за реєстром боржників до договору факторингу, позивач долучає платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу.

Згідно з витягу реєстру заборгованостей №3 до договору № 23/05/24 факторингу від 23 травня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2136274 від 16.04.2021 за період з 11.08.2021 по 26.09.2025 у ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» наявна заборгованість у розмірі 4 026,10 грн, з якої: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2 726,10 грн.

2.2. 27.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансових послуг №2111764997316 «Стандартний»,у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) номер пароля S8.

Згідно умов вищевказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та Правил. Кредит надається на строк, зазначений в заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до договору та є невід`ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих, на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

Проценти за користування кредитом нараховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожний день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в) (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 1.4.1. договору, нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту залишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів, нараховані за фактичний строк користування кредитом (п. 1.4.2. договору).

Разом з договором про надання фінансових послуг № 2111764997316 «Стандартний» від 27.04.2021 ОСОБА_1 було підписано шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором S8: додаток № 1 (заява-анкета); додаток № 2 (графік платежів); додаток № 3 (паспорт споживчого кредиту); додаток № 4 (повідомлення суб`єкта персональних даних про його права).

Відповідно до п. 4.2. договору та п. 4. Паспорту споживчого кредиту, реальна процента ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає:

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.а) договору 730 відсотків річних (або 732 відсотків, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.б) договору 1302,36 відсотків річних (або 1306 відсотків, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.в) договору 1711,7 відсотків річних (або 1769,68 відсотків, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.г) договору 2735,45 відсотків річних (або 2743,05 відсотків, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік).

На виконання умов договору №2111764997316, ТОВ ФК «Вей Фор Пей» 27.04.2021 об 21:06:36, на підставі договору про організацію переказів коштів, укладеного з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 2 500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_4 , що підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 03.06.2025.

Витребуваним від АТ «Універсал Банк» повідомленням про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 відслідковано нарахування у сумі 2 500,00 грн від 27.04.2021.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором №2111764997316 від 27.04.2021 станом на 30.11.2021 утворилася заборгованість у загальній сумі 18 450,00 грн, з якої: 2 500,00 грн - заборгованість за кредитом, 15 950,00 грн - заборгованість за процентами, що стверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №2111764997316 від 27.04.2021, складеним ТОВ «Служба миттєвого кредитування».

01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111764997316.

До матеріалів справи долучено підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року, також, на підтвердження переходу права вимоги за реєстром боржників до договору факторингу, долучено платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу.

Відповідно до акта приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 31632, після чого, з урахуванням п. 1.2 умов договору факторингу №1-12, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно з витягу реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Новим кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» за користування кредитними коштами, за період з 01.12.2021 по 26.04.2022, ОСОБА_1 нараховані відсотки за договором №2111764997316 від 27.04.2021 у загальній сумі 44 137,25 грн.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111764997316.

Згідно з п. 2.1. договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Згідно з п. 5.2. договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників кількістю 207 307, після чого, з урахуванням умов договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості від боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1

28.08.2025 було укладено договір №28-08/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111764997316.

Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді за договором №28-08/25 від 28.08.2025 ТОВ «Коллект Центр» передав, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв реєстр боржників кількістю 3604, після чого, з урахуванням умов договору №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.08.2025, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості від боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.08.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2111764997316 від 27.04.2021 у ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» наявна заборгованість у розмірі 46 637,25 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2 500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 44 137,25 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.2. Відповідно до ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц вказано, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

3.3. У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

За обставинами спірних правовідносин судом установлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідача, яке належить кредитору за договорами № 2136274 від 16.04.2021 та № 2111764997316 від 27.04.2021, обумовлено дійсністю договорів факторингу.

Представник відповідача заперечував дійсність переходу права вимоги за договорами до позивача, посилаючись на сумнівність наданих позивачем доказів, як самих договорів, так і копій реєстрів прав вимоги, які є додатками до відповідних договорів факторингу, внаслідок чого судом постановлялись ухвали про витребування належним чином засвідчених копій відповідних доказів.

На виконання ухвали суду були надані відповідні докази, а їх дослідження не викликає у суду сумнівів щодо їх відповідності оригіналу, а відтак суд не вбачає підстав для відхилення таких доказів. При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо сумнівності таких доказів, оскільки відповідні доводи, з огляду на їх зміст, не можна вважати об`єктивними та належним чином обґрунтованими.

Вказані договори факторингу є чинними, оскільки їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підлягають виконанню. З огляду на викладені вимоги закону, встановлені обставини та досліджені у судовому засіданні належним чином посвідчені копії вказаних договорів з додатками, суд дійшов висновку, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 2136274 від 16.04.2021 та № 2111764997316 від 27.04.2021.

4.2. Судом відхиляються аргументи представника відповідача про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази укладення кредитних договорів в електронній формі між сторонами, зважаючи на таке.

Як убачається з правового висновку ВС у постанові від 04.02.2026 у справі №758/14925/23 на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Верховний Суд вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене ЗУ «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Однак, відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

ВС наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з`ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування. Саме на це вказувала відповідачка.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Таким чином можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з`ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

За клопотанням сторони позивача, забезпечуючи принцип змагальності та сприяючи сторонам у реалізації права на подання доказів, суд витребував від АТ «Універсал Банк» інформацію про те, чи належить відповідачу карта № НОМЕР_1 , на яку здійснено перерахування коштів за кредитними договорами та чи були зараховані суми кредиту. Так, згідно з повідомлення АТ «Універсал Банк», відповідачу емітована картка № НОМЕР_2 , на яку 16.04.2021 здійснено зарахування коштів у сумі 1 300,00 грн та 27.04.2021 у сумі 2 500,00 грн, на підтвердження чому надано повідомлення по рахунку. Відповідно, заперечуючи факт отримання кредитних коштів, відповідач не надала цьому жодних доказів, та не спростувала доказів, наданих суду на підтвердження факту отримання нею кредитних коштів. Не заявлялося відповідачем і про те, що відносно її картки вчинялися несанкціоновані дії сторонніми особами.

Наданий суду доказ (електронні оригінали договорів), є ідентичними тому, що були надані позивачем до позову.

Додатково слід врахувати, що персональні дані позичальника (ПІБ, РНКОПП, реквізити паспорта, адреса місця проживання), необхідні для укладення договору, були отримані кредитором після самостійного повідомлення відповідачем.

Іншого способу отримати персональні дані позичальника кредитор не мав.

Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з використанням персональних даних відповідача матеріали справи не містять.

Відтак, відповідач не спростувала факт самостійного волевиявлення позичальника щодо оформлення кредитних правовідносин за якими стягується заборгованість у справі.

За наявності усіх достовірних персональних даних позичальника у договорі, повідомлених кредитору, та фіксування досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов договору у спосіб введення одноразового ідентифікатора, суд вважає, що посилання відповідача про те, що позивач не надав доказів того, що договори дійсно були підписані відповідачем за допомогою одноразових ідентифікаторів не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у тому, що саме відповідач є стороною позичальника за вказаними договорами.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру - правові висновки ВС у постанові від 10.12.2025 у справі № 701/171/25.

Відтак позивачем, на думку суду, переконливо доведено наданими доказами існування стверджуваних обставин щодо укладення кредитних договорів з відповідачем, їх змісту, а також факту перерахунку кредитних коштів позичальнику та такі висновки є більш вірогідними ніж твердження представника відповідача про те, що відповідні договори фактично укладено не було попри підтвердження матеріалами справи перерахунку обраного відповідачем розміру кредиту на вказану нею ж банківську картку саме у день укладення кредитних договорів від 16.04.2021 та 27.04.2021.

Слід оцінити критично і посилання представника відповідача на те, що позивач не надав банківську виписку по рахунку відповідача, яка б беззаперечно підтверджувала отримання коштів, адже такі відомості підтвердив у листі банк-видавник картки позичальника.

Беручи до уваги викладене, дослідивши докази в їх сукупності, в змагальному цивільному процесі, суд прийшов до висновку що договори кредиту укладено, вони містять всі необхідні істотні умови та підписи сторін, а отже підлягають виконанню сторонами.

4.3. Щодо нарахованої заборгованості за договором №2136274 від 16.04.2021.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловлено правову позицію про те, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Отже, позикодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії договору позики, після спливу визначеного договором строку кредитування нарахування відсотків є безпідставним.

У даному договорі позики передбачено, що сума позики становить 1 300,00 грн, строк кредитування до 16 травня 2021 року (30 днів). Процентна ставка передбачена договором становить 1.99000% в день. При цьому нарахування відсотків здійснюється з наступного дня з дня надання позики (п. 3.3. договору).

У розділі 1 договору визначено, що строк позики може бути продовжено, шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди.

Матеріали справи не містять доказів, що між сторонами було досягнуто домовленість про пролонгацію строку дії договору після спливу строку, передбаченого п.2.3.4. договору. Враховуючи наведене, строк дії договору закінчився 16.05.2021. Отже, фактично відсотки повинні нараховуватися за 30 календарних днів.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку заборгованості, ТОВ «Маніфою» здійснено нарахування процентів за користування позикою та на прострочену позику з 16.04.2021 до 05.07.2021.

Відтак, нарахування відсотків за користування позикою є можливим в межах строку кредитування 30 днів, за ставкою 1.99000 %, що становить 776,10 грн (1 300,00 грн х 1.99000% х 30 днів).

Вимог про стягнення з відповідача грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання, встановлені охоронною нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, позовна заява не містить. Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами строку кредитування є необґрунтованими.

4.4. Щодо нарахованої заборгованості за договором №2111764997316 від 27.04.2021.

27.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансових послуг №2111764997316 «Стандартний», у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) номер пароля S8, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

На підставі наведеного, зважаючи на принцип свободи договору, передбаченого статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили орієнтовний строк повернення кредиту у 16 днів, а також граничний строк кредитування в 1 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що кредитодавець правомірно нарахував заборгованість по відсоткам за змінюваною відсотковою ставкою за період з 27.04.2021 по 26.04.2022, тобто в межах строку кредитування та на підставі умов кредитного договору.

Згідно наданого розрахунку, загальна заборгованість за кредитним договором складає 46 637,25 грн, з якої: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2 500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 44 137,25 грн.

Стверджувати про те, що умови договору щодо оплати відсотків за кредитом є несправедливими підстав немає, так як відповідач (позичальник) самостійно погодилася на відповідну відсоткову ставку та сама вирішила не повертати позичені кошти протягом тривалого часу виходячи із власних життєвих пріоритетів, що й обумовило тривалий строк нарахування відповідної заборгованості та її розмір.

Підписанням договору позики відповідач ОСОБА_1 також підтвердила, що вона вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід`ємною частиною договору. Правилами, розміщеними на сайті товариства, зокрема п. 4.3.1 передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Також, суд зазначає про те, що пролонгації строку кредитування по вказаному кредитному договору не відбувалося, оскільки договором її не передбачено, проте, за умовами договору сторони визначили граничний строк кредитування, який становить 1 рік (п. 1.9.), і відповідно, нарахування відсотків здійснювалось у межах строку дії договору.

Отже, в частині стягнення заборгованості за вказаним договором позивач довів правомірне нарахування відсотків в межах строку кредитування та відповідно до змінюваних ставок визначених умовами договору.

4.5. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитним договором № 2136274 від 16.04.2021 у сумі 2 076,10 грн та за кредитним договором № 2111764997316 від 27.04.2021 у сумі 46 637,25 грн, а у загальному розмірі 48 713,35 грн.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 26.09.2025 про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 96,15% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2 329,14 грн.

5.2. Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а тому враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача указав, що заявлена сума 16 000,00 грн є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Вказаний правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Позивачем понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн, що підтверджується договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе обов`язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; прайс-листом АО «Лігал Ассістанс»; заявкою ТОВ «Факторинг Партнерс» про надання юридичної допомоги № 1768 від 01.08.2025, з якої вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатське об`єднання погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; витягом з Акта № 17 від 31.08.2025 про надання юридичної допомоги.

Згідно з витягом з Акта № 17 від 31.08.2025 про надання юридичної допомоги, погоджено надання наступних правових послуг, а саме: надання усної консультації з вивчення документів з витратою 2 год, вартість 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду з витратою 4 год, вартість 12 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг 16 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг Адвокатським об`єднанням.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20) та від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 (провадження № 61-14735св20).

Суд, не оцінюючи рівня кваліфікації адвоката, з огляду на визначені сторонами тарифи визначає, що об`єктивна тривалість та складність роботи по складенню позовної заяви, текст якої містить лише короткі перекази змісту спірних договорів та в основному складається з посилань на норми права, виходячи з погоджених сторонами тарифів, а також виходячи з принципу пропорційності, ціни позову та значення справи для сторін, має складати 3 000,00 грн, з огляду наявності двох договорів (по 1 500,00 грн за кожен). Також, усна консультація та підготовка пропозиції у випадку складання такої шаблонної позовної заяви, на думку суду, не може сукупно перевищувати однієї години, що виходячи з погоджених сторонами тарифів складає 2 000,00 грн.

Враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, предмет спору, складність справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, в порядку ч. 3 ст. 141 ЦПК України вартість правової допомоги позивачу у цій справі оцінюється судом у загальному розмірі 5 000,00 грн.

Ураховуючи часткове задоволення позову (задоволено 96,15% вимог), з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 807,50 грн (5 000,00 грн х 96,15%) в якості відшкодування витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитним договором № 2136274 від 16.04.2021 у сумі 2 076,10 грн та за кредитним договором № 2111764997316 від 27.04.2021 у сумі 46 637,25 грн, а у загальному розмірі 48 713,35 грн (сорок вісім тисяч сімсот тринадцять гривень тридцять п`ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 329,14 грн (дві тисячі триста двадцять дев`ять гривень чотирнадцять копійок) та витрати на отримання правової допомоги в сумі 4 807,50 грн (чотири тисячі вісімсот сім гривень п`ятдесят копійок).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. С. Волкова