Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/9199/26
1-кс/569/5215/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2026 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м. Рівне, клопотання слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_7 за, за ознаками кримінальних правопорушень, погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12026181010000373 від 02.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 309 КК України про застосовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12026181010000373 від 02.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, у якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з альтернативою визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 18.06.2026 ОСОБА_5 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
19.06.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Згідно підозри, ОСОБА_5 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, незаконно придбав 16.06.2026, близько 19 год. 03 хв., через поштомат № 42793 ТОВ «Нова пошта», що по просп. Генерала Безручка, 30, у м. Рівне, шляхом купівлі через мережу «Інтернет», вказавши при цьому анкетні дані « ОСОБА_8 », у невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка при відправленні вказала анкетні дані « ОСОБА_9 » з м. Київ, прозорий поліетиленовий пакет з вмістом кристалічної речовини з жовтуватим відтінком відтінком «PVP», обіг якого заборонено відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, та незаконно зберігав у комірці поштомату, у вигляді полімерного пакування з ТТН ТОВ «Нова Пошта» № 20 4514 6587 0129, без мети збуту, до моменту проведення огляду місця події, 18.06.2026 поблизу поштомату № 42793 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: просп. Генерала Безрука, 30 в м. Рівне, в ході проведення якого працівниками поліції було виявлено та в подальшому 18.06.2026, в період часу з 20 год. 35 хв. до 20 год. 49 хв., вилучено у ОСОБА_5 , прозорий поліетиленовий з кристалічною речовиною білого кольору з світло-коричневим відтінком, яка згідно висновку експерта містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 85,913 г, що являється особливо великим розміром.
Підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий обґрунтовує зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії передбаченої ст. 262 КПК огляд і виїмка кореспонденції від 25.03.2026, висновком експерта №СЕ-19/118-26/6199-НЗПРАП від 14.05.2026, показаннями свідка ОСОБА_10 , показаннями свідка ОСОБА_11 , протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії передбаченої ст. 262 КПК огляд і виїмка кореспонденції від 27.03.2026, висновком експерта №СЕ-19/118-26/6198-НЗПРАП від 14.05.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії передбаченої ст. 262 КПК огляд і виїмка кореспонденції від 10.04.2026, висновком експерта №СЕ-19/118-26/6204-НЗПРАП від 14.05.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії передбаченої ст. 262 КПК огляд і виїмка кореспонденції від 27.04.2026, протоколом обшуку від 18.06.2026, протоколом огляду місця події від 18.06.2026, висновком експерта №СЕ-19/118-26/8834-НЗПРАП від 19.06.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
З метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчий доводить, що існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваним вини у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Вказані обставини на думку сторони обвинувачення є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню підозрюваним від суду та не з`являтися ним на виклики. Існує ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на даному етапі досудового розслідування не встановлено ряд обставин, зокрема походження особливо небезпечної психотропної речовини, можливих співучасників вчинення злочинів та не відшукано ряд речових доказів, які мають суттєве значення у кримінальному провадженні, які фактично можуть бути відомі лише ОСОБА_5 . Зважаючи на це, існують вагомі підстави вважати, що підозрюваний, в разі обрання до нього більш м`якого запобіжного засобу, може знищити речові докази та інші сліди вчинення злочинів, що підтверджують його вину. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що є ризиком передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій впливати на свідків із метою надання ними показань для покращення свого становища. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки, наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це, отже існує ризик передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення: вказаний ризик підтверджується тим, що під час досудового розслідування зафіксовано непоодинокі випадки причетності ОСОБА_5 до протиправних дій, пов`язаних з незаконним обігом особливо небезпечної психотропної речовини, а саме в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій по даному кримінальному провадженню, а саме: огляду і виїмки кореспонденції, було задокументовано 5 фактів отримання ОСОБА_5 , поштових відправлень із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, з метою подальшого збуту, про що йому на даний час повідомлено про підозру у вчиненні 1-го епізоду кримінального правопорушення та зважаючи на вказане існує ризик продовження зайняття ОСОБА_5 відповідною протиправною діяльністю з метою особистого збагачення у такий незаконний спосіб, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це, а саме те, що слідством встановлено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з позбавленням волі, не зможуть гарантувати виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, та уникнути вищевказаним ризикам.
Прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 просив застосувати щодо ОСОБА_5 домашній арешт в період доби.
Підозрюваний ОСОБА_5 також просив застосувати запобіжний захід домашній арешт в період доби.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У кримінальному провадженні №12026181010000373 від 02.03.2026, ОСОБА_5 19.06.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Не може утримання підозрюваного під вартою бути застосовано і з тієї причини, що у справі, на думку обвинувачення, очікується призначення покарання у вигляді позбавлення свободи - рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії», «Ілійков проти Болгарії», «Летіли проти Франції», «Худойоров проти Росії», «Рохліна проти Росії».
Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (рішення ЄСПЛ «Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
З огляду на обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні яких ОСОБА_5 підозрюється, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, вказує на існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обставини вчинення кримінального правопорушення, та докази які на даному етапі кримінального провадження вказують про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, та у своїй сукупності доводить про існування ризиків передбачених п.п. 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи (Рішення Конституційного Суду України, 23.11.2017, №1-р/2017).
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених п.п. 1- 5 ч.1 с.177 КПК України, положення ч.1 ст. 178 КПК України, в т.ч. дані про особу підозрюваного, зокрема відсутність міцних соціальних зв`язків.
У рішенні у справі „Харченко проти України від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі „Хайредінов проти України від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, §31).
З огляду на викладене, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 309 КК України у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, наявність ризиків передбачених п.п. 1-5 ч.1 с.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, приходжу до висновку, про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в межах передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, запобігання вищевказаним ризикам, та у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України
Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідча суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000373 від 02.03.2026 у вчиненні кримінального правопорушення передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 309 КК України України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 19.08.2026.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом ;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 19.08.2026.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 137581995, Рівненський міський суд Рівненської області было принято 19.06.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 569/9199/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: