Постановление суда № 137580686, 22.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9921/26

Провадження № 2/369/12975/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

встановив:

позивачі звернулися до суду з позовною заявою, згідно якої просять визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк - три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідної баби - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була зареєстрована на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до такого.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Розглянувши вказану заяву вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо позов немайнового характеру подається кількома позивачами, то кожен позивач сплачує судовий збір окремим платіжним документом у розмірі, встановленому за подання позову немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, даний позов подано трьома позивачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак, судовий збір у розмірі 1331,20 грн. було сплачено лише одним позивачем ОСОБА_1 . Отже, за подання вказаного позову немайнового характеру іншими співпозивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.

Таким чином, позивачам необхідно усунути недоліки, вказані в ухвалі суду, а саме - доплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та надати суду оригінали квитанцій про сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких умов, згідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачам термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, та приведення заявлених вимог у відповідність з вимогами процесуального законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, третя особа Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя - Лапченко О.М.