Постановление суда № 137579246, 19.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3824/26

Провадження № 2/159/2424/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій він просить суд визначити йому додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ковелі Волинської області, терміном на два місяці, починаючи з дня наступного після набрання законної сили даним рішенням суду.

Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє позовну заяву на відповідність вимогам статей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Проте, суд зазначає наступне.

П. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постанові від 18.10.2022 у справ № 161/18983/20.

Оскільки зазначена справа не пов`язана із соціальним захистом порушених прав позивача стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу, то відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Вказані обставини перешкоджають суду відкрити провадження у даній справі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

При цьому, суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у позовній заяві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяА. В. Чалий