Решение № 137577985, 19.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 462/853/26

Провадження 2-а/465/122/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕНА №6607021 від 03 лютого 2026 року, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03 лютого 2025 року інспектором УПП у Львівській області було винесено постанову ЕНА №6607021 від 03 лютого 2026 року за вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на порушення процедури розгляду справи. Зазначив, що після його зупинки на перехресті вул. Гнатюка проспекту Свободи у м. Львові, інспектор не пред`явив жодних доказів порушення. Позивачу було запропоновано очікувати на відео з міських камер. Через деякий час, на запитання позивача: «чи я затриманий», інспектор відповів, що він може їхати, а постанову буде надіслано поштою. Таким чином, розгляд справи відбувся без участі позивача. Позивачу не було роз`яснено права (ст. 268 КУпАП), не надано можливості надати пояснення та не вручено копію постанови на місці, що є порушенням ст. 276. 279, 285 КУпАП. З огляду на зазначене, просив задоволити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує на дотримання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. Зазначає, що інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР України, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення постанови. Останній, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція № 1395 від 07.11.2015). Поліцейським Управління було з`ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи. Розгляд справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції № 1395, з дотриманням вимог пункту 9, а саме було оголошено, яка справа розглядається, ознайомлено з правами та обов`язками. Про це свідчить підпис позивача на копії постанови, яка додана до відзиву. Згідно з наказом МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026 строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб. Виходячи з цього, відеозапис з нагрудних відео реєстраторів Інспекторів не є збереженим. З огляду на те, що позивач порушив п. 8.4.ґ Правил дорожнього руху просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю. Крім того подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, подану заяву підтримав в повному обсязі, просив задоволити.

Судом встановлено фактичні обставини справи.

Постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Матвійчука Назара Васильовича серії ЕНА №6607021 від 03 лютого 2026 року про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За змістом даної постанови, 03 лютого 2026 року, близько 10 год. 15 хв. у м.Львові на перехресті вул. Академіка Гнатюка та проспекту Свободи, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT MEGAN, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 ПДР України рух по смугах при дозволеному повороті ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.4.ґ Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом п.8.4 ґ Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожні знаки поділяються на групи: інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Згідно з ч. 1 ст. 122КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтями 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, положення Закону N580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Водночас, будь-яких інших доказів, окрім постанови від 03.02.2026 року щодо факту порушення позивачем вимог п. 8.4.ґ Правил дорожнього руху, а саме, що під час керування транспортним засобом, позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 ПДР України: рух по смугах при дозволеному повороті ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.4.ґ Правил дорожнього руху, які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить також не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів вчиненя позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕНА №6607021 від 03 лютого 2026 року, винесена інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягає скасуванню.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, відсутність посилання у ній на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави необхідно стягнути судові витрати у виді судового збору в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 143, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі задовольнити.

Постанову інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Матвійчука Назара Васильовича серії ЕНА №6607021 від 03 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 665,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повне рішення складено 19 червня 2026 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.