Постановление суда № 137572912, 16.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4639/26

Провадження № 1-кп/761/3251/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження №12026105100000103 від 27.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не працевлаштованої, не заміжньої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105100000103 від 27.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою від 22.04.2026 строк тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 продовжено до 20.06.2026, включно.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час не перестали існувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачена може переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обвинувачена не має наміру переховуватись від суду і буде з`являтися на всі виклики суду.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника та заперечувала щодо продовження відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , суд враховує дані про її особу, яка не заміжня, не працевлаштована, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому ризик щодо переховування від суду з метою уникнення покарання є цілком ймовірним.

Також суд вважає доведеним і ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки свідки сторони обвинувачення на даній стадій судового розгляду ще не допитувалися, відтак з метою зміни показань вказаними особами або безпідставної відмови від них, обвинувачена може впливати на них, що буде перешкоджати судовому розгляду.

Крім того, існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої, зокрема можливості перебуваючи на волі вчинити інше кримінальне правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від суду теж залишаться існувати та вірогідність його настання є досить високою, з огляду на те, що ОСОБА_5 не працевлаштована, обвинувачується у вчиненні правопорушення, який вчинений з корисливих мотивів, відтак може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що ризики, визначені ст. 177 КПК України не змінились, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачена може переховуватися від суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченій раніше застосованого запобіжного заходу, а тому є доцільним продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 з визначенням розміру застави.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, у зв`язку із чим, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 необхідно визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, даними про особу обвинуваченої, яка не працевлаштована, а відтак застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченої, буде гарантією виконанням обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов`язків.

Керуючись, ч. 3 ст. 331, ст. 369, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16.06.2026 у справі №761/4639/26.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатись за межі м. Києва, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1