Решение № 137572621, 22.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/892/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Горбаль Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації та Орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини батьком, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2025 року ОСОБА_2 в особі свого представника - адвоката Лосич Т.С. звернувся до Подільського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просив:

- зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди батьку - ОСОБА_2 у спілкуванні, вихованні та його участі в житті дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визначити спосіб участі батька дитини - ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі систематичних побачень та проведення часу із урахуванням стану здоров`я дитини, її зайнятості, пов`язаної із навчанням та інших обставин, що мають істотне значення, наступним чином:

-першого та третього тижня кожного місяця в дні тижня вівторок та четвер;

- другого та четвертого тижня кожного місяця в дні тижня понеділок, середа та п`ятниця;

- першого та третього тижня кожного місяця з 10 год. 00 хв. суботи до 21 год. 00 хв. неділі з ночівлею за місцем перебування та/або проживання батька, зокрема, але не виключно, за адресою фактичного проживання батька: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; адресою проживання бабусі дитини - ОСОБА_5 та дідуся дитини - ОСОБА_6 : АДРЕСА_3 , із обов`язковим повідомленням матері місця перебування дитини;

- в день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. та/або спілкування без обмежень в часі з донькою в дені її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року в присутності матері;

- можливість спільного відпочинку з дитиною на території України та/або за її межами без присутності матері дитини за згодою доньки два тижні в літку кожного року, за попередньою домовленістю із матір`ю дитини щодо місця відпочинку, з урахуванням стану здоров`я дитини та інших обставин, які можуть бути перешкодою для такого відпочинку; за результатами домовленості між батьками період відпочинку дитини з батьком може бути змінений;

- необмежене спілкування батька з донькою засобами телефонного та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини;

- побачення та зустрічі у святкові дні в період часу із 11 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв;

- половину днів осінніх, зимових, весняних шкільних канікул.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між сторонами 13.10.2001 року укладено шлюб, який в подальшому рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22.11.2024 року у справі № 752/17551/24 було розірвано. Від шлюбу у сторін народилось троє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні батьком доньки, забороняючи батькові без поважних причин бачитись, спілкуватись із дитиною та приймати участь в житті останньої, принижує та ображає батька в його присутності та в присутності дітей, в тому числі малолітньої доньки, самостійно, на власний розсуд призначає та відміняє день та час зустрічей батька із молодшою дитиною, не зважаючи на робочий графік батька. Позивач неодноразово наголошував в індивідуальних розмовах із колишньою дружиною та дітьми, що бажає приймати безпосередню участь в спілкуванні, вихованні та житті дітей на рівні із матір`ю, жодного разу не ставив під сумнів важливість, першочерговість та пріоритетність інтересів, потреб та розвитку дітей. Оскільки домовитись із колишньою дружиною щодо зустрічей, участі у житті та вихованні доньки не вбачається для позивача можливим, останній звернувся до суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

28.02.2025 року до суду надійшла заява Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про те, що до повноважень Служби не входить складання висновку про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, оскільки такими повноваженнями наділена Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївського району міста Києва, так як дитина ОСОБА_4 фактично проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду від 10.03.2025 року задоволено клопотання представника відповідача та залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації та зобов`язано надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору відповідно до частини 5 статті 19 Сімейного кодексу України.

03.04.2025 року до суду надійшли пояснення представника третьої особи - Органу опіки та піклування Подільської районної у місті Києві щодо здійснення розгляду справи за відсутності представника Служби та прийняття рішення в якнайкращих інтересах дитини.

07.04.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який прийнятий судом та долучений до матеріалів справи. З відзиву вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач зауважив, що до позову не додані докази того, що позивач протягом певного періоду часу у ретроспективі дійсно стикався з перешкодами з боку відповідача, як і не додані докази того, що відповідач дійсно коли-небудь чинив перешкоди і у якому саме вигляді такі перешкоди проявлялись. Більше того, докази, які додаються стороною відповідача, взагалі спростовують сам факт наявності будь-яких перешкод з боку відповідача. Зазначено, що докази, надані підписантом позовної заяви, зокрема відео та скріншоти екрану електронного девайсу, подані з порушенням процесуального закону. Також відповідач зазначає, що надала відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано умовах і так відповідь є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. На підтвердження своєї згоди у позасудовому порядку врегулювати всі питання, пов`язані з участю батьків у вихованні дитини, відповідач надала проєкт договору між батьками щодо визначення місця проживання, участі у вихованні та утриманні дитини, однак позивач та/або його представник фактично вийшли з переговорного процесу.

Також 07.04.2025 на адресу Подільського районного суду м. Києва надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини. Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка за первісним позовом не погоджується із вимогами позивача, та вважає, що первісний позов є явно безпідставним і носить абсолютно штучний характер. Відповідачка за первісним позовом не чинить перешкод у спілкуванні батька з дитиною, всіляко намагається забезпечити його присутність в житті дитини. Оскільки позивач та відповідач в добровільному порядку не досягли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дочкою, у тому числі шляхом укладення відповідного договору через відхилення відповідачем за зустрічним позовом пропозиції позивача укласти договір про участь батьків у вихованні та утриманні спільної доньки, враховуючи конкретні обставини життя сторін, позивачем за зустрічним позовом запропоновано спосіб участі батька у спілкування та зустрічах з дитиною з урахуванням інтересів та потреб дитини, а не батька. Враховуючи викладене, з метою захисту прав та інтересів спільної дитини, просить суд визначити спосіб участі ОСОБА_2 (батька) у спілкуванні та вихованні доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дитина) за наступним графіком: зустрічі батька з дитиною на постійній основі у наступні дні та години (на щотижневій основі): понеділок, середа та п`ятниця з 16:00 до 19:00; зустрічі батька з дитиною у вихідний день: щосуботи з 10:00 до 21:00; після досягнення дитиною 10 років батька має право на спільний відпочинок з дитиною протягом канікулярного періоду: у випадку тривалості зимових канікул один календарний місяць - протягом одного календарного тижня; у випадку тривалості зимових канікул від 10 до 14 календарних днів - протягом 5 календарних днів; протягом двох календарних тижнів під час літніх канікул; після досягнення дитиною 12 років, вона має право самостійно обирати з ким з батьків проводитиме час канікул.

Ухвалою суду від 17.04.2025 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 20.05.2025 року задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_9 про витребування доказів, витребувано у ОСОБА_2 оригінали письмових та електронних доказів, долучених до позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача первісний позов підтримали та просили його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечили.

В судовому засіданні представник відповідача первісний позов не визнала та просила суд задовольнити зустрічний позов.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Направив до суду висновок про доцільність визнання ОСОБА_2 способів участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_4 .

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача за первісним позовом, представника позивача та представника відповідача за первісним позовом, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові та електронні докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що згідно виданого 13.10.2001 свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_10 13.10.2003 зареєстрували шлюб, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Слов`янського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 683. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу - ОСОБА_11 , прізвище дружини - ОСОБА_11 .

Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Слов`янським міськвідділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 497. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 355. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Голосіївським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1084. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 .

В подальшому рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22.11.2024 року у справі № 752/17551/24, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.05.2025 року, шлюб між сторонами було розірвано.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06.11.2025 року по справі № 752/13297/25 задоволено позов ОСОБА_3 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів - ОСОБА_2 , щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 29.05.2025 року, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_3 . Надано ОСОБА_3 дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , з одночасним зняттям з зареєстрованого місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_5 , без згоди батька ОСОБА_2 .

Відповідно до Висновку про доцільність визначення ОСОБА_2 способів участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_4 № 100-14162 від 01.10.2025 року визначено, що між батьками наявний конфлікт, спілкування не сприяє його вирішенню і прагненню до домовленостей. Під час зустрічі фахівцем було відзначено внутрішню напругу дитини, відповідальність батьків за її стан, а також способи, які можуть допомогти гармонізувати дитину, забезпечити її від психологічного тиску. Зокрема, незалучення дитини у конфлікт між дорослими та збереження її емоційної рівноваги. Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація (орган опіки та піклування) вважає за доцільне визначити ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні та спілкування з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : перший та третій тиждень кожного місяця: в п`ятницю ввечері батько забирає дитину з навчального закладу та повертає в понеділок зранку до навчального закладу; другий та четвертий тиждень місяця: в середу ввечері батько забирає дитину з навчального закладу та повертає в п`ятницю зранку до навчального закладу; день народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - в непарні роки організовує батько (з можливістю матері бути присутньою та привітати дитину), в парні роки організовує матір (з можливістю батька бути присутнім та привітати дитину); літні канікули: дитина проводить два тижні з батьком за його місцем проживання/перебування чи відпочинку, з урахуванням бажання дитини, батько погоджує з матір`ю час та місце відпочинку не пізніше, ніж за два тижні; зимові канікули: дитина проводить один тиждень з батьком за його місцем проживання/перебування чи відпочинку з урахуванням бажання дитини, термін перебування дитини з батьком може бути продовжений у разі продовження зимових канікул у навчальному закладі, та за домовленістю з матір`ю із урахуванням бажання дитини, батько погоджує з матір`ю час та місце відпочинку не пізніше, ніж за два тижні; осінні та весняні канікули: дитина проводить три дні з батьком за його місцем проживання/перебування чи відпочинку, з урахуванням бажання дитини, батько погоджує час та місце відпочинку не пізніше, ніж за тиждень; зустрічі у святкові дні за попередньою домовленістю між батьками, з урахуванням бажання та стану здоров`я дитини.

Суд, вирішуючи спір, виходить із засад, визначених міжнародними та національними нормативно-правовими актами щодо пріоритетності найкращих інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

У силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Згідно приписів ст. 157, ч. 1, ч. 2, ч. 3 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Під час розгляду справи установлено, що малолітня донька сторін проживає разом з відповідачем за первісним позовом, яка, як це вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, створює перешкоди у її спілкуванні з батьком.

Так, ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із донькою, та в ході розгляду справи сторонами не було заявлено клопотання про проведення судової психологічної експертизи стану дитини та встановлення негативного впливу батька на неї, а відтак у суду відсутні підстави для усунення його від спілкування з нею.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що з боку відповідача після узгодження між сторонами місця проживання дитини із матір`ю, останньою, дійсно періодично чиняться перешкоди щодо надання можливості позивачу бачитись та спілкуватись з дитиною, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод відповідачем у спілкуванні позивача з дитиною є законними та обґрунтованими, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що спілкування позивача із донькою буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 17.08.2017 р. №9-1580/0/4-17 «Щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини» враховуючи необхідність забезпечення однакового правозастосування у справах про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог національного сімейного законодавства, а також врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Sommerfeld v. Germany») від 08.07.2003, «Цаунеггер проти Німеччини» («Zaunegger v. Germany») від 03.12.2009).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України» суд зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden від 27 листопада 1992 року), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року).

Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях її виховання, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.

Батьками, сторонами у справі, не досягнуто компромісу щодо способів участі батька у вихованні доньки, при цьому увага батька у житті дитини безкомпромісно є важливими елементом її розвитку в психологічному аспекті.

Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини, бажають забезпечити її належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батьком з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом. При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини. Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини. Враховуючи викладене, оцінивши наявні у праві докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги те, що сторони фактично не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дитиною, з огляду на ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, вік дитини, беручи до уваги, що обоє батьків мають рівні права щодо спілкування з дитиною та участі у їх вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, суд дійшов висновку про необхідність встановлення в судовому порядку способу та графіку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідатиме її інтересам.

Однак, суд вважає, що графік (регламент) такого спілкування має бути визначений із врахуванням інтересів дитини, її фізичного стану здоров`я та має бути таким, що не буде порушувати режиму дня та навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для неї середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, не порушуватиме принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дітей.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.07.2025 у справі № 753/2281/23 (провадження № 61-4052св25): «Визначаючи порядок побачень дитини з батьком у присутності матері, суди не врахували наявність конфлікту між батьками та неможливість самостійно дійти згоди щодо виховання доньки, тому за відсутності встановлених обставин, які свідчили б про небезпеку для дитини з боку батька, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про доцільність проведення побачень дитини з батьком без присутності матері. Такий порядок відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме формуванню емоційного зв`язку з батьком та зменшенню впливу на дитину конфлікту між батьками».

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 02 лютого 2022 року справа № 520/21178/18-ц: «У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей. Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро- емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки. Вирішуючи питання про встановлення такого способу участі у виховання для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, як регулярні особисті спілкування, та необхідності визначення особистого спілкування одного з батьків з дитиною (дітьми) у присутності іншого з батьків, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи. У цій справі Верховний Суд вважає правильним висновки судів про визначення спілкування батька із малолітньою дочкою за відсутності матері, оскільки як встановили суди, сторони між собою мають вкрай конфліктні стосунки. Суд вважає, що найкращим інтересам дитини відповідає убезпечення її від спостереження за конфліктами між батьками».

Крім того, право дитини на підтримання особистих стосунків і прямих контактів із батьком, закріплене у статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», передбачає безпосереднє спілкування. Тому встановлення можливості зустрічей батька з дитиною без присутності матері, з урахуванням її віку, стану здоров`я та розпорядку дня є необхідним для збереження повноцінного сімейного зв`язку.

Надання батькові можливості спілкування з дитиною у святкові дні особливим емоційним значенням цих періодів для формування сімейної ідентичності дитини та її психологічного розвитку. Участь обох батьків у таких подіях сприяє формуванню у дитини відчуття родинної безперервності та емоційної підтримки, що відповідає її найкращим інтересам. Таке визначення забезпечує емоційну включеність батька у значущі для дитини події та сприяє формуванню сталого сімейного зв`язку.

Надання можливості відпочинку з батьком протягом визначеного періоду спрямоване на формування та поглиблення особистого емоційного зв`язку між ними, а також забезпечення повноцінного батьківського впливу у поза побутовому середовищі.

Визначення вихідних та канікулярних періодів як часу для спілкування з батьком є обґрунтованим тим, що саме у цей час дитина не обтяжена навчальним процесом, має вільний режим дня та може приділити більше часу сімейному спілкуванню. Це забезпечує реалізацію принципу балансу між навчальним навантаженням дитини та її правом на сімейні відносини з батьком, а також сприяє формуванню сталого емоційного контакту.

Встановлення можливості перенесення зустрічей у разі хвороби дитини є проявом пріоритету її інтересів і стану здоров`я над формальним дотриманням графіка спілкування. Такий підхід забезпечує гнучкість реалізації визначеного порядку та гарантує, що спілкування з батьком не буде здійснюватися всупереч фізичному або психологічному стану дитини.

Отже, за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на оцінці сукупності установлених при розгляді цієї справи обставин, при вирішенні вимог сторін про визначення способів участі батька у вихованні дитини слід виходити із принципу справедливої рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків.

З урахуванням викладеного, суд не вважає рекомендований Службою графік участь батька у вихованні дитини таким, що відповідає зазначеною принципу, а тому не покладає його в основу свого рішення в частині визначення способів участі батька у вихованні доньки і спілкуванні з нею.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що запропонований позивачем графік спілкування відповідає зазначеним критеріям щодо врахування інтересів дитини, не порушує режиму дня та навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для неї середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, відповідає принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дітей.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 686/2543/19, від 15 липня 2021 року у справі № 565/1501/19, від 31 березня 2021 року у справі № 562/1686/18, зазначено, що батьки не позбавлені права у майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини. Також, у разі виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком у випадку доведеності вказаного мати не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні дитини.

До того ж, суд вважає за необхідне роз`яснити батькам вимогу нести відповідальність за життя та здоров`я дитини, не налаштовувати дитину один проти одного, попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини. Також, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, її права на сімейне виховання та підтримання сталого емоційного зв`язку з обома батьками, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми та визначення порядку такого спілкування є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки судом встановлено та затверджено порядок участі батька у вихованні дитини за первісним позовом, який повністю вичерпує предмет спору та захищає інтереси дитини, а вимоги за зустрічним позовом є взаємовиключними, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надали можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 77-83, 89, 95, 200, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації та Орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини батьком, за первісним позовом - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_2 способи участі у вихованні дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши їх у формі систематичних побачень та проведення часу із урахуванням стану здоров`я дитини, її зайнятості, пов`язаної із навчанням та інших обставин, що мають істотне значення, наступним чином:

-першого та третього тижня кожного місяця в дні тижня вівторок та четвер;

- другого та четвертого тижня кожного місяця в дні тижня понеділок, середа та п`ятниця;

- першого та третього тижня кожного місяця з 10 год. 00 хв. суботи до 21 год. 00 хв. неділі з ночівлею за місцем перебування та/або проживання батька, зокрема, але не виключно, за адресою фактичного проживання батька: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; адресою проживання бабусі дитини - ОСОБА_5 та дідуся дитини - ОСОБА_6 : АДРЕСА_3 , із обов`язковим повідомленням матері місця перебування дитини;

- в день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. та/або спілкування без обмежень в часі з донькою в дені її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року в присутності матері;

- необмежене спілкування батька з донькою засобами телефонного та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня дитини;

- побачення та зустрічі у святкові дні в період часу із 11 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв;

- можливість спільного відпочинку з дитиною на території України та/або за її межами без присутності матері дитини за згодою доньки два тижні в літку кожного року, за попередньою домовленістю із матір`ю дитини щодо місця відпочинку, з урахуванням стану здоров`я дитини та інших обставин, які можуть бути перешкодою для такого відпочинку; за результатами домовленості між батьками період відпочинку дитини з батьком може бути змінений;

- половину днів осінніх, зимових, весняних шкільних канікул.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, за зустрічним позовом - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ;

відповідач - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

третя особа: Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37393756, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Борисоглібська, 14;

третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37413735, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. В. Васильківська, 58.

Суддя Я.К. Левицька