Решение № 137569403, 22.06.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/632/26

Провадження № 2/145/756/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс"16.04.2026 звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що між ОСОБА_1 та АТ "Таскомбанк" укладено кредитний договір № 3638181-800.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

29.12.2025 у правовідносинах за вказаною заборгованістю здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ "Таскомбанк" на ТОВ "ФК "Аксіліум-Фінанс"на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором складає 21473,84 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 8945,23 грн, заборгованість за відсотками - 1,55 грн, заборгованість по комісії - 12527,06 грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 3638181-800, у розмірі 21473,84 грн, у тому числі заборгованість за основним боргом 8945,23 грн, заборгованість за відсотками 1,55 грн, заборгованість по комісії 12527,06 грн, та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

20.04.2026 на виконання вимог ст. 187 ЦПК України з метою визначення підсудності судом здійснено запити щодо місця реєстрації відповідача.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 20.04.2026 №2621426 за параметрами запиту: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особу не знайдено.

Відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України від 21.04.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.04.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи була належним чином повідомлена, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Ф.119), відповідно до якого копію ухвали про відкриття провадження у справі вона отримала 05.05.2025.

Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористалась.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 10.08.2023 ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом споживчого кредиту "Зручна Готівка Максимум" та власноруч його підписала (а.с.14).

Цього ж дня ОСОБА_1 звернулась до АТ "ТАСКОМБАНК" із анкетою-заявою на оформлення банківських послуг (а.с.15).

10.08.2023 між ОСОБА_1 та АТ "ТАСКОМБАНК" укладено у простій письмовій формі заяву-договір про надання споживчого кредиту № 3638181-800 (а.с.9-11).

Відповідно до умов договору тип та мета кредиту: кредит на власні потреби (п.1.2.1). Загальна сума кредиту: 10490,00 грн (п.1.2.2). Комісія за надання кредиту 4,9 %, що складає 490,00 грн. Сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк кредиту, сплачується одноразово при наданні кредиту (п.1.2.3). Сума кредиту без комісії за надання кредиту: 10000,00 грн (п.1.2.4). Спосіб надання кредитних коштів: кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК", операції за яким здійснюються позичальником з використанням електронних платіжних засобів або без їх застосування в залежності від наявності/відсутності в позичальника електронного платіжного засобу (платіжної картки) (п.1.2.5). Строк кредиту: 60 місяців (п.1.2.6). Проценти за користування кредитом: 0,01% річних (п.1.2.9). Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) база розрахунку, порядок обчислення та сплати: 4,9% щомісячно, що складає 514,01 грн. Сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк кредиту, нараховується щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду на загальну суму кредиту, сплачується щомісячно протягом строку дії кредиту. Розрахунок суми/розмір комісії за надання кредиту залежить від загальної суми кредиту за цією заявою-договором (п.1.4).

Крім того, сторони погодили додаток №1 до заяви про надання споживчого кредиту №3638181-800 від 10.08.2023 - графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №3638181-80 від 10.08.2023 (а.с.12-13).

Договір про надання споживчого кредиту № 3638181-800 від 10.08.2023, додаток №1 до заяви про надання споживчого кредиту № 3638181-800 від 10.08.2023 - підписано відповідачем власноруч.

АТ "ТАСКОМБАНК" свої зобов`язання за договором виконало, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 10490,00 грн, що стверджується випискою по особовим рахункам по кредитному договору № 3638181-800 (а.с.36-49).

Відповідачка ОСОБА_1 умови договору про надання споживчого кредиту №3638181-800 від 10.08.2023 не виконувала, у зв`язку із чим станом на 29.12.2025 утворилась заборгованість у розмірі 21473,84 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 8945,23 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 1,55 грн, заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 12527,06 грн, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.34-35).

29.12.2025 між АТ "ТАСКОМБАНК" та ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" укладено договір факторингу № НІ/11/33-Ф (а.с.19-24), відповідно до умов якого АТ "ТАСКОМБАНК" передає (відступає) ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" приймає належні АТ "ТАСКОМБАНК" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги додаток № 3 до договору факторингу № НІ/11/33-Ф від 29.12.2025 (а.с.31), ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21473,84 грн, з яких: 8945,23 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1,55 грн - заборгованість по поточних відсотках, 12527,06 грн - заборгованість по комісії.

05.02.2026 позивачем на адресу відповідача надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні (а.с.50).

До цього часу зобов`язання не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс"є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала договір про надання споживчого кредиту № 3638181-800 від 10.08.2023,отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме тіла кредиту в сумі 8945,23 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 1,55 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд погоджується з розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 3638181-800 від 10.08.2023в частині залишку простроченого кредиту (тіла кредиту), залишку прострочених відсотків, який долучено позивачем до позову, оскільки даний розрахунок здійснений в межах строку кредитування та є правильним.

Крім того, з виписки з особового рахунку клієнта банку вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору.

Водночас щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за розрахункове обслуговування в сумі 12527,06 грн суд зазначає таке.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Однак, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні за змістом спірних правовідносин правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та у постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено, що в п. 1.4 договору про надання споживчого кредиту №3638181-800 від 10.08.2023передбачено щомісячну сплату відповідачем комісії за обслуговування кредиту 4,9% щомісячно, що складає 514,01 грн. Сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк кредиту, нараховується щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду на загальну суму кредиту, сплачується щомісячно протягом строку дії кредиту.

Тобто банком фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Однак, розмір комісії за обслуговування кредитом, який визначено в договорі про надання споживчого кредиту № 3638181-800 від 10.08.2023, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Тобто, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Поряд з цим, у позовній заяві та розрахунку суми нарахованої комісії, нарахованих відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту № 3638181-800 від 10.08.2023, загальна сума несплачених комісій становить 12527,06 грн.

Отже, указані умови кредитного договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору про надання споживчого кредиту №3638181-800 від 10.08.2023, укладеного між АТ "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 , щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) щомісячно в терміни та у розмірах, визначених п. 1.4 договору, є нікчемними, тобто недійсними в силу закону.

З огляду на викладене, положення п. 1.4 договору в частині обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним, тому суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії (комісії за обслуговування кредитом) в сумі 12527,06 грн слід відмовити.

Водночас відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач 02.10.2023 та 05.12.2023 сплатила комісію в сумі 481,60 грн та 355,60 грн відповідно, усього - 837,20 грн (а.с.34зворот). З цих причин указана сума підлягає зарахуванню у суму тіла кредиту.

Враховуючи зазначене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3638181-800 від 10.08.2023в загальній сумі 8109,58 грн, з яких: 8108,03 грн -заборгованість за тілом кредиту та 1,55 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.202 у справі № 755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" та адвокатом Матулою В.Ю. 25.09.2025 укладений договір про надання правничої допомоги № 25/09/25 (а.с.29). До позову додано акт наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 25.09.2025 № 25/09/25 (а.с.30).

Вищенаведені документи суд оцінює як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс" витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі грн 1005,45 грн (8109,58*2662,4/21473,84), витрати на правничу допомогу у розмірі 2265,89 грн (8109,58*6000/21473,84), всього стягнути судових витрат 3271,34 грн (1009,45+2265,89).

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 3638181-800 від 10 серпня 2023 року в розмірі: 8108,03 грн - заборгованість за основним боргом, 1,55 грн - заборгованість за відсотками, всього стягнути 8109 (вісім тисяч сто дев`ять) гривень 58 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" судові витрати в сумі 3271 (три тисячі двісті сімдесят одну) гривню 34 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 22 червня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс", код ЄДРПОУ 43231894, адреса: 79026, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.