Постановление суда № 137568709, 22.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/7362/26

№ провадження 1-кс/646/1380/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

слідчої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового засідання:

прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 ,

слідча слідчого відділення ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 ,

підозрюваний ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова клопотання старшої слідчої СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000726 від 19.06.2026 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією Збройних Сил України, який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, у військовому званні «солдат», несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Основ`янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшої слідчої СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000726 від 19.06.2026 стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

В обгрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000726 від 19.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період, достовірно знав на усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог статей 65, 68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статей 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно дотримуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю та гідністю військовослужбовця та не допускати негідних вчинків.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 у порушення вказаних вище нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитись від військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 18.04.2026, тобто в умовах воєнного стану, не з`явився з КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалась у населеному пункті АДРЕСА_3 , та незаконно постійно перебував поза межами місця проходження служби, проводячи час на власний розсуд.

Окрім того, ОСОБА_5 , будучи особою, яка 18.04.2026 в умовах воєнного стану не з`явилась з КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» у місті Харкові до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалась у населеному пункті АДРЕСА_3 , проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, 19.06.2026, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , у період часу з 02:00 години до 06:45 години, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що автомобіль марки «Opel Astrа», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності іншій особі, а саме ОСОБА_7 та перебуває у законному користуванні ОСОБА_8 , а також усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав та дозволу власника чи законного користувача на володіння і користування вказаним транспортним засобом, вирішив незаконно заволодіти ним.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 у зазначений період часу, скориставшись нагодою, що користувач транспортного засобу «Opel Astrа», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 спав та не здійснював контроль за збереженням транспортного засобу, який перебував у його законному користуванні, помітив у спальній кімнаті на тумбочці за вказаною вище адресою, ключі від зазначеного автомобіля, якими таємно заволодів, після чого вийшов з домоволодіння, відчинив вказаний автомобіль, сів на водійське сидіння та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, залишаючись ніким не поміченим, привів автомобіль у рух та залишив місце стоянки, вибувши на ньому у невстановленому напрямку.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 у зазначений спосіб виконав усі дії, необхідні для незаконного заволодіння транспортним засобом - усупереч волі власника та законного користувача вилучив транспортний засіб із їх законного володіння, встановив над ним власний контроль та незаконно заволодів автомобілем марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , чим спричинив фактичному власнику транспортного засобу ОСОБА_7 матеріальну шкоду, пов`язану з незаконним вибуттям транспортного засобу з його володіння та позбавленням можливості користуватись та розпоряджатись ним.

Отже, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, за ознаками нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 289 Кримінального кодексу України, за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом.

19 червня 2026 року у 23:21 годині ОСОБА_5 був затриманий у порядку статей 208, 615 Кримінального процесуального кодексу України.

20 червня 2026 року о 17:10 годині ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

На переконання органу досудового розслідування, обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів, а саме:актом службового розслідування; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 18 від 18.01.2026 про призначення на посаду ОСОБА_9 до військової частини НОМЕР_1 ; матеріалами службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 ; оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_2 ; оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_4, де було виявлено автомобіль Opel Astra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та іншими доказами у їх сукупності.

Окрім того, як зазначила старша слідча, на теперішній час існують достатні підстави уважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, про наявність ризику, встановленого пунктом 1) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, свідчить те, що ураховуючи тяжкість покарання підозрюваний може вчинити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а введення в Україні воєнного стану, відсутність соціальних зв`язків може спонукати його до втечі до іншого населеного пункту.

Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, що свідчить про наявність ризику, встановленого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Ураховуючи викладене вище, старша слідча СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: вулиця Полтавський шлях, будинок 99, місто Харків Харківської області, строком на 60 діб.

У судовому засіданні 22 червня 2026 року прокурор підтримав подане клопотання, а також доводи, якими воно обґрунтоване.

Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував стосовно застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_6 підтримала думку свого підзахисного та просила суд, у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення, визначити мінімальний розмір застави.

Слідча суддя, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та додатки до нього, заслухавши думки учасників судового засідання, дійшла такого висновку.

СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000726 від 19.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, за фактичних обставин, викладених у клопотанні старшої слідчої.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 19 червня 2026 року, ОСОБА_5 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12026221140000726 від 19.06.2026, 19 червня 2026 року о 22:07 годині був затриманий уповноваженою особою СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області у порядку статей 208, 615 Кримінального процесуального кодексу України.

Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 був повідомлений 20 червня 2026 року.

Слідчою суддею оцінено на предмет обґрунтованості підозри усі надані докази, зокрема,акт службового розслідування; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 18 від 18.01.2026 про призначення на посаду ОСОБА_9 до військової частини НОМЕР_1 ; матеріали службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол пред`явлення особи до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 ; огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 ; огляд місця події за адресою: АДРЕСА_4, де було виявлено автомобіль Opel Astra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та інші докази у їх сукупності.

Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено у статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно із частиною першою статті 194 Кримінального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, яке у відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином.

Тому, суд уважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення, що тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування його від органу досудового розслідування.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Як зазначено у пункті 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» § 58).

Слідча суддя ураховує, що у підозрюваного ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв`язки, які б об`єктивно стримували його від зміни місця проживання чи перебування, а також ускладнювали б можливість ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Слідча суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення стосовно існування ризику, передбаченого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , цілком імовірною є можливість його впливу на потерпілого та свідків, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду.

Нівелювання вказаного ризику забезпечить дотримання принципу безпосередності дослідження показань, передбаченого статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки свідки у даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, а надані ними показання під час досудового розслідування не можуть бути враховані при ухваленні вироку стосовно підозрюваного.

У рішенні від 26.01.1993 у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Слідча суддя також ураховує, що на всій території України продовжує діяти правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, а також те, що частина території держави залишається тимчасово окупованою.

За таких обставин, правовий режим воєнного стану не є самостійним ризиком у розумінні статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, однак істотно підсилює та актуалізує ризики, на які посилається сторона обвинувачення, а саме ризики, передбачені пунктами 1) та 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Ураховуючи наявність та актуальність ризиків, передбачених пунктами 1) та 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оцінивши в сукупності всі обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, з метою запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Згідно із частинами першою та пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено у частині четвертій статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, слідча суддя ураховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, дані про його особу, а також встановлені під час судового розгляду ризики, передбачені пунктами 1) та 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, тому уважає за необхідне визначити підозрюваному суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400,00 гривень.

Саме такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194 та 196 Кримінального процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшої слідчої СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000726 від 19.06.2026 стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 289, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Харкова Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 22:06 години 17 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Харкова Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , суму застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно із ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 20 червня 2026 року у справі № 646/7362/26 (провадження № 1-кс/646/1380/2026) стосовно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про своє місце проживання та засоби зв`язку;

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора;

- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1