Постановление суда № 137566642, 22.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10322/25

6/212/745/26

У Х В А Л А

22 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Леонтенко Віктора Вікторовича про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» на користь ОСОБА_1 судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача по цивільній справі № 212/10322/25,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебувала цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

08 червня 2026 року представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 10 червня 2026 року позовну заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

15 червня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Леонтенка В.В. до суду надійшла заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» на користь ОСОБА_1 судових витрат, здійснених внаслідок необгрунтованих дій позивача, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цивільної справи у розмірі 13000,00 грн..

16 червня 2026 року до суду надійшла заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» про заперечення на заяву про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» на користь ОСОБА_1 судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Сторони у судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву, надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв`язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПІК України).

Так ч.5 ст. 142 ЦПК України наголошує, що у разі закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, наслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи ї представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, в порядку визначеному ч.5 ст. 142 ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов`язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦІК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Відповідно до частини першої ст. 81 ЦІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Разом з тим, стороною відповідача в заяві щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.

3 системного тлумачення положень ч.ч. 5, 6 ст.142, ч. 9 ст.141 ЦК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18.

Таким чином, закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду не підтверджує відсутність спору позивача з відповідачем, відсутність предмета спору чи зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не є безумовною підставою компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судом встановлено, що стороною відповідача не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які дали змогу зробити висновок про необґрунтованість дій позивача по справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат, що в свою чергу виключає можливість для задоволення заяви про їх компенсацію із застосуванням ч.5 ст. 142 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що представником відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9 ст. 141 ЦПК України, що виключає собою підстави для задоволення вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідача про компенсацію судових витрат на підставі ч.5 ст. 142 ЦПК України не підлягає задоволенню та відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі згідно ст. 270 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч.3,8 ст.141, ст.ст.142,259,260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Леонтенко Віктора Вікторовича про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОРІНГС» на користь ОСОБА_1 судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача по цивільній справі № 212/10322/25 - відмовити повністю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Дехта