Постановление суда № 137566413, 22.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4031/18

Провадження № 6/209/603/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», боржник: ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`яньке Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого листа 209/4031/18,-

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» в особі представника Харченко В.О., боржник: ОСОБА_1 заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа у справі № 209/4031/18.

У поданій заяві представник заявника просить суд замінити стягувача у виконавчому листі № 209/4031/18 від 26.09.2019, виданому Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, а саме: замінити стягувача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс». Також просить видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 209/4031/18 від 26.09.2019 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі з установленням графіка їх повернення.

У подальшому позов ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, а на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 209/4031/18 від 26.09.2019 року, виданий Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. У зв`язку з цим кредитора за вказаним договором змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». При цьому кредитний договір відповідача на момент звернення заявника із заявою є дійсним та сторонами не оскаржувався.

Крім того, заявник зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 60551135 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. 29.01.2020 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби вказане виконавче провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Водночас, станом на час звернення із заявою оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив. Із відповіді первісного кредитора вбачається, що оригінал виконавчого листа втрачено.

У зв`язку з відсутністю виконавчого документа заявник не може реалізувати свої права як стягувач, гарантовані законодавством України, у зв`язку з чим, покликаючись на норми законодавства, просить суд заяву задовольнити у повному обсязі.

Розгляд даної заяви призначено на 22 червня 2026 року.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в заяві просили розглядати справу без їх участі.

Боржник ОСОБА_1 та представники третіх сторін в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, про причин неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань не надали.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, так як розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.06.2019 Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення по справі №209/4031/18, яким вирішено: стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05.04.2016 року в розмірі 33139,31 грн, яка складається з наступного: 8820,19 грн заборгованість за тілом кредита, 12798,09 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 9466,78 грн заборгованість за пенею 500 грн - штраф (фіксована частина), 1554,25 грн - штраф (процентна складова), а також 1762,00 грн сплаченого судового збору, а всього 34901,31 грн (тридцять чотири тисячі дев`ятсот одна гривня 31 копійка). Рішення суду набрало законної сили 06.08.2019 року.

26 вересня 2019 року за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» видано виконавчий лист №209/4031/18.

29 січня 2020 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Іриною Тихоновою винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №60551135 про повернення виконавчого документа №209/4031/18 від 26.09.2019 стягувачу та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.01.2023.

22 серпня 2025 року згідно із Договором факторингу № 8-22-08/2025 АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «Капіталресурс» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 05.04.2016.

Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини, де вказується таке: Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Щодо заміни стягувача його правонаступником.

Пункт 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини

Частина 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов`язання. Ст. 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст.516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст.519 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч.1 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. На підставі ч.5 вказаної статті у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Це є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог Закону.

Верховний Суд у постанові 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18) дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією. Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Виходячи зі змістуст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

Виходячи із вказаних норм, зокрема, п.1 і 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Унаслідок такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Спірні правовідносини виникли через реалізацію стягувачем права на заміну однієї із сторін виконавчого провадження її правонаступником.

Оскільки укладений договір факторингу не визнаний судом недійсними і його недійсність не встановлена законом, тому він підтверджує переуступлення прав вимоги та спонукає до забезпечення здійснення заміни сторони її правонаступником.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.512, 514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, у зв`язку із доведенням факту відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за правочином, що надає новому кредитору право звернення до суду із заявою про заміну стягувача на стадії виконання рішення суду, суд вважає за необхідне замінити стягувача у виконавчому провадженні на підставі ч.1 ст.442 ЦПК України.

Щодо видачі дубліката виконавчого документа, суд зазначає наступне.

Згідно з п.17.4 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року, прийнятій у справі №196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21), що аналіз п.17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Заявником на підтвердження встановлення факту втрати/відсутності оригіналу виконавчого листа № 209/4031/18 від 26.09.2019 року, виданого на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.06.2019 року до заяви долучено відповідь АТ КБ «Приватбанк» від 18.03.2026 року №20.1.0.0.0/7-260312/78902 з якої вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» розглянув запит щодо надання оригіналів виконавчих документів та постанов про їх повернення згідно з наданим переліком (17680 осіб). За результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів, які надійшли до банку в період до 05 жовтня 2025 року включно, за витребуваними ІПН клієнтів знаходились на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку рф. За даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження №22025140000000276.

Крім того, позивачем подано акт про пожежу від 06 жовтня 2025 року Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області у виробничо - складській будівлі з адміністративно побутовими приміщеннями, допоміжних будівлях, спорудах та трансформаторних підстанціях за адресою м. Львів, вул. Північна, 2, та АДРЕСА_1 , де знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні оригінали документів АТ КБ «Приватбанк».

Водночас, суд звертає увагу на те, що заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що саме оригінал виконавчого листа № 209/4031/18 від 26.09.2019 року, виданого на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.06.2019 року, перебував серед документів, які знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, знищеному 05.10.2025 року внаслідок ракетного обстрілу з боку російської федерації.

До матеріалів справи не долучено додаток до запиту (перелік 17 680 осіб) у частині, що стосується боржника ОСОБА_1 , а також оригінали виконавчих документів та постанов про їх повернення.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними та допустимими доказами для підтвердження факту втрати виконавчого документу мають бути саме письмові докази.

Відповідно до вимог ч. ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Усупереч указаній нормі, заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що стягувачем втрачено оригінал виконавчого листа саме у даній справі, а також, що оригінал виконавчого листа загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для видачі дублікату виконавчого листа, а тому в задоволенні заяви ТОВ «Капіталресурс» в частині видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити. Водночас, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, подавши докази на підтвердження обставин його втрати.

Враховуючи вищевикладене, ст. ст. 81, 247, 263-265, 268, 273, 352, 354-356, 442, п.п.17.4 п.17 Перехідних положень ЦПК, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по справі №209/4031/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому листі №209/4031/18, який виданий Дніпровський районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 26 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, з Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

У решті вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА