Постановление суда № 137565411, 22.06.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/1460/25

Провадження № 2-ві/553/7/2026

У Х В А Л А

Іменем України

22.06.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судових засідань - Макаренка Я.В.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Полтави Тимчука Р.І. у цивільній справі № 553/1460/25,

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Подільського районного суду міста Полтави Тимчука Р.І. перебуває цивільна справа № 553/1460/25 (провадження № 2/553/144/2026) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Полтаваенергозбут" про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди.

11.06.2026 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Тимчука Р.І.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Полтави Тимчука Р.І. від 12.06.2026 заяву ОСОБА_1 від 11.06.2026, вх. № 13081, про відвід судді Подільського районного суду міста Полтави Тимчука Р.І. визнано необґрунтованою та передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 заява розподілена в провадження судді Подмаркової Ю.М.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що суддя систематично й умисно ігнорує висновки апеляційної інстанції. Зокрема, Полтавський апеляційний суд п`ять разів скасовував ухвали судді Тимчука Р.І. у пов`язаній справі № 553/2226/25 про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без руху та повернення позову, вказуючи на безпідставність таких дій. Попри це, ухвалою від 08.06.2026 суддя знову залишив заяву без руху з тих самих підстав, що, на думку заявника, є прямим порушенням імперативної заборони, встановленої ч. 6 ст. 185 ЦПК України, та свідчить про штучне обмеження доступу до правосуддя. Крім того, заявник зазначає про наявність ознак прямої чи побічної заінтересованості судді на користь відповідача ТОВ "Полтаваенергозбут". Суддя у рішенні від 06.08.2025 вказав про повну відсутність оплат за електроенергію з 2019 року, що повністю спростовується іншими судовими рішеннями (зокрема, у справі № 553/1437/25 встановлено наявність 9 оплат), а дії представників відповідача заявник кваліфікує як дев`ятикратне введення суду в оману. Також заявник вказує на мовний конфлікт та ігнорування судом фактів зневаги до державної мови з боку представників відповідача. Посилаючись на Бангалорські принципи поведінки суддів та практику ЄСПЛ, заявник наголошує, що суд не надав переконливих гарантій своєї безсторонності поза розумним сумнівом, що є підставою для задоволення відводу.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід судді у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому вирішує зазначене питання без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що судове засідання проводилося без повідомлення та участі учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши доводи заявленого відводу, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, позаяк наведені в ньому мотиви не можуть бути підставою для відводу відповідно до вимог ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 36 ЦПК України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , підставою для відводу судді Тимчука Р.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Полтаваенергозбут" про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди № 553/1460/25 (провадження № 2/553/144/2026) є незгода з повторним залишенням його заяви без руху (ухвала від 08.06.2026), незгода із висновком суду про відсутність оплат (рішення від 06.08.2025), заявник не погоджується з твердженням судді, що він «жодного разу не платив за світло з 2019 року», він вважає цю інформацію підробленою та антисемітською, оскільки іншими судовими рішеннями було чітко доведено наявність 9 фактів оплати, не погоджується із фактом ігнорування обману з боку ТОВ «Полтаваенергозбут», не погоджується з тим, що суддя фактично захищає та покриває керівника компанії Д. Бакланова, який публічно порушував закон про державну мову, не погоджується з ігноруванням ч. 6 ст. 185 ЦПК України (яка прямо забороняє повторно повертати позов).

Заявляючи про відвід, заявник не навів очевидних фактів, з яких би вбачалося, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду цієї справи, поза тим поведінка судді не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості. Доводи заявника мають суб`єктивний характер та зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді у справі № 553/2226/25.

Разом з тим, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Заява ОСОБА_1 про відвід не містить доводів, які свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Будь-яких обставин, які б викликали сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Тимчука Р.І. у тому числі, які б свідчили про порушення суддею принципів незалежності, об`єктивності, чесності та непідкупності, дотримання етичних норм, рівності, компетентності та старанності в розумінні положень Багналорських принципів поведінки суддів, під час розгляду справи № 553/1460/25, не встановлено.

Отже, внесений відвід є безпідставним, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39-40 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Полтави Тимчука Р.І. від розгляду цивільної справи № 553/1460/25 (провадження № 2/553/144/2026) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Полтаваенергозбут" про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Подмаркова