Постановление суда № 137561550, 18.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/3138/25

Номер провадження 1-кп/495/468/2026

18 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.03.2025 за №12025162240000392, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Випасне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2025 року о 20 годині 59 хвилин у темний період доби та опадів у вигляді мряка, керуючи технічно справним автомобілем марки «ToyotaCamry» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , при увімкненому міському освітленні вулиць, рухаючись по асфальтобетонному вологому дорожньому покритті вулиці Бугазький в місті Білгород-Дністровський Одеської області з напрямку вулиця Тімчишина у напрямку вулиця Перемоги, обвинувачений ОСОБА_4 став наближатися до ділянки проїзної частини де присутній не регульований пішохідний перехід позначений дорожньою розміткою 1. 14. 1 «зебра» та дорожнім знаком 5. 38. 1 «пішохідний перехід», де в цей час пішохід ОСОБА_6 , почав перетинати вулицю Бугазька зліва направо по відношенню руху автомобіля з боку будинку 1-М «АТБ -Маркет» в напрямку будинку 3 магазину «Мясомаркет» по пішохідному переходу.

Так ОСОБА_4 рухаючись в обраному напрямку, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, маючи реальну і об`єктивну можливість бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою, завчасно виявити можливу появу на пішохідному переході пішоходів, маючи технічну можливість зупинити керований ним автомобіль перед дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра», тобто перед нерегульованим пішохідним переходом водій ОСОБА_4 , діючи з необережності та в порушенні вимог п.п. 2. 3. б), 18. 1 ПДР, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості руху керованого ним автомобіля, проявляючи кримінально протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, продовжив рух через вказану ділянку проїзної частини, внаслідок чого виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де скоїв наїзд передньою частиною автомобіля на відстані 80 98 сантиметрів від лівої бокової частини габариту кузова автомобіля на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 2.3. б.), 18.1 «Правил дорожнього руху» України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 інкримінується порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 звернувся до суду з усним клопотанням про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням з потерпілим. Зазначив, що він вибачився за скоєне, проявив розкаяння та відшкодував завдані збитки у повному обсязі, внаслідок чого потерпілий не має претензій до ОСОБА_4 , у підтвердження чого потерпілий ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_7 надали суду відповідну заяву про примирення з обвинуваченим.

Потерпілий ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_7 не заперечувала проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та також просив звільнити його від кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням із потерпілим, оскільки він примирився з потерпілим ОСОБА_8 та відшкодував завдані йому збитки. Просив закрити кримінальне провадження відносно нього.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подані клопотання, просив задовольнити.

Враховуючи, що обвинувачений скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до необережних злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений та потерпілий примирилися, обвинувачений повністю відшкодував збитки, просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, при цьому потерпілий не має претензій матеріального та морального характеру, не заперечує проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченогоч.1ст. 286 КК України з підстав, передбачених ст. 46 КК України - у зв`язку з примиренням його з потерпілим, а кримінальне провадження відносно нього необхідно закрити.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників провадження суд вважає, що є підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, виходячи з наступних підстав.

Так, за змістом ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України і ч. 6 ст. 284 КПК України якщо під час здійснення підготовчого чи судового розгляду провадження будуть виявлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 284 КПК України, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

За змістом ст. 285, ст. 286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Таким чином, підставою для застосування ст. 46 КК України є дотримання сукупності передбачених нею умов: особа вчинила злочин вперше, не перебувала у стані сп`яніння, це необережний нетяжкий злочин, винний примирився з потерпілим та відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду.

Примирення у відповідності до ст. 46 КК України - це акт прощення потерпілим кривдника, що заподіяв йому шкоду, досягнення з ним згоди та миру. Результатом цього є угода зазначених осіб, відповідно до якої потерпілий не наполягає на притягненні до кримінальної відповідальності винної особи, а остання відшкодовує завдані нею збитки або усуває заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, не перебував у стані сп`яніння, у вчиненому щиро кається, вину визнав повністю та примирився із потерпілим, завдані збитки відшкодовано.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави, визначені у ст. 46 КК України, а тому приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України.

Щодо стягнення процесуальних витрат на залучення експертів, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 188 КПК України до процесуальних витрат, зокрема віднесено витрати, пов`язані з залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

За змістом ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Таким чином, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат.

Саме до такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові №598/1781/17 від 17.06.2020, яка є обов`язковою для врахування судами.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_4 процесуальних витрат на залучення експертів.

Окрім того, під час досудового розслідування, прокурором було заявлено цивільний позов в інтересах Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради та Одеського військово-медичну клінічного центру державної прикордонної служби України про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 3423 гривні 02 копійки та 23 655 гривні 99 копійки відповідно.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно вимог ч.3 ст.1206 ЦК України, п.п. 1.4 Порядку сума витрат на лікування потерпілого від злочину підлягає стягненню до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я, у сумі фактичних витрат з винних осіб, у даному випадку з ОСОБА_4 .

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» роз`яснено, що відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями. Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Порядком передбачено, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Отже, позивачем доведено, що факт перебування потерпілого ОСОБА_6 на лікуванні у закладі охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради та Одеського військово-медичну клінічного центру державної прикордонної служби України є наслідком неправомірних дій відповідача і підтверджено належними доказами. Тобто, між злочинними діями відповідача ОСОБА_4 , які полягали в спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень, та перебуванням на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок, а відтак позов підлягає задоволенню.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.46 КК України, ст.ст.100, 284, 285, 286, 372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з його примиренням з потерпілим та відшкодуванням завданих збитків задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим особою на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження № 12025162240000392 від 17.03.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.

Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.03.2025 року на транспортний засіб марки «ToyotaCamry» р.н НОМЕР_1 , 2005 року випуск власником якого є ОСОБА_4 .

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме карту пам`яті об`ємом 16 Гб з відеозаписом з камер відеоспостереження, які розташовані на вуличному фасаді «АТБ-Маркету» розташованому за адресою: вул.Перемоги 2-М в м.Білгород-Дністровському Одеської області - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведену:

- судовуавтотехнічну експертизу технічного стану транспортного засобу «ToyotaCamry» р. н. НОМЕР_2 , вартістю 3392 гривень 64 коп.;

- судову транспортно - трасологічна експертизу слідів і пошкоджень, вартістю 3392 гривень 64 коп.;

- судова авто технічна за обставинами наїзду на пішохода вартістю 2544 гривень 08 коп.

Позов Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ 01998667, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Сергія Файнблата, будинок 1) до ОСОБА_4 (Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Випасне вулиця Кутузова 92, ІПН 2269215118) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ,(Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Випасне вулиця Кутузова 92, ІПН НОМЕР_3 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради (код ЄДРПОУ 01998667,Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Сергія Файнблата, будинок 1)витрати на лікування на загальну суму 3423 гривні 02 копійки.

Позов Одеського військово-медичну клінічного центру державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321920, Одеська область, місто Одеса, вулиця Савельєва Артура будинок 6) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН 2269215118) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ,(Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Випасне вулиця Кутузова 92, ІПН НОМЕР_3 ) на користь Одеського військово-медичну клінічного центру державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321920, АДРЕСА_2 ) витрати на лікування на загальну суму 23 655 гривні 99 копійки.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1