Решение № 137559964, 12.06.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №344/14073/25

Номер провадження 2/717/384/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Каленчука П.О.

розглянув в залі суду в селищі Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Хлопкова Марія Сергіївна подала до суду позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №593486280 від 30.10.2023 у розмірі 27951 гривня 48 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №563486280, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) в сумі 5400 гривень. (пункт 2.1 договору). Основна сума кредиту має бути повернута позичальником непізніше ніж протягом 5 календарних днів після закінчення строку дії договору в порядку передбаченому п. 11.1 договору або дострокового припинення договору в порядку передбаченому пунктами 9.1.1.2, 9.1.1.7, 9.2.1.5. Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 10 днів від дати отримання позичальником першого траншу. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено. За умови повернення кредиту протягом дисконтного періоду проценти нараховуються за процентною ставкою 766,5 відсотків річних, що становить 2,1 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним. (пункт 8.5.1 договору). Якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 09.11.2023 року проценти нараховуються за ставкою 766,5% річних, що на день укладення договору становить 2,1 відсотків у день від суми кредиту за кожен день користування ним. (пункт 8.5.2 договору). Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,7 відсотків річних ,що становить 2,980 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним. (пункт 8.4 договору).

Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. (пункти 7.3.1, 7.3.2 договору)

Таким чином, сторони 30 жовтня 2023 року уклади договір про надання кредиту в електронній формі, що відповідає положенням Закону України „Про електронну комерцію?, який підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5400 гривень, встановленому договором, що підтверджується листом акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 27 квітня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260423/60656-БТ.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримав від ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в кредит грошові кошти в сумі 5400 гривень.

Суд вважає, що домовленістю сторін було погоджено використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання договору.

Відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

У статті 3 Закону України „Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 ЗУ „Про електронну комерцію").

Стаття 12 Закону України „Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України „Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Особу ОСОБА_1 перед укладенням договору було ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ , про що зазначено у пункті 4.7 договору. Суд також враховує, що на рахунок відповідача були перераховані кошти у розмірі визначеному договором, а також у договорі зазначено номер телефону відповідачки який відповідає її номеру телефону за яким відправляється інформація щодо підтвердження операцій за його рахунком у акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» , а також РНОКПП відповідача. Вказані обставини стверджуються копією договору кредитної лінії та листом акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 27 квітня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260423/60656-БТ.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно ст.ст.1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1ст.1048,ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов`язань за цим договором, порушив свої зобов`язання по сплаті процентів за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

28 листопада 2018 року ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжували шляхом укладення додаткових угод.

Згідно витягу із реєстру прав вимоги №266 від 09.01.2024 року ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості станом визначена в сумі 13790 гривень 52 копійки.

31 липня 2024 року ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу №31/0724-01.

Згідно витягу із реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 року ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості визначена в сумі 27591 гривня 48 копійок.

04 червня 2025 року ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю.

Згідно витягу із реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги до ОСОБА_1 . Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільною процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27951 гривню 48 копійок, що складається із заборгованості за кредитом - 5400 гривень та заборгованості за нарахованими процентами - 22551 гривню 48 копійок. Проценти нараховані за період до 06 квітня 2024 року включно, тобто в межах строку кредитування.

Згідно до ч.5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно до ч.4 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Згідно до п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», положення ч. 5 ст. 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України" Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», був прийнятий 22.11.2023 року та набрав чинності 24.12.2023 року.

Таким чином, тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Згідно до п.1 ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, суд вважає недійсною умову договору між сторонами про встановлення розміру процентів в розмірі , що перевищує зазначені у п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Суд вважає, що розмір заборгованості про процентах слід визначати з врахуванням обмеження їх максимального розміру встановленого п.17

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач протиправно нарахував проценти за користування кредитом в період з 24 грудня 2023 року по 06 квітня 2024 в розмірі 2,98% за один день.

В врахуванням вимог п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», розмір процентів за період з 24 грудня 2023 року по 06 квітня 2024 року складає 14040 гривень, згідно наступного розрахунку 5400 гривень х 2,5% (максимальний розмір денної процентної ставки) х 104 днів = 14040 гривень.

Таким чином, з врахуванням ч.5 ст. 8 та п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», розмір заборгованості відповідача по процентах складає 19694 гривні 88 копійок згідно наступного розрахунку:

- 5654 гривні 88 копійок - сума заборгованості по процентах з врахуванням сплаченої відповідачем суми станом на 23 грудня 2023 року;

- 14040 гривень (розмір процентів за період з 24 грудня 2023 року по 06 квітня 2024 року)

- Всього заборгованість за процентами за період по 06 квітня 2024 року: 5654 гривні 88 копійок + 14040 гривень = 19694 гривні 88 копійок.

Розмір заборгованості за укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитним договором №593486280 від 30 жовтня 2023 року становить 5400 гривень заборгованості за сумою кредиту та 19694 гривні 88 копійок заборгованості за процентами за користування кредитом, а всього 25094 гривні 88 копійок.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 25094 гривні 88 копійок.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2174 гривні 83 копійки в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв`язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Згідно до ч.5 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правничу допомогу в даній справі склали 7000 гривень, що підтверджується договором про надання правової допомоги між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» від 05 червня 2025 року, протоколом погодження вартості послуг, додатковою угодою №25770747771 до цього договору від 05 червня 2025 року, актом приймання-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року.

Витрати на професійну правничу допомогу на 7000 гривень є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідач не надав суду доказів неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Докази щодо судових витрат були додані представником позивача до позовної заяви.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд вважає, що на користь позивача слід стягнути 6284 гривні 61 копійку в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв`язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43541163, яке розташоване в м. Київ, Рогнідинська, будинок 4А офіс 10, до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 25094 (двадцять п`ять тисяч дев`яносто чотири) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок заборгованості за кредитним договором, 2174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) гривні 83 (вісімдесят три) копійки в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору та 6284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 61 (шістдесят одну) копійку в рахунок відшкодування судових витрат на правову допомогу адвоката.

Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя: