Постановление суда № 137559530, 21.06.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/971/26

Провадження №1-кс/193/131/26

У Х В А Л А

іменем України

21 червня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.06.2026 до Софіївського районного суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з начальником Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041580000095 від 19.06.2026 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідчим зазначено, що в ході досудового розслідування цього кримінального провадження встановлено, що 18.06.2026 близько 20:30 години ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , косили траву неподалік вул. Гранітна, с. Мар`ївка Криворізького району Дніпропетровської області. До ОСОБА_8 зателефонувала її сестра ОСОБА_9 та повідомила, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 побив їх собаку, яка знаходилась на прив`язі в сільськогосподарському приміщені, що розташоване позаду будинку АДРЕСА_3 . Після чого ОСОБА_5 прийшов до свого сільськогосподарського приміщення де побачив лопату зі слідами РБК. Після чого на газовій плиті сільськогосподарського приміщення побачив кухонний ніж, який належав батькові співмешканки ОСОБА_8 , який в подальшому взяв до рук, щоб повернути власнику. Далі вийшов із сільськогосподарського приміщення та направився в напрямку свого помешкання за адресою: АДРЕСА_3 .

Підійшовши до другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 побачив біля нього ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з ОСОБА_11 . В цей час у нього з ОСОБА_10 виник словесний конфлікт з приводу побиття собаки, після чого останній кулаком лівої руки замахнувся з наміром вдарити ОСОБА_5 по обличчю. В результаті вище зазначених подій у ОСОБА_5 виник раптовий умисел направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 умисно наніс один удар кухонним ножем знизу вверх в ліву частину грудної клітини потерпілого. Після чого пішов з місця скоєння злочину до помешкання за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Криворізької міської клінічної лікарні №2» Криворізької міської ради діагноз ОСОБА_10 : проникаюче торако-абдомінальне поранення ліворуч з ушкодженням міжреберної артерії, лівого куполу діаграми, лівобічний гемопневмоторакс.

За даним фактом було розпочато кримінальне провадження, внесене 19.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041580000095 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 досудовим розслідуванням підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають місце до теперішнього часу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме «переховуватися від органів досудового розслідування та суду», підтверджується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Усвідомлюючи суворість можливого покарання, у разі доведення його вини, підозрюваний може намагатися переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні» підтверджується тим, щокримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином та вчинене проти життя та здоров`я особи, у зазначеному кримінальному провадженні потерпілий особисто знайомий з підозрюваним, та останній в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу зможе впливати на потерпілого. Крім того, враховуючи тяжкість інкримінованого діяння та ймовірність призначення суворого покарання, підозрюваний об`єктивно зацікавлений у зміні або спотворенні показань аби уникнути кримінальної відповідальності чи пом`якшити її наслідки. У разі відсутності належного запобіжного заходу підозрюваний може здійснювати особистий або опосередкований вплив на свідків та потерпілого з метою зміни їхніх показань, що перешкоджатиме встановленню об`єктивної істини у провадженні.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом» обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Також встановлено, що ОСОБА_5 не працевлаштований, має дохід лише із тимчасових підробіток, схильний до вчинення злочинів так як неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів проти життя та здоров`я, тому при обранні відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу може продовжити свою злочинну діяльність .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтвердивши наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий вважає, що підозра оголошена ОСОБА_5 є обґрунтованою та достатньо ризиків для вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечував, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Розглянувши матеріали клопотання, вислухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчим суддею встановлено, в провадженні СВ ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041580000095 від 19.06.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Підозрюваного у вчиненні цього злочину ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України було затримано 19.06.2026 о 14:15 год.

19.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, зокрема умисне тяжке тілесне ушкодження.

Доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є зібрані під час досудового розслідування докази у їх сукупності, зокрема: витяг з ЄРДР за №12026041580000095, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого, письмові пояснення підозрюваного ОСОБА_5 , протоколи допиту свідків, постанова про визнання речових доказів, та ін., долучені до матеріалів кримінального провадження.

Слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Досліджені безпосередньо у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, надані суду разом з клопотанням слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать, на думку слідчого судді, про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Також, на думку слідчого судді, прокурором у судовому засіданні доведено наявність існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Стосовно ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду», слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, щодо імовірності його зникнення, з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, тому у разі доведення його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, і тому, усвідомлюючи високий рівень настання кримінально-правових наслідків за вчинення кримінально-протиправних дій та невідворотність покарання, підозрюваний об`єктивно може переховуватися від органу досудового слідства та/або суду з метою уникнення відповідальності.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте, як за національним законодавством (п. 2 ч. 1. ст. 178 КПК України), так і згідно з практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (рішення ЄСПЛ №33977/96 від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії»).

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування слід враховувати введення на території України воєнного стану через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, зокрема обумовлює можливість підозрюваному переховуватися на тимчасово непідконтрольній українській владі території, що може значно ускладнити стороні обвинувачення вживання заходів реагування на таку поведінку підозрюваного та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

В свою чергу втеча підозрюваного зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню та встановленню всіх об`єктивних обставин кримінального провадження та подальшому судовому розгляді у розумні строки, передбачені КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні», підтверджується тим, що, враховуючи тяжкість пред`явленої йому підозри, та стадію досудового розслідування, існує висока вірогідність вчинення з боку підозрюваного ОСОБА_5 впливу на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показань, що також дає слідчому судді обґрунтовану підставу вважати, наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на вказаних осіб.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками і потерпілими у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого та дослідження їх у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження по суті.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи про наявність такого ризику, як перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, оскільки даний ризик органом досудового розслідування належним чином не доведений.

Крім того, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ст.194 ч.5 КПК України, зокрема, прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час, не спілкуватися з потерпілим та свідками.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному, не пов`язаний з триманням під вартою, - цілодобовий домашній арешт.

Положеннями ст.181 ч.ч.1, 2 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яким обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який хоча і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, офіційно неодружений, проживає із співмешканкою, внаслідок перенесеного інсульту має погіршений стан здоров`я, має постійне місце проживання та реєстрації, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, недоведеність необхідності застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Тому, підозрюваному ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час; не залишати місце свого постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, строком до 19 серпня 2026 року, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватися з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Суд вважає, що слідчий та прокурор не змогли довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, а лише посилання на тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом згідно ухвали суду, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , до 19 серпня 2026 року до 14 години 15 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час;

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, строком до 19 серпня 2026 року до 14 години 15 хвилин, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ст.181 ч.5 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , покласти на Відділення поліції №9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, обов`язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останнього.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в провадженні котрого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали до 19 серпня 2026 року до 14 години 15 хвилин.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду в п`ятиденний строк з часу її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений 21.06.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1