Постановление суда № 137549874, 19.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

19 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4123/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Дору Ю.Ю., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування протоколу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (90561, Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Волошина, 18, код ЄДРПОУ 04351601), у якому просить:

-Визнати незаконним та скасувати Протокол №4 засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 04.06.2026 року в частині недопущення до конкурсу ОСОБА_1 .

-Зобов`язати комісію повторно розглянути питання про допуск позивача до участі у конкурсі.

18 червня 2026 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії процедури (проведення) конкурсу на посаду директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. У разі якщо на момент розгляду судом цієї заяви етап безпосереднього проведення конкурсу (іспити/співбесіди) вже відбувся заборонити проводити, будь які дії спрямовані на призначення директора Бедевлянського ліцею. Заборонити Бедевлянській сільській раді (в особі її виконавчих органів та посадових осіб) приймати рішення, видавати розпорядження (накази) про затвердження результатів конкурсу на посаду директора Бедевлянського ліцею, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення трудового договору (контракту) та призначення на посаду директора Бедевлянського ліцею будь-яких осіб за результатами цього конкурсу до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обгрунтування позивачка вказує, що вказане рішення комісії є незаконним, упередженим та прийнятим з єдиною метою усунути її від реальної конкурентної боротьби на користь іншого учасника конкурсу, що грубо порушує право моєї клієнтки на рівний доступ до праці та зайняття посад. На даний час процедура проведення конкурсу триває або перебуває на стадії завершення (затвердження результатів). Проведення конкурсу без її участі як законного кандидата автоматично призведе до обрання іншої особи та подальшого укладення з нею трудового договору (контракту) на посаду директора Бедевлянського ліцею.

У разі якщо за результатами судового розгляду відсторонення ОСОБА_1 буде визнано протиправним та скасовано, виконати таке рішення суду та поновити її порушене право буде вкрай складно або навіть неможливо, оскільки конкурс уже завершиться, буде визначено переможця, якого призначать на посаду. Це змусить нас ініціювати нові судові процеси щодо визнання недійсними результатів конкурсу в цілому та скасування наказу про призначення іншої особи. Таким чином, існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача та виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому ч. 2 ст. 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висновку, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 826/13306/18, згідно з якою суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

З урахуванням викладеного, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значних зусиль для відновлення прав позивача.

Позивачка у заяві про забезпечення позову просить забезпечити заяву шляхом зупинення дії процедури (проведення) конкурсу на посаду директора Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Тобто, фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішень та дій відповідачів, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними та можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем (заявником) і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача (заявника) до відповідача, стосовно якої позивач (заявник) просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач (заявник) обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Щодо посилань позивача на те, що існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача та виконання майбутнього рішення суду.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 року у справі № 826/16509/18, а саме, щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Отже, сама лише незгода заявника із діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Також, позивачка вказала, що вказане рішення комісії є незаконним, упередженим та прийнятим з єдиною метою усунути її від реальної конкурентної боротьби на користь іншого учасника конкурсу, що грубо порушує право позивачки на рівний доступ до праці та зайняття посад.

Факт протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав заявника потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

Суд вказує, що твердження у поданій заяві про незаконності оскаржуваного рішення, як підстава для вжиття заходів забезпечення позову наразі є передчасними тому, що наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в даному випадку є неприпустимим та порушуватиме такі визначальні принципи адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, задоволення вимог заяви про забезпечення позову, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є недопустимим.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви потрібно відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (90561, Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Волошина, 18, код ЄДРПОУ 04351601) про визнання незаконним та скасування протоколу - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю.Дору