Єдиний державний реєстр судових рішень 465/2648/14-ц
2-ві/465/9/26
У Х В А Л А
Іменем України
19.06.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Винниченка Михайла Петровича про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Юрія Михайловича від розгляду цивільної справи № 465/2648/14-ц за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Ю.М. перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
05.06.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Винниченком М.П. подано до суду заяву про відвід судді, яка обгрунтована тим, що головуючий суддя Ванівський Ю.М. надає позивачу - Акціонерному товариству "Таскомбанк" перевагу перед іншими учасниками справи, а саме визначає позивачу додаткові строки для надання розрахунків і пояснень позовних вимог, що, на переконання сторони відповідача, порушує принцип рівності сторін. Тому ОСОБА_1 вважає, що наявні обгрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого.
Також, як зазначається у поданій заяві, головуючий суддя при розгляді справи не бере до уваги позицію відповідача ОСОБА_1 , яка полягає в тому, що згідно приписів ч.1 ст. 559 ЦК України порука ОСОБА_1 з 26.02.2013 року є припиненою, а це, у свою чергу, виключає законні підстави стягнення із нього заявленої у цій справі заборгованості за основним зобов`язанням по кредитному договору.
Представник відповідача наголошує на тому, що головуючий суддя не враховує припинення договору поруки, водночас просить позивача вже на стадії судових дебатів надати додаткові розрахунки і пояснення щодо позовних вимог, що є порушенням та ставить у нерівне становище відповідача з позивачем, адже позивач отримує змогу надати додаткові докази та фактично корегувати позовні вимоги на стадії судових дебатів як завершальній стадії розгляду справи.
Окремо у поданій заяві про відвід стороною відповідача наголошується на тому, що головуючий суддя не враховує заяву відповідача ОСОБА_1 із проханням застосувати строки позовної давності у даній справі, врахувавши наявність вимог позивача від 22.04.2010 року, у яких банк (позивач) у порядку ст.1050 ЦК України заявив вимогу про дострокове повернення кредиту і застосував право на повернення кредиту достроково. При цьому, як стверджується у поданій заяві, позов у даній справі про стягнення кредиту заявлено позивачем 08.05.2014 року, тобто із пропуском 3-річного строку позовної давності, що, попри доводи сторони відповідача, не береться до уваги судом.
За вищенаведених обставин і з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, який здійснює розгляд справи, представник відповідача вважає за необхідне заявити відвід від участі у розгляді даної справи складу суду, а саме головуючому судді Ванівському Ю.М.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова (головуючий суддя - Ванівський Ю.М.) від 11.06.2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Винниченка М.П. про відвід судді від розгляду цивільної справи № 465/2648/14-ц визнано необгрунтованою та передано до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, для її розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 року вказану заяву про відвід судді передано для розгляду судді Франківського районного суду м. Львова Величку О.В.
Згідно з ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За змістом ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У даному випадку суд здійснює розгляд поданої заяви про відвід судді без повідомлення учасників справи, оскільки потреби в призначенні судового засідання з повідомленням учасників справи для вирішення порушеного питання про відвід не вбачається та ініціатор даного питання на цьому у своїй заяві про відвід не наполягав.
Вивчивши заяву про відвід судді, а також матеріали справи, враховуючи доводи заяви про відвід, суд вважає що вона не підлягає задоволенню, а відвід є необґрунтованим.
Так, згідно з ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За правилами, визначеними у ч.ч.3-4 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч.5 ст.36 ЦПК України).
Дослідивши матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Винниченка М.П. про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями.
Конвенцією, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 року, передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).
Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у національному праві.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський Суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) і Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»).
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
У даній справі заявлений судді Франківського районного суду м. Львова Ванівському Ю.М. відвід обґрунтований виключно незгодою сторони позивача із процесуальними діями та рішеннями судді при розгляді справи позовного провадження.
Водночас при вирішенні питання про відвід судді не встановлено суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені розгляду справи.
Відповідно до положень ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд виходить із того, що у разі незгоди з процесуальним рішенням суду учасник справи має можливість оскаржити його у встановленому законом порядку.
Разом із тим, суд зазначає, що дії судді в судовому засіданні та при здійсненні провадження у справі, їх трактування учасниками процесу за відсутності доказів зацікавленості судді у результатах вирішення справи і його упередженості не можуть оцінюватися іншим суддею як підстава для відводу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Франківського районного суду м. Львова Ванівському Ю.М., а тому, у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Винниченка Михайла Петровича про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Юрія Михайловича від розгляду цивільної справи № 465/2648/14-ц за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Величко О.В.
Судебное решение № 137548535, Франківський районний суд м. Львова было принято 19.06.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 465/2648/14-ц. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: