Приговор № 137546708, 19.06.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1747/26

Провадження № 1-кп/615/98/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження №22025220000000007 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нові-Білярі Комінтернівського району Одеської області, українки, громадянки України, із вищою незакінченою освітою, не одруженої, що офіційно не працює, домогосподарка, не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

15.06.2026 до суду надійшов обвинувальний акт разом із угодою про визнання винуватості, укладеною 12.06.2026 між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.468,469,472 КПК України.

Згідно угоди про визнання винуватості, 22.02.2022 Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації (далі РФ), яке було задоволено.

24.02.2022 о 05.00, за наказом Президента Російської Федерації, РФ незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили Російської Федерації та Федеральну службу військ національної гвардії Російської Федерації.

24.02.2022 указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено, триває до цього часу.

Не пізніше 23.04.2026 у громадянки України ОСОБА_3 , яка перебувала на території сел. Старий Мерчик Богодухівського району Харківської області, виник кримінальний протиправний намір, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

У подальшому ОСОБА_3 з метою реалізації вказаного кримінального протиправного наміру, перебуваючи на ділянці місцевості вздовж траси М03, розташованої після сел. Коротич Харківського району Харківської області в напрямку руху до м. Валки Богодухівського району Харківської області, у невстановлений час, але не пізніше 23.04.2026 шляхом візуального спостереження здійснила збір інформації про розташування Збройних Сил України, а саме розташування військовослужбовців ЗС України поряд з перехрестям автомобільних доріг М03 та М29, розташованих після сел. Коротич Харківського району Харківської області в напрямку руху до м. Валки Богодухівського району Харківської області.

ОСОБА_3 , будучи обізнаною про збройну агресію РФ проти України, а також дію спеціального режиму воєнного стану на всій території України, у період з 06:52 по 06:55 23.04.2026, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи застосунок «Telegram», здійснила поширення зібраної інформації під час розмови у застосунку «Telegram» особі на ім`я « ОСОБА_6 », а саме місця розташування військовослужбовців ЗС України поряд з перехрестям автомобільних доріг М03 та М29, розташованих після сел. Коротич Харківського району Харківської області в напрямку руху до м. Валки Богодухівського району Харківської області.

Згідно з відомостями тактичної групи ППО «Харків» Збройних Сил України на ділянці місцевості, а саме ділянці лісосмуги, розташованої за географічними координатами 49.972827, 35.989225, вздовж траси М03, після сел. Коротич Харківського району Харківської області, між логістичним центром Нової Пошти (49.965511, 36.009310) та АЗС «Овіс» (вулиця Сонячна, 39, Коротич, Харківська область), 23.04.2026 виконувались завдання за призначенням підрозділами Сил оборони України.

Ці відомості у відкритому доступі не розміщувались, іншим особам для поширення не надавались.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.114-2 КК України, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України та іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість. Вказала, що дійсно вчинила кримінальне правопорушення за викладених вище обставин, які ніким не оспорюються. Уклала угоду про визнання винуватості з прокурором добровільно, без примусу за участі захисника, наслідки укладення та виконання угоди зрозумілі. Просить прийняти до уваги, що весь час підтримує військових матеріально, приймає участь в благодійних акціях, організованих старостатом.

Захисник просить затвердити угоду про визнання винуватості. Посилаючись на позитивні відомості про особу підзахисної, відсутність тяжких наслідків, вважає достатнім для виправлення та перевиховання одного року випробування.

Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.

За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої, істотних для кримінального провадження обставин та визначили покарання у виді позбавлення волі із можливістю застосування ст.75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Враховуючи, що сторони досягли угоди про визнання винуватості, підписали її в присутності захисника, при чому ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за викладених вище обставин, між сторонами досягнута домовленість про розмір та вид покарання, суд розглянув кримінальне провадження у порядку ст.473, ч.4 ст.474 КПК України.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

За ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, яка відповідно до положень ст.469 КПК України може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена, беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному діянні, цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Із досліджених даних про особу, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалась, Скарги та заяви щодо неправомірних дій не надходили, інформація про зв`язки з особами, які ведуть аморальний життя, та інші компрометуючі матеріали відсутні. Проживає за рахунок доходів з домашнього господарства. Не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наведені дані про особу обвинуваченої, суд доходить висновку про можливість її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.75 КК України, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Таким чином, умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Заслухавши правову позицію сторін, суд з урахуванням викладеного дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором і обвинуваченою та призначення обвинуваченій узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні.

В судових дебатах прокурор вважав необхідним зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 01.06.2026, проти чого інші учасники процесу не заперечували.

За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на вилучене майно.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України, п.9 якої передбачає повернення власнику.

Ухвалою слідчого судді від 01.06.2026 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 166400 грн, які внесені згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4907356253.1 від 02.06.2026, платіжної інструкції №93РХ-9АТР-53М8-ЕН20 від 02.06.2026.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.374 КПК України до набрання вироком законної сили залишити відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді застави.

Водночас, заставодавець, обвинувачена та захисник просять перерахувати заставу, а саме грошові кошти у сумі 166400 грн на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України, отримувач в/ч НОМЕР_1 НГУ.

За ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

В п.7,8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 №15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

В умовах воєнного стану, збройної агресії та проведення бойових дій на території України, необхідності забезпечення наповнення Державного бюджету України, перерахування заставодавцем суми застави у розмірі 166400 грн на потреби ЗСУ забезпечить досягнення завдань КК України, які полягають у забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства.

Отже, після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 166400 грн, внесену за ОСОБА_3 згідно ухвали слідчого судді перерахувати на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України.

З урахуванням ч.5 ст.72 КК України обвинуваченій зарахувати строк попереднього ув`язнення з 01.06.2026 до 02.06.2026 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.314,373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави, після чого скасувати.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 166400 грн, внесену за ОСОБА_3 згідно ухвали Салтівського районного суду м. Харкова від 01.06.2026 у справі №643/11365/26, на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4907356253.1 від 02.06.2026, платіжної інструкції №93РХ-9АТР-53М8-ЕН20 від 02.06.2026, перерахувати на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України (реквізити для здійснення платежу: отримувач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ), МФО: 820172; рахунок №UA098201720313201001301079289; код ЄДРПОУ: 37760707; призначення платежу: «благодійна допомога Силам оборони України у кримінальному провадженні №22025220000000007»).

З урахуванням ч.5 ст.72 КК України обвинуваченій зарахувати строк попереднього ув`язнення з 01.06.2026 до 02.06.2026 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 01.06.2026.

Речові докази: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A32, мобільний телефон марки Samsung, мобільний телефон марки Redmi, роутер марки Xuawei, роутер марки TP-Link, які зберігаються у камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Харківській області повернути власнику ОСОБА_3 .

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1