Решение № 137546497, 10.06.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3862/25

Номер провадження 2/404/1289/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Клочко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кропивницькому, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року представник позивача звернувся до суду із позовом, яким просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати на опікування органу опіки та піклування Кропивницької міської ради. Стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги мотивує тим, що матір`ю дитини у свідоцтві про народження записана ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради.

Мати дитини ОСОБА_2 відмовилась забирати дитину з пологового будинку.

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 07.05.2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та 30.09.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання, яким просив провести засіданні без їх участі, вимоги підтримав та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з`явилась, повідомлялась судом про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, правом подачі відзиву не скористалась.

Від третьої особи через канцелярію суду отримано заяву, якою просить провести розгляд справи по суті за її відсутності та винести рішення в інтересах дитини.

Зі згоди сторони позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, із наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю дитини у свідоцтві про народження записана ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Малолітня ОСОБА_1 знаходиться на обліку дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради.

Мати дитини ОСОБА_2 відмовилась забирати дитину з пологового будинку, про що свідчить Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовились забирати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я.

Реєстрація народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена за рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 22.10.2024 року № 1070.

Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 29.10.2024 року № 00047703683, реєстрація дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена відповідно до ст. 133 СКУ, матір`ю дитини записана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14.02.2026 року відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключено.

Відповідно до висновку № 2008/19 від 19.03.2025 року, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно приписів статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 №789-ХІІ, яка є частиною національного законодавства України у відповідності до статті 9 Конституції України, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також дитині забезпечується такий захист i піклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

В абзаці 2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Встановлено, що матеріали справи не мають жодного доказу піклування відповідача про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, матеріальне забезпечення, медичний догляд, необхідне спілкування із сином та створення інших умов для його нормального розвитку.

Таким чином суд, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та, враховуючи при цьому, що відповідач належним чином не виконувала своїх обов`язків по вихованню дитини та його матеріальному забезпеченню, самоусунулась від виховання сина, вважає, що є достатньо підстав для позбавлення її батьківських прав та задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину не залежить від віку батьків.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому, суд вважає, що і вимога позивача про стягнення із відповідача аліментів на утримання малолітнього є обґрунтованою та законною.

У відповідності до ст.ст. 141, 430 ЦПК України, суд стягує з відповідача 1 211, 20 грн. судового збору на користь держави, та рішення суду допускає до негайного виконання в частині стягнення аліментів підлягає виконанню негайно, але у межах платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150, 164, 166 СК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -.

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати на опікування органу опіки та піклування Кропивницької міської ради.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1 / 4 заробітку (доходу), на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи від 22.04.2025 року і до повноліття доньки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Виконавчий комітет Кропивницької міської ради як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 04055251;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям», місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 46, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 23227427.

Повне судове рішення складено 19.06.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО