Решение № 137541518, 19.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7028/24

Провадження № 2/591/1233/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

представника відповідача Циганенко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/7028/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави України особі Сумської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом до Держави України в особі Сумської обласної прокуратури та Державної казначейської служби, мотивуючи вимоги тим, що 26.04.2024 вона з матір`ю звернулись до Сумської обласної прокуратури із заявою стосовно нецільового використання бюджетних коштів та грубого порушення державним нотаріусом ОСОБА_4 Закону України «Про нотаріат». Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми її скаргу на бездіяльність прокурора було задоволено та зобов`язано службову особу виконати вимоги, передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України по її заяві про вчинення кримінального правопорушення. На час подання позову ухвала не виконана, кримінальне провадження не розпочате. Через невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у невизначеності ситуації через невиконання відповідачем ухвали слідчого судді, яка набрала законної сили (протягом 1 року і 2 місяців); у розчаруванні у поведінці Сумської обласної прокуратури, яка не виконує судове рішення; занепокоєності через умисність дій органу прокуратури по невиконанню судового рішення, глибокому відчутті несправедливості, викликане тим, що Сумська обласна прокуратура всупереч ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дискримінує її, тому що вона не працює в системі нотаріату; розчарування в органі державної влади, який не виконує ст. ст. 19, 129-1 Конституції України.

Зазначає, що виплата їй моральної шкоди у 10 000 євро буде справедливим судовим рішенням. Суму моральної шкоди не можна зменшувати і тому, що буде порушений принцип, передбачений ст. 6 ЦПК України і не буде виконане завдання цивільного судочинства.

Просить: стягнути з Держави України на її користь, шляхом безспірного списання коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України у розмірі 437 814 грн.

Також у прохальній частині позовної заяви просить звернути увагу, що у рішенні ЄСПЛ від 10.07.2008 у справі "ОСОБА_2 проти України" (Заява № 39491/03) не встановлено, що 10 000 євро у відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення є надмірним і служить для збагачення. Просить також звернути увагу, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час співбесіди із суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2, коли він приймав участь у конкурсі у Верховний Суд, обговорювали його скаргу до ЄСПЛ: "ОСОБА_2 ... Подавал иск против Украины в Европейский суд по правам человека. Есть решение ЕСПЧ «ОСОБА_2 против Украины». Решение касалось взыскания задолженности по заработной плате. В то же время, в мотивационном письме указал, что материальное вознаграждение для него значения не имеет. Сам кандидат в этом никакого диссонанса не видит. Своим обращением в ЕСПЧ отстаивал положение закона. Считает, что судьи должны отстаивать свои права" і тому рішення ЄСПЛ "ОСОБА_2 проти України" прийняте на підставі заяви судді Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_2 , а не його повного тезки. Просить також звернути увагу, що у зв`язку з тим, що її права Сумською обласною прокуратурою не було поновлено, то вона вважається жертвою порушення органом державної влади, і тому їй повинна відшкодовуватися моральна шкода.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що законом не передбачено відшкодування моральної шкоди з підстав, зазначених у позовній заяві. На виконання ухвали слідчого судді внесені до ЄРДР відомості за заявою позивачки. В подальшому на виконання вимог ст.ст. 214,216,218 КПК України постановою від 10.05.2023 визначена підслідність у кримінальному провадженні за слідчим відділенням відділу поліції №1 (м. Глобине) Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, якому доручено проведення досудового розслідування. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивачка вказувала, що Сумська обласна прокуратура надала відзив не на її позовну заяву, оскільки відповідачем вказано Державу Україна в особі Сумської обласної прокуратури. Відповідачем не спростовано невиконання ухвали слідчого судді та не надано доказів її виконання, зокрема, надано витяг з ЄРДР не у тому кримінальному провадженні, що вказане у відзиві, у короткому викладі обставин зазначено, що заява надійшла пізніше, ніж була постановлена ухвала слідчого судді, потерпілою вказана лише ОСОБА_3, вказана кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 2365-2 КК України, в той час як у колективній заяві було повідомлено про ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 210, 356, ч. 3 ст. 365-2 КК України, неправильно вказане місце вчинення злочину. Відповідачем не спростовано, що її позов має бути задоволений.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Ухвалою від 13.08.2024 здійснено перехід у загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 24.09.2024 визнано заявлений позивачем відвід судді необгрунтованим. Ухвалою від 25.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивачки про відвід судді Ніколаєнко О.О. Ухвалою від 29.05.2025 визнано заявлений позивачем відвід судді необгрунтованим. Ухвалою від 29.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивачки про відвід судді Ніколаєнко О.О. 16.12.2025 позивачка подала заяву про виключення Державної казначейської служби зі складу відповідача Держава Україна. Протокольною ухвалою суду від 16.12.2025 її заяву задоволено. Ухвалою від 16.12.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду. Судові засідання у справі неодноразово відкладались у зв`язку із клопотанням позивачки, яка заперечувала проти розгляду справи під час повітряної тривоги у м. Суми, а також за місцем її проживання (Полтавська область).

У судове засідання 16.06.2026 позивачка не з`явилась ані у приміщення Зарічного районного суду м. Суми, ані у приміщення Решетилівського районного суду Полтавської області, у приміщенні якого заявляла клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без її участі не подала, про причини неявки не повідомила. 16 червня 2026 року у період часу з 12:43 до 14:26 у Сумському районі, та з 11:32 до кінця доби у Полтавській області повітряна тривога не була оголошена (судове засідання було призначене на 14:00 год. 16.06.2026)

У зв`язку з цим на підставі п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України суд вважав можливим здійснювати розгляд справи без участі позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що 26.04.2023 позивачкою та ОСОБА_3 була складена заява, яка адресована декільком адресатам, у тому числі Сумській обласній прокуратурі, у якій вони повідомляють про нецільове використання бюджетних коштів Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та грубе порушення угоди про працю. Просили вжити заходів, що належать до компетенції адресатів, для повернення з бюджету коштів, які незаконно були використані для оплати праці позаштатних працівників Решетилівської державної нотаріальної контори, звільнення профнепридатного державного нотаріуса цієї контори ОСОБА_4 та позаштатного працівника ОСОБА_5 , притягнення до кримінальної відповідальності вказаних осіб та посадових осіб Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які забезпечили нецільове використання бюджетних коштів (а.с. 14-16).

За результатом розгляду цієї заяви Сумська обласна прокуратура листом від 28.04.2023 надала відповідь, у якій повідомила, що за своїм змістом звернення фактично містить незгоду щодо організації роботи у Великобагачанської та Решетилівської державних нотаріальних конторах. Об`єктивних даних, визначених ст. 11 КК України у поданому зверненні не наведено, у зв`язку з чим воно не може вважатися заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка підлягає реєстрації в ЄРДР (а.с. 5).

Не погодившись із цією відповіддю, ОСОБА_3 звернулась до Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури. Ухвалою слідчого судді від 05.05.2023 (справа №591/3587/23) її скарга була задоволено. Зобов`язано службову особу Сумської обласної прокуратури, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, виконати вимоги, передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України по заяві ОСОБА_3 від 26.04.2023 про вчинення кримінального правопорушення за фактом нецільового використання бюджетних коштів та грубого порушення державним нотаріусом ОСОБА_4 Закону України «Про нотаріат» (а.с. 23-24).

09.05.2023 до ЄРДР за №42023200000000081 було внесено відомості за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ст. 365-2 ч. 1 КК України. Згідно з коротким змістом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення до Сумської обласної прокуратури надійшла ухвала Зарічного районного суду м. Смуи від 05.05.2023 у справі №591/3587/23, якою зобов`язано внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 26.05.2023, зі змісту якої слідує, що державний нотаріус та працівник Решетилівської та Великобагачанської нотаріальних контор надають публічні послуги та отримують заробітну плату в порушення трудового законодавства, а також грубого порушення Закону України «Про нотаріат», внаслідок чого, на думку заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 здійснюється нецільове використання бюджетних коштів. Потерпілим у витягу з ЄРДР вказана ОСОБА_3 (а.с. 46).

Постановою заступника керівника Сумської обласної прокуратури від 10.05.2023 визначено підслідність у даному кримінальному провадженні за слідчим відділенням відділу поліції №1 (м. Глобине) Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області. Доручено проведення досудового розслідування слідчому відділенню відділу поліції №1 (м. Глобине) Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області (а.с. 47-49).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема , вішкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди , відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (стаття 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивачка посилається на невиконання Сумською обласною прокуратурою ухвали слідчого судді, якою зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Проте такі твердження позивачки спростовуються наданими відповідачем доказами: на виконання зазначеної ухвали слідчого судді, вже 09.05.2023 уповноваженою особою Сумської обласної прокуратури до ЄРДР було внесено відомості. Надалі було визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за органом поліції Полтавської області.

Таким чином, ухвала слідчого судді від 05.05.2023 була виконано органом прокуратури у встановленому законом порядку та в найкоротші строки (протягом 4 днів з дня постановлення). Твердження позивачки про тривале невиконання ухвали спростовується матеріалами справи.

Враховуючи, що в ході розгляду справи спростовано факт невиконання відповідачем ухвали слідчого судді, не доведено факту заподіяння моральної шкоди позивачу, суд не вбачає підстав для відшкодування їй моральної шкоди.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 206, 256, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України особі Сумської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди відмовити у зв?язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 19.06.2026.

Суддя О.О.Ніколаєнко