Решение № 137532653, 13.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5843/23

Номер провадження 2/404/1307/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

13 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що між сторонами 06 серпня 2011 року був укладений шлюб, який вони зареєстрували у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 502 та видано свідоцтво про шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився спільний син ОСОБА_3 .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 червня 2019 року шлюб між ними розірвано.

Вказано, що син після розлучення залишився проживати разом із позивачем, перебуває на його утриманні, що підтверджується довідкою з місця проживання, яку видано головою квартального комітету.

Позивач має змогу утримувати, забезпечувати життєво необхідні потреби сина, оскільки має у власності житловий будинок, що підтверджується договором міни. Має постійний дохід. За місцем проживання характеризується, як врівноважений, тактовний, чуйний чоловік. Не вживає спиртні напої, не конфліктний в спілкуванні з сусідами, не має шкідливих звичок, не палить, виховує та утримує малолітнього сина. Вихованням дитини займається особисто, приділяє йому багато часу. Все вказує на те, що батько дбає про добробут сина. Вказане підтверджується характеристикою та довідкою з місця проживання, посвідченої головою квартального комітету.

ОСОБА_4 навчається у 7-А класі Комунального закладу «Ліцею «Нова українська школа» Кропивницької міської ради Кіровоградської області.

Мати, ОСОБА_2 , належним чином вихованням дитини не займається, не цікавиться розвитком дитини.

Відповідач не виконує належним чином свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню сина, адже дитина проживає разом із позивачем, перебуває на його повному утриманні та під його піклуванням, що підтверджується довідкою про склад сім`ї. Відповідач, яка проживає окремо від малолітньої дитини, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо її утримання, матеріально не допомагає, участі у її вихованні не приймає.

Ухвалою судді від 06 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15 травня 2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач та його представник, адвокат Ковальова Т.П. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Дитина, ОСОБА_3 у судовому засіданні у присутності психолога пояснив, що бажає залишитися проживати разом із батьком.

Представник третьої особи у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що між сторонами 06 серпня 2011 року був укладений шлюб, який зареєстрований Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 502.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24 вересня 2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 червня 2019 року (справа № 404/2870/19) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно до характеристики, виданої директором ліцею «Нова українська школа», ОСОБА_4 навчається у 7-А класі ліцею «НУШ». За час навчання зарекомендував себе як здібний, розумний хлопець. Має Достатні досягнення у навчання. Є потенціал до більш кращих здобутків, бере активну участь у позаурочному житті класу. Хлопець дружелюбний, спокійний, врівноважений, добрий, по-товариськи відноситься до усіх дітей у класі. Має багато друзів.

Батько, ОСОБА_1 , бере участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних і розважальних заходів дитиною, слідкує за здоров`ям сина, проведенням вільного часу, постійно цікавиться навчанням дитини. ОСОБА_5 завжди охайно одягнений, має всі приладдя для навчання.

Мати, за словами ОСОБА_5 , із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори ніколи не з`являлася.

З характеристики з місця проживання на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що він з моменту набуття права власності, з 2017 року по теперішній час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання зарекомендував себе з позитивного боку. Людина добропорядна, шкідливих звичок не має. Як батько дуже турботливий, матеріально забезпечує свою сім`ю. Опікується своїми дітьми. Має гарну репутацію серед оточуючих його людей. Завжди приходить на допомогу іншим. Приймає активну участь в житті мікрорайону, з сусідами не конфліктує. До квартального комітету скарг та нарікань від сусідів та оточуючих його людей не надходило.

З довідки квартального комітету № 8 від 11 травня 2026 року, вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дружина; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 син; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 син; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 син.

З характеристики з місця роботи на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що він приймає участь у Благодійній організації «Благодійний фонд Володимира Кріпака», як волонтер. Проявляє активну діяльність і допомагає збирати кошти та здійснювати благодійні проекти, які спрямовані на підтримку людей в складних життєвих ситуаціях, підтримку ЗСУ, допомагає пораненим захисникам України.

ОСОБА_1 відданий своїй ролі волонтера і з великим ентузіазмом долучається до організаційних заходів та благодійних проектів Фонду.

Участь ОСОБА_1 у Благодійній організації «Благодійний фонд Володимира Кріпака» є важливим внеском у доброчинну діяльність. Його небайдужість, щирість та доброзичливість допомагають досягти поставлених благодійних цілей та роблять світ кращим.

Згідно висновку психолога № 05/0623 від 17 червня 2023 року на момент проведення психодіагностичних заходів, було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має високий ступінь прихильності до свого батька. Ідентифікує його, батькову дружину, її сина, як свою сім`ю. Почувається вдома безпечно, комфортно. Не заперечує можливості іноді (зі слів ОСОБА_5 ) бачитися з матір`ю, але проживати хоче з батьком.

Висновком виконавчого комітету Кропивницької міської ради, вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .

Комісією встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано у 2019 році. Дитина ОСОБА_4 проживає в сім`ї батька.

Відповідно до актів обстеження умов проживання, за місцем проживання ОСОБА_1 створені умови для виховання, навчання та розвитку дитини, за місцем проживання ОСОБА_2 відсутні умови для проживання сина.

Згідно з актами оцінки потреб сім`ї Кропивницького міського центру соціальних служб, у ОСОБА_1 відсутні складні життєві обставини, у ОСОБА_2 наявні через безробіття, малозабезпеченість та низький виховний потенціал.

Як пояснив ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 проживає з ним з 2018 року, перебуває на його утриманні, забезпечений всім необхідним для навчання та розвитку. Дитина спілкується з матір`ю.

Однак, батько стурбований тим, що ОСОБА_2 не має належних умов для проживання, вживає спиртні напої, повідомила, що бажає забрати до себе сина, що може негативно позначитись на психоемоційному стані та навчанні ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 повідомив, що тривалий час проживає з батьком і бажає проживати з ним далі.

В бесіді з працівниками управління ОСОБА_2 пояснила, що місце проживання сина зареєстроване за її місцем проживання, і вона бажає, щоб він проживав з нею. На засідання комісії не з`явиться, документів для визначення місця проживання сина з нею надавати не буде.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, N 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Порядок визначення місця проживання фізичної особи передбачений ст. 29 ЦК України.

Як вбачається з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

При цьому під забороною розлучення дитини зі своєю матір`ю в контексті Декларації прав дитини слід розуміти не обов`язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги висновок служби у справах дітей, враховуючи думку дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено, що дитина постійно проживає разом із батьком, має прихильність до батька, вони емоційно прив`язані один до одного, ОСОБА_5 виявив бажання проживати із батьком. Разом із тим відповідач, як мати, не надала суду достатні докази отримання регулярного доходу та можливості забезпечення належних умов для навчання, розвитку та виховання дитини та бажання якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Разом з тим, слід урахувати, що інший з батьків, хто залишається проживати окремо, має право на періодичні побачення з дитиною, проведення з нею часу, на спільний відпочинок.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо про те з ким із залишається дитина, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи, виходячи з необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дитини, приймаючи до уваги те, що якнайкращим інтересам дитини буде відповідати її проживання з батьком, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визначення місця проживання дитини з позивачем.

Крім того, суд за правилами, визначеними ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, місцезнаходження: 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 41, код ЄДРПОУ 42215510.

Повний текст судового рішення складено 19.06.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова