Постановление суда № 137528458, 02.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5331/25

Провадження № 2-п/496/28/26

УХВАЛА

02 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву відповідачки ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду та про перегляд заочного рішення суду,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 01.12.2025 року позовні вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задоволено стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 56166 грн 54 к. та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 к.

25.03.2026 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вона отримала зазначене заочне рішення в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області 25.03.2026 року. До цього вона не отримувала жодної повістки та не знала про розгляд справи. Вона не згодна із заочним рішенням суду, оскільки воно прийнято на підставі матеріалів та доказів, поданих позивачем, та не досліджено усіх доказів по справі, яким вона заперечує проти позову, що призвело до неповного з`ясування обставин справи та прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону. Так, АТ «Одесагаз» надало їй Акт звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу, з якого вбачається, що переплата за розподілений газ за особовим рахунком НОМЕР_1 ЕІС код 56ХМ25D62675627J за адресою: АДРЕСА_1 станом на червень 2022 року складала за 531,98 куб. м і з того часу газом вона не користується. Відтак, на час подання позивачем позову до суду заборгованості у неї не було, а була переплата, яка є до теперішнього часу. Той факт, що у неї існує переплата за газ в сумі 5413,65 грн підтверджується квитанцією. Про те, що у неї відсутня заборгованість, свідчить довідка ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» № 4239094-В від 23.03.2026 року. Усі ці документи свідчать про відсутність у неї заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ. Окрім того, вона вчасно, 01 числа кожного місяця, передає показники на платформу, вже протягом чотирьох років, без затримки. Показники одні й ті ж, оскільки вона не користується газом. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просить суд визнати причину її неявки в судове засідання поважною, докази - такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і скасувати заочне рішення суду від 01.12.2025 року у вказаній справі.

Заявниця ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, а від її представника ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без її участі, заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник ТОВ «ГК «Нафтогаз» до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся про день та час розгляду заяви належним чином шляхом надіслання судової повістки в його електронний кабінет в ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Приймаючи до уваги заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 283 ЦПК України встановлено, що відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У заяві про перегляд заочного рішення суду заявниця ОСОБА_1 , окрім іншого, просить суд поновити строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вказане заочне рішення вона отримала в приміщенні суду 25.03.2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення суду від 01.12.2025 року було направлено відповідачці судом 02.12 за вих. № 24249, проте докази отримання останньою заочного рішення відсутні, як і відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримала заочне рішення 25.03.2026 року, тобто у день подання заяви про перегляд заочного рішення.

На підставі вищевикладеного суд вважає можливим поновити заявниці строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно з частиною першою статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною першою статті 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, аналіз положень вказаної статті ЦПК України свідчить про те, що підставами для скасування заочного рішення суду є наявність одночасно двох підстав: неявка в судове засідання відповідача з поважних причин та посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, в контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині першій статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини є підставою для скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до частини сьомої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З відповіді № 1690769 від 21.08.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

В матеріалах справи міститься два поштових повідомлення про отримання відповідачкою судових повісток (а.с. 22, 31), які були надіслані за вказаною адресою, яка, до того ж, співпадає з адресою, зазначеною відповідачкою у заяві про перегляд заочного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка була повідомлена про день та час розгляду справи належним чином та достовірно знала, що на розгляді в суді знаходиться цивільна справа, де вона є відповідачкою і до неї пред`явлені вимоги про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, але, нехтуючи своїми процесуальними правами щодо подання відзиву на позовну заяву та не дотримуючись свого обов`язку щодо повідомлення суду про поважність неявки в судове засідання, фактично ігнорувала судовий розгляд справи.

Жодних доказів того, що відповідачка не знала про розгляд справи, не отримувала судові повістки, а заочне рішення суду отримала в приміщенні суду 25.03.2026 року - суду не надано.

Окрім направлення судових повісток, відповідачка також повідомлялась судом про день, час та місце розгляду розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Вказана інформація перебуває у відкритому доступі, відтак відповідачка мала можливість безперешкодно дізнатись на стан відомого їй судового провадження, повинна була цікавитись долею справи та добросовісно користуватись наданими їй процесуальними правами.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р. наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Таким чином, доводи заявниці ОСОБА_1 про неналежне повідомлення її, як учасника справи, та не отримання судових повісток не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Також заявницею до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодного письмового доказу, що спростовував би висновки, викладені в заочному рішенні суду від 01.12.2025 року, або підтверджував обставини, викладені нею в заяві про перегляд заочного рішення, що, на її думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заявниця стверджує, що як станом на дату подання позовної заяви, так і зараз у неї немає заборгованості за спожитий природний газ, а навпаки є переплата, на підтвердження чого надає акт звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу, довідку про відсутність заборгованості № 4239094-В від 23.03.2026 року та рахунок з розподілу природного газу за березень 2026 року.

Так, із Акту звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу за період з вересня 2021 року по 01 березня 2026 року, складеного АТ «Одесагаз», вбачається, що відповідне коригування обсягів було проведено вже після ухвалення судом заочного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання позовної заяви, а також на дату ухвалення заочного рішення жодної інформації про зміну обсягів споживання або проведення Оператором ГРМ коригувань не було.

Надані відповідачкою відомості суперечать офіційним даним з білінгової системи «Фінансовий стан», які на момент розгляду справи підтверджували наявну заборгованість в сумі 56166,54 грн, що були надані Оператором ГРМ, та були єдиними достовірними та доступними для позивача і суду на час вирішення спору.

Факт того, що коригування АТ «Одесагаз» було здійснено після винесення судового рішення означає, що такі обставини не можуть бути враховані судом при перегляді заочного рішення. Дані, які виникли після ухвалення рішення, не є підставою для його скасування.

Коригування об`ємів природного газу Оператором ГРМ було проведено у березні 2026 року, тобто вже після ухвалення заочного рішення, в той час, як станом на дату подання позову та на день ухвалення заочного рішення, відповідно до офіційних даних інформаційної платформи Оператора ГТС, заборгованість становила 56166,54 грн., які і були стягнуті судом, що повністю відповідало даним Оператора ГРМ і було підтверджено належними доказами.

Заявниця ОСОБА_1 , надаючи суду Акт звіряння з боку Оператора ГРМ, довідку про відсутність заборгованості за березень 2026 року та рахунок з розподілу природного газу за березень 2026 року, фактично підтверджує, що коригування обсягів було здійснено після винесення судового рішення, так само як і отримання нею названих документів.

Суд зауважує, що зазначені документи не є підставою для скасування заочного рішення, тому що вказані в них обставини виникли після ухвалення заочного рішення від 01.12.2025 року, а тому відповідно до ст. 285-287 ЦПК України не можуть бути враховані при перегляді.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 не з`явилась в судове засідання і не повідомила про причини неявки без поважних причин, докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи нею не надані, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду, у зв`язку з чим відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 128, 130, 259, 260, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01.12.2025 року по цивільній справі № 496/5331/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ задовольнити.

Поновити відповідачці ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01.12.2025 року по цивільній справі № 496/5331/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01.12.2025 року по цивільній справі № 496/5331/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Відповідачці ОСОБА_1 роз`яснюється, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.О. Пендюра