Постановление суда № 137526653, 15.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/117/25

Номер провадження 1-кс/950/250/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову від 30.04.2026 заступника начальника слідчого відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області слідчого у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024 ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про допит у якості свідка старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань НП України ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив:

- скасувати постанову від 30.04.2026 заступника начальника СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області слідчого у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024 ОСОБА_5 ;

- зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024 ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу провести допит старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань НП України/або в якості громадянина України ОСОБА_7 з метою з`ясування достовірності обставин, які викладені ним в рапорті від 24.01.2024, зареєстрований в інформаційно телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) УСР в Сумській області ДСР НП України 14.01.2024 № 23, які стосуються укладення та виконання договору про виконання робіт від 14.11.2023 № 244.

Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що в межах зазначеного кримінального провадження, він, як підозрюваний, звернувся до слідчого з клопотання про допит в якості свідка особи, яка заявила про вчинення злочину - старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань НП України ОСОБА_7 , в задоволенні якого йому відмовлено згідно з постановою від 30.04.2026. Своє рішення слідчий обґрунтував, посилаючись на ті обставини, що події, викладені в заяві про злочин, є «вторинною обізнаністю», що отримана під час виконання службових повноважень, а не в результаті особистого сприйняття обставин злочину. Допит оперативного працівника суперечить Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

ОСОБА_3 вважає, що повідомлення ОСОБА_7 про злочин є надуманим. Останній чітко усвідомлював, що повідомляє неправду, умисно інформуючи органи досудового розслідування про вигаданий злочин. Наведена у повідомленні про злочин інформація на момент її викладення є завідомо неправдивою, а метою такого повідомлення є притягнення невинного до відповідальності.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 ставить питання про скасування оскаржуваної постанови про відмову у допиті оперуповноваженого ОСОБА_8 та про зобов`язання слідчого провести допит останнього у якості свідка в даному кримінальному провадженні щодо дійсності обставин, про які зазначено в рапорті від 24.01.2024.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник подане клопотання підтримали з мотивів, наведених в поданій скаргі. Вважають, що допит ОСОБА_8 як свідка має суттєве значення для кримінального провадження.

Прокурор та слідча в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду даного клопотання були повідомлені належним чином.

Заслухавши скаржника та його захисника, дослідивши доводи скарги підозрюваного ОСОБА_3 та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, слідчий суддя зазначає наступне.

Судовим розглядом установлено, що слідчими ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 42024202540000016 від 25.01.2024 щодо привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану посадовими особами ТОВ «Компанія з водозабезпечення «Бурвод» за попередньою змовою із посадовими особами Лебединської міської ради при будівництві глибоководної свердловини в м. Лебедин, у межах якого ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході проведення досудового розслідування ОСОБА_3 звернувся до слідчого з клопотанням про допит в якості свідка старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань ДСР НП України ОСОБА_7 з метою з`ясування достовірності обставин, які викладені ним в рапорті від 24.01.2024, що стосуються укладання та виконання договору про виконання робіт від 14.11.2023 № 244.

Постановою слідчого від 30.04.2026 у задоволенні даного клопотання ОСОБА_3 відмовлено.

Підозрюваний та його захисник вважають, що наведені у рапорті від 24.01.2024, як повідомленні про злочин, обставини є завідомо неправдивими, а тому для їх зясування (підтвердження чи спростування) необхідно допитати особу, яка заявила про вчинення злочину.

Слідчий суддя погоджується з такими доводами сторони захисту, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Оскарження дій (рішень чи бездіяльності) слідчого в кримінальному процесі - це законний механізм захисту прав підозрюваного, потерпілого, заявника або власника майна, коли ці особи вважають, що слідчий діє незаконно, перевищує повноваження або порушує їхні інтереси під час досудового розслідування.

Оскарження дій, рішень або бездіяльності слідчого до слідчого судді здійснюється за правилами ст. 303307 КПК України.

Перелік дій та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді, є чітко визначеним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

У даній справі оскаржується рішення слідчого про відмову підозрюваному ОСОБА_3 в задоволенні його клопотання про проведення слідчих дій допиті світка, яке в силу ст. 303 КПК України може бути оскаржене під час досудового розслідування.

Приймаючи зазначене рішення, слідчий послався на ту обставину, що ОСОБА_7 є оперативним працівником, а тому допитаний як свідок не може, оскільки це суперечить закону.

Так, у оскаржуваній постанові зазначено, що обізнаність про події старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань ДСР НП України ОСОБА_8 є вторинною, та такою, що отримана під час виконання службових повноважень, а не в результаті особистого сприйняття обставин злочину. Крім того відомості про тактику та методи проведення оперативних заходів, які направлені на виявлення кримінальних правопорушень становлять службову таємницю. Допит оперативника з метою розголошення методів його роботи прямо суперечить Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Слідчий суддя вважає такі доводи слідства не повною мірою необґрунтованими, оскільки прямої заборони щодо допиту у якості свідка оперативного працівника, який повідомив про злочин у цьому ж кримінальному провадженні, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить.

Працівники поліції (або інших правоохоронних органів) не входять до вичерпного переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки. Якщо такий працівник особисто виявив злочин або отримав інформацію про нього і подав рапорт, він може бути викликаний та допитаний слідчим або прокурором як звичайний свідок.

Оскільки свідками стають «волею обставин», то свідком, за певних умов, може стати будь-яка людина, незалежно від її бажання і статусу.

Так, відповідно до ч.1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Водночас ч. 2 ст. 65 КПК України передбачає виключний перелік осіб, які не можуть бути допитані як свідки, до якого працівники поліції не входять.

Закон забороняє допитувати як свідків захисників, адвокатів, нотаріусів, медичних працівників та священнослужителів (щодо інформації, яка становить професійну таємницю), а також суддів та присяжних (про обставини обговорення в нарадчій кімнаті).

Працівник поліції, як і будь-який інший свідок, має право відмовитися свідчити проти самого себе або членів своєї сім`ї.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово підтверджував, що показання поліцейських є допустимими доказами. Сам факт того, що особа є працівником правоохоронного органу, не робить її свідчення завідомо недостовірними.

У своїй постанові від 23.09.2025 у справі № 134/1667/23 (провадження № 51-1464 км 25) Верховний Суд роз`яснив, що поліцейські не входять до переліку осіб, яким заборонено давати свідчення, а їх показання є допустимими доказами. Працівники поліції не входять до переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки. При цьому ВС зазначив, що доводи про те, що показання працівника поліції в якості свідка є недопустимим доказом не ґрунтуються на приписах ст. 65 КПК України.

Тому працівники поліції або інших правоохоронних органів можуть допитуватися у кримінальному провадженні, як свідки.

В той же час слід зазначити, що допит оперативного працівника несе певні процесуальні нюанси - можуть розповсюджувати відомості крім тих, що захищені Законом (наприклад може давати свідчення щодо обставин, які він особисто спостерігав під час затримання особи чи проведення гласних слідчих дій).

Не має права розголошувати відомості, що становлять державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, або інформацію, отриману під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), якщо на те немає відповідного дозволу.

Таким чином, оперативний працівник має право надавати показання у кримінальному провадженні щодо обставин, про які він повідомив як про злочин, але з певним застереження, а саме, якщо ці відомості стали йому відомі з інших джерел, а ніж ті, що захищені законом. Допит має стосуватися фактів, які він сприймав особисто (бачив момент вчинення правопорушення, фіксував подію тощо).

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, закон не містить заборони на допит поліцейських або оперативників, якщо вони володіють інформацією, що підлягає доказуванню, слідчий суддя доходить висновку, що вимоги ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого від 30.04.2026 про відмову у допиті в якості свідка старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань ДСР НП України ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини, які викладені оперативним працівником в рапорті від 24.01.2024, як повідомленні про злочин, мають значення для кримінального провадження, а тому зазначену особу необхідно допитати в якості свідка.

В той же час допит вказаної особи слід провести щодо обставин, які в силу свого службового становища оперативний працівник має право розповсюджувати, тобто крім тих відомостей, що захищені Законом.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 65, 303-309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову від 30.04.2026 заступника начальника слідчого відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області слідчого у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024 ОСОБА_5 .

Зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024 ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу провести допит старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань НП України/або в якості громадянина України ОСОБА_6 з метою з`ясування достовірності обставин, які викладені ним в рапорті від 24.01.2024, зареєстрований в інформаційно телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) УСР в Сумській області ДСР НП України 14.01.2024 № 23, які стосуються укладення та виконання договору про виконання робіт від 14.11.2023 № 244.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 19.06.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_9