Постановление суда № 137525840, 18.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/11210/26

Провадження №2/523/6784/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Аліна С.С. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської рада, ОСОБА_5 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, про скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026р. до Пересипського районного суду м.Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської рада, ОСОБА_5 про витребування у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 на користь подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, що виникла за час шлюбу в силу інвестування спільних коштів подружжя у новостворене майно, про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 шляхом припинення відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Розглянувши вказані матеріали справи, суддя Аліна С.С. заявляє про самовідвід з тих підстав, що раніше головуючим постановлено заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27.05.2021 року у цивільній справі №523/10649/20 яким позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівельний комбінат», ОСОБА_4 про визнання договору про співпрацю по інвестування будівництва недійсним та про витребування майна- задоволено.

Визнано недійсним Акт прийому передачі від 19.01.2012 року, укладений між ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» та ОСОБА_4 .

Визнано договір №140/19 по співробітництву з інвестування будівництва житлових будинків від 26.11.2004р., укладений ОСОБА_6 головою правління ВАТ «ОДБК» і ОСОБА_4 недійсним.

Визнано Свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12.03.2012 року, яке видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на імя ОСОБА_4 - недійсним

Витребувано у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та передати її ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) .

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27.05.2021 року за результатом розгляду в апеляційній та касаційній інстанції залишено без змін повністю, та набуло законної чинності 09.11.2023 року.

Крім того, під час розгляду заяви ОСОБА_4 по цивільній справі № 523/10649/20 провадження 2-п/523/110/25 за заявою ( заява подана вдруге) відповідача ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27.05.2021 року у справі №523/10649/20 у судовому засіданні, під час розгляду судом заяви представником заявника ОСОБА_4 адвокатом Осадчук Михайлом Петровичем усно було заявлено повторну заяву про відвід судді Аліної С.С. від розгляду заяви відповідача ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27.05.2021 року у цивільній справі №523/10649/20 провадження 2-п/523/110/25.

Крім того, у 2021 році, саме 07.12.2021 року до суду надійшла заява ( перша заява) про перегляд заочного рішення від відповідача ОСОБА_4 . Ухвалою Суворовського районного суду ( суддя Аліна С.С.) м. Одеси від 11.01.2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року по цивільній справі № 523/10649/20 відмовлено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що існують визначені законом інші обставини, які можуть викликати у учасників справи недовіру до суду, сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, у зв`язку з чим є підстава для самовідводу судді. Тому, маючи за мету забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи, суддя вважає необхідним заявити самовідвід.

Згідно ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Головна мета самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Також у своєму рішенні «Газета Україна - центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).

Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Враховуючи, що заочним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 27.05.2021 року по цивільній справі №523/10649/20 судом уже вирішувалось питання щодо зазначеного предмету спору, з метою відхилення сумнівів учасників справи в упередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи по суті та ухвалення рішення, вважаю за необхідне і за доцільне з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості в очах суспільства та з інших підстав, заявити самовідвід по справі щоб виключити будь-які сумніви щодо безсторонності судді при розгляді справи.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2,5,7-8, 10-13,17-18, 36-40 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід заявлений суддею Аліною С.С. у цивільній справі №523/11210/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської рада, ОСОБА_5 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, про скасування державної реєстрації права власності.

Передати цивільну справу №523/11210/26 для подальшого розподілу у порядку встановленому ч.3 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Аліна С.С.