Постановление суда № 137511240, 10.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5461/26

Провадження № 4-с/521/44/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І. А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 на дії державного виконавця, в якій він просить, з урахуванням уточнених вимог: визнати дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 79075177 протиправними; скасувати розрахунок заборгованості як незаконний; зобов`язати провести новий розрахунок із урахуванням усіх фактично здійснених платежів; зобов`язати орган державної виконавчої служби врахувати надміру утримані кошти в рахунок майбутніх платежів або вирішити питання щодо їх повернення як безпідставно стягнутих.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 зазначає, що у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з 15.09.2025 року перебуває виконавче провадження № 79075177 з примусового виконання дубліката виконавчого листа № 521/15963/20, виданого 26.08.2025р. Хаджибейським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред?явлення позову, тобто з 29.09.2020, до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що аліменти з нього фактично утримуються: з грошового забезпечення військовослужбовця (військова частина НОМЕР_1 ); з пенсії (через органи Пенсійного фонду України). Загальна сума утримань становить 114 476,64 грн, з яких: 93 381,99 грн утримано з грошового забезпечення; 21 094,65 грн утримано з пенсії.

Разом з тим, ключовим є те, що зазначені фактично сплачені суми не були належним чином враховані державним виконавцем при визначенні заборгованості. Таким чином, порушення полягає не у кількості джерел утримання, а у тому, що: державний виконавець не здійснив повного та об`єктивного врахування всіх здійснених платежів; розрахунок заборгованості не містить прозорого та зрозумілого відображення зарахування цих сум; відсутній деталізований розрахунок, який би підтверджував зменшення заборгованості на фактично утримані кошти.

Фактично відсутність належного врахування здійснених платежів призвела до штучного завищення розміру заборгованості. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та особою з інвалідністю ІІ групи, що потребує особливо ретельного та об`єктивного підходу при здійсненні виконавчих дій.

Враховуючи викладене, вважає, що розрахунок заборгованості є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Скаржник просив поновити строк на подання вищевказаної скарги до суду, оскільки про порушення ОСОБА_1 дізнався лише після отримання повного розрахунку, а також те, що він є військовослужбовцем та особою з інвалідністю ІІ групи та у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України.

Ухвалою суду від 10.04.2026 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Під час розгляду судом скарги ОСОБА_1 подавав до суду додаткові пояснення у справі, а саме 15.04.2026 року, 16.04.2026 року, 16.04.2026 року, 01.05.2026 року.

Зокрема, 16.04.2026 року скаржник ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення з уточними вимогами, відповідно до яких просив суд: визнати дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 79075177 протиправними; скасувати розрахунок заборгованості як незаконний; зобов`язати провести новий розрахунок із урахуванням усіх фактично здійснених платежів; зобов`язати орган державної виконавчої служби врахувати надміру утримані кошти в рахунок майбутніх платежів або вирішити питання щодо їх повернення як безпідставно стягнутих.

22.04.2026 року від представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу, в якому просив відмовити в повному обсязі у задоволенні скарги ОСОБА_1 .. Зазначив, що на дії державного виконавця Відділу спрямовані на виконання рішення суду і у повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства. У зв`язку з тим, що боржника розраховано, станом на 01.04.2026р. заборгованість складає 86420,85 грн., зокрема із заробітної плати 68330,61 грн., а також з пенсії 18090,24 грн. Таким чином розрахунок заборгованості складений з врахуванням всіх наданих сторонами відомостей про розмір отриманого боржником доходу та сплачених ним аліментів. Таким чином вимоги скаржника є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам закону і не можуть бути задоволені.

23.04.2026 року скаржник через систему «Електронний суд» надіслав заперечення на відзив, у якому вказав, що відзив державного виконавця не містить жодного належного доказу правомірності спірного розрахунку, не спростовує наведених у скарзі фактів та фактично підтверджує системність порушень при здійсненні виконавчого провадження. За таких обставин розрахунок заборгованості не може вважатися достовірним, а винесені на його підставі постанови є похідно незаконними. Сукупність встановлених обставин свідчить про відсутність у матеріалах виконавчого провадження належного, повного та достовірного розрахунку заборгованості.

Учасники справи в останнє призначене судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду скарги, а тому суд, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з 15.09.2025 року перебуває виконавче провадження № 79075177 з примусового виконання дубліката виконавчого листа № 521/15963/20, виданого 26.08.2025р. Хаджибейським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред?явлення позову, тобто з 29.09.2020, до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.09.2025 до Відділу надійшла заява ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження, в якій вона зазначає, що боржник працює у В/Ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, отримує пенсію, проживає за адресою Ак. Воробйова Ж/к «Одеські традиції», має рухоме майно автомобіль «Мазда 6» та нерухоме майно 1/4 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 . Також стягувач в заяві просить стягнути борг зі сплати аліментів за липень грудень 2021 року коли боржник працював в АТ «Укрпошта», борг 55 000 грн. коли боржник працював у В/ч НОМЕР_2 та борг з 03.05.2025 по сьогоднішній день боржник отримує дохід в В/ч Національної гвардії України НОМЕР_1 . (а.с. 184-185)

Старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шапоренко Дмитром Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79075177 від 15.09.2025 року, що не заперечувалося сторонами. (а.с. 186-187)

Старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шапоренко Дмитром Володимировичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.09.2025р., яку направлено до В/ч Національної гвардії України НОМЕР_1 . (а.с. 10-12)

Старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шапоренко Дмитром Володимировичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.01.2026, яку направлено до В/ч Національної гвардії України НОМЕР_1 . (а.с. 3-4)

Старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шапоренко Дмитром Володимировичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.01.2026, яку направлено до Головного управління ПФУ в Одеській області. (а.с. 5-6)

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2025 року державним виконавцем, для всебіного об`єктивного здійснення розрахунку заборгованості надіслано запити до Хаджибейського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління ПФУ в Одеській області, В/ч НОМЕР_3 Національної гвардії УКРАЇНИ (М.ОДЕСА), ІНФОРМАЦІЯ_3 , В/ч НОМЕР_4 , В/ч НОМЕР_2 з метою надання інформацію про розмір нарахованого доходу та перерахованих аліментів з боржника за період з 29.09.2020 по теперішній час за виконавчим документом: виконавчий лист № 521/15963/20 виданий Хаджибейським районним судом міста Одеси, дата набрання законної сили 07.12.2020.

З матеріальної допомоги на оздоровлення військовослужбовцями аліменти стягуються, якщо вона носить систематичний характер, надається всім або більшості військовослужбовців, оскільки вважається частиною заробітної плати та оподатковується ПДФО. Крім того а ні Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», а ні ст.. 73 ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено цей вид доходу як кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Відповідно до звітів Військової частини НОМЕР_2 про здійснені відрахування та виплати за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року вбачається, що стягнення здійснювалося у розмірі визначеному 25%. (а.с. 27,28)

Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України від 06.10.2025 року вказано розмір утриманих аліментів з пенсії ОСОБА_1 згідно постанов Малиновського ВДВ у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.01.2021 ВП № 63989859 та від 25.10.2021 ВП № 66167990 згідно заяв стягувача ОСОБА_2 від 04.07.2022 по виконавчому листу № 521/15963/20, виданому 30.06.2022 Малиновським районним судом м. Одеси, та від 06.07.2022 по виконавчому листу № 521/15820/20, виданому 04.06.2021 Малиновським районним судом м. Одеси, а саме за період з червня 2021 року по жовтень 2025 року. (а.с. 31-33)

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 18.12.2025 року повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності з 10.12.2019 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виконавче провадження № 79075177 від 15.09.2025 щодо стягнення аліментів з пенсії ОСОБА_1 на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на теперішній час на виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надходило. Також повідомлено, що в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській знаходиться заява стягувачки від 04.07.2022 ОСОБА_2 по виконавчому листу № 521/15963/20 виданого 30.06.2022 Малиновським районним судом м. Одеси, відповідно до якої з пенсії ОСОБА_1 здійснюється стягнення аліментів на утримання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 від пенсії боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Надано інформацію про розмір отриманої пенсії та утриманих аліменти з пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 30.11.2025. (а.с. 136-139)

Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_4 про доходи скаржника за період з 01.06.2022 року по 31.03.2023 року, вбачається, що за вказаний період ОСОБА_1 отримував додаткову винагороду та двічі отримував одноразову допомогу на оздоровлення. (а.с. 203)

Відповідно до довідки № 280 від 05.02.2026 року вбачається, що майор ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за контрактом та працює на посаді старшого офіцера оперативного відділення секції планування застосування штабу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 03.05.2025 р. до цього часу. (а.с. 29)

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості від 14.01.2026 року, про який зазначає ОСОБА_1 у своїй скарзі в матеріалах справи відсутній, а тому суд виходить з наявного розрахунку від 01.04.2026 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01.04.2026 року, який наявний в матеріалах справи судом вбачається, що заборгованість складає 86420,85 грн, зокрема з пенсії 18090,24 грн. (а.с. 21)

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Установленому судом факту також відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст. ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 141, 150, 180-184, 191 СК України, ЗК "Про охорону дитинства".

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток. Відповідно до ст. ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України N 789 Х11 від 27.02.91 року), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру... Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

За приписами ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно з ч. 1ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства " на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).

Згідно із ст. ст. 180-184, 191 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. У разі ухилення батьків від виконання цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються з матері, батька дитини в частці від їх доходу і (або) у твердій грошовій сумі за рішенням суду. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Наведені норми імперативно закріплюють обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття та імперативно встановлює мінімальний розмір аліментів, який визначений законодавством України для забезпечених прав дитини на належне утримання, яке гарантується міжнародним законодавством.

У ч.ч.1,3,4,8 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26 лютого 1993 року (далі - Перелік), передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Згідно п. 8 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою КМУ від 26.02.1993 р. № 146, з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

11.11.2022 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1263 внесено зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 (ЗП України, 1993 р., № 8, ст. 161; Офіційний вісник України, 2002 р., № 27, ст. 1254; 2022 р., № 18, ст. 972), доповнивши його після слів з усіх видів грошового забезпечення словами , інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану.

Згідно із пунктом 1-1 постанови встановлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується у відповідних розмірах, розмір якої залежить зокрема від безпосередньої участі у бойових діях, покладених завданнях та від іншого.

Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника. Тому фактично, навіть до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025, виконавець мав би враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Зазначений правовий висновок висловлено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі №760/4569/18-ц, провадження № 61-45100сво18.

Фактично Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 р. № 1264 лише підтверджено необхідність стягнення аліментів з урахуванням додаткової винагороди. Зауважує, що раніше законодавство просто не містило норми про отримання додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану. Тому з урахуванням змін у законодавстві, законодавець лише узгодив між собою всі нормативно-правові акти.

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб", на яку міститься посилання в статті 81 СК України, також передбачає пункт 1, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Відтак, додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі №209/3260/13- ц (провадження № 61-11541св23) дійшов висновку, що додаткові виплати, які нараховуються та виплачуються боржнику по аліментам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мають постійний характер та відносяться до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість та достатність доказів у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно та з урахуванням норм чинного законодавства України здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, з урахуванням, у певний період, фактичних доходів боржника, а також враховуючи додаткову винагороду, а тому підстав для визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам відсутні, під час розгляду скарги судом не встановлені, а отже відсутні й підстави для задоволення скарги.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ч. 2 ст. 449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Окрім того, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на подання вищевказаної скарги до суду, оскільки судом достовірно встановлено, що про порушення ОСОБА_1 дізнався лише після отримання повного розрахунку, а також те, що він є військовослужбовцем та особою з інвалідністю ІІ групи та у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк на подання скарги був пропущений з поважних причин.

Керуючись статтями 1-12, 260-261, 352-355, 447-451 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 на дії державного виконавця відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 15 червня 2026 року.

Головуючий І.А. Мазун