Решение № 137498021, 17.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/737/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Cелекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення 677 352,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» (далі КП «ТМО») звернулося до господарського суду з позовною заявою до Cелекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (далі Інститут) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 677 352,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання теплової енергії №3115/1 від 16.04.2025 в частині своєчасної та повної оплати вартості теплової енергії за період з січня 2025 року до березня 2025 року.

Ухвалою суду від 09.03.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Інститут був повідомлений про розгляд даної справи шляхом отримання ухвал суду у власному електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд». Відповідач брав участь у одному підготовчому засіданні, в інші судові засідання не з`явися, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому в процесі розгляду справи відповідачем 29.04.2026 було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з наміром укласти мирову угоду; 19.05.2026 до суду від відповідача надійшов проект мирової угоди, який був запропонований для укладення позивачу.

Сторонами не було досягнуто згоди про укладення мирової угоди у зв`язку з чим господарський суд розглядає дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України, оскільки відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

16.06.2026 до суду від КП «ТМО» надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 17.06.2026 о 14:30 год, у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному.

За результатом оцінки заявленого позивачем клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення. Судом враховано, що явка представників сторін у судовому засіданні 17.06.2026 о 14:30 год обов`язковою не визнавалася. Наведене з урахуванням ненадання позивачем доказів перебування представника на лікарняному стало підставою для відмови у задоволенні заявленого КП «ТМО» клопотання.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.10.2024 №922 було встановлено КП «ТМО» тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, відповідно до якого тариф для бюджетних установ складає 4 538,62 грн з ПДВ.

16.04.2025 між КП «ТМО» (Виконавець) та Інститутом (Замовник) було укладено договір з (користувачем) власником будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії №3115/1 (далі договір №3115/1 від 16.04.2025), згідно з п. п. 1.1, 1.3 якого Виконавець зобов`язується надавати Замовнику згідно цього договору послуги теплопостачання відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. За цим договором Виконавець бере на себе зобов`язання надати у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 послуги з теплопостачання теплової енергії у кількості 237,737462 Гкал Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору.

Згідно з п. 3.7 договору №3115/1 від 16.04.2025 зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісячно до 28 числа Виконавцем у присутності Замовника або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється Виконавцем за допомогою системи дистанційного зняття показань або Замовником самостійно.

Відповідно до п. 4.2 договору №3115/1 від 16.04.2025 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення договору тариф на послугу становить 4 538,62 грн за 1Гкал (з ПДВ) для бюджетних установ, який встановлений з 01.11.2024 відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.10.2024 №922.

Положеннями п. п. 4.5, 4.6 договору №3115/1 від 16.04.2025 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок-фактуру та акт наданих послуг на оплату спожитої послуги Замовнику не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок та акт надаються на паперовому носії. На вимогу або за згодою Замовника рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків Замовника.

Згідно з п. п. 9.1, 9.5 договору №3115/1 від 16.04.2025 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2025 включно або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони дійшли згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин сторін з 01.01.2025.

Схема теплотраси, що перебуває на балансі Замовника, умови припинення подачі теплової енергії та перелік відповідальних осіб зі сторони Виконавця та Замовника викладені у додатках №1-3 до договору №3115/1 від 16.04.2025.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором №3115/1 від 16.04.2025 КП «ТМО» було складено наступні акти та виставлено рахунки-фактури на оплату наданих послуг за період з січня 2025 року до березня 2025 року, а саме: рахунок №31151/1 за постачання теплової енергії у січні 2025 року на суму 313 167,64 грн та відповідний акт, рахунок №31151/1 за постачання теплової енергії у лютому 2025 року на суму 446 209,84 грн та відповідний акт, рахунок №31151/1 за постачання теплової енергії у березні 2025 року на суму 72 009,04 грн та відповідний акт. Слід зазначити, що акти наданих послуг з боку Інституту підписані не були.

Показники приладів обліку за період з січня до березня 2025 року були підтверджені звітами, які були підписані представниками КП «ТМО» та Інституту.

Згідно складеного КП «ТМО» акту звіряння розрахунків до договору №3115/1 заборгованість Інституту станом на 01.01.2026 становила 677 352,80 грн. При цьому вартість спожитої у січня-березні 2025 року теплової енергії складає 831 368,52 грн, сума сплачених Замовником коштів за звітний період - 122 009,04 грн; станом на 01.01.2025 сума переплачених Замовником коштів складала 32 024,68 грн.

16.02.2026 КП «ТМО» звернулося до Інституту з претензією №13.03.04-416, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором №3115/1 від 16.04.2025 у розмірі 677 352,80 грн. До претензії позивачем було додано акт звіряння розрахунків.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1955 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявленого КП «ТМО» позову є вимоги про стягнення з Інституту заборгованості за надані протягом періоду з січня 2025 року до березня 2025 року послуги теплопостачання у розмірі 677 352,80 грн.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відносини щодо постачання та споживання теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Закон України «Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що 16.04.2025 між КП «ТМО» та Інститутом було укладено договір з (користувачем) власником будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії №3115/1, за умовами якого позивачем були прийняті на себе зобов`язання забезпечувати тепловою енергію об`єкти відповідачу у період з 01.01.2025 по 31.12.2025.

КП «ТМО» було належним чином виконано прийняті на себе зобов`язання за договором №3115/1 від 16.04.2025, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про обсяги спожитої теплової енергії за січень-березень 2025 року, виставленими відповідачу рахунками та актами наданих послуг на загальну суму 831 386,52 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати Інститутом послуг теплопостачання за січень-березень 2025 року, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого КП «ТМО» позову шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 677 352,80 грн (831 386,52 грн - 122 009,04 грн (сума сплачених коштів) - 32 024,68 грн (переплата на початок звітного періоду) = 677 352,80 грн).

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» до Cелекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення позовних вимог шляхом присудження до стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 677 352,80 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 8 128,23 грн покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

При цьому суд звертає увагу позивача на можливість звернення до суду з клопотанням про повернення з державного бюджету судового збору у розмірі 2 032,06 грн відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з необхідністю застосування до позову, поданого в електронній формі, коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Cелекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, Одеська область, м. Одеса, Овідіопольська дорога, буд.3; ідентифікаційний код 00494628) на користь комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, Одеська обл., місто Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; ідентифікаційний код 34674102) заборгованість у розмірі 677 352,80 грн (шістсот сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят дві грн 80 коп.), судовий збір у розмірі 8 128,23 грн (вісім тисяч сто двадцять вісім грн 23 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 18 червня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна