Решение № 137495713, 18.06.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6769/25

Номер провадження 2-а/629/5/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання- Воєводіної О.В., представника позивача- Клострейх О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову від 13.09.2025 року серії ЕНА №5714775 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закрити провадження по справі. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20400 гривень. Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки вищезазначена постанова не відповідає дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню, керуючись ст. 9 КУпАП та п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, позивач в даному випадку не вчиняв адміністративного правопорушення, а працівником поліції було грубо порушено права останнього та порядок розгляду справи за даним фактом. А тому сама постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню для відновлення порушених прав ОСОБА_1 . Крім того, при прийняті оскаржуваної постанови поліцейський опирався лише на своє внутрішнє переконання, оскільки жодних доказів до позивача доведено не було і на той же час не існувало. Таким чином, поліцейським було порушено порядок оцінки доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, надала відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечувала проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначила, що під час патрулювання працівниками поліції було зупинено автомобіль Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Під час перевірки встановлено, що постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.09.2024 ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Зазначена постанова набрала законної сили 27.09.2024, а відомості про позбавлення права керування були внесені до відповідних інформаційних баз Національної поліції. Факт керування транспортним засобом саме позивачем підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано рух автомобіля та вихід ОСОБА_1 з водійського місця. Таким чином, твердження позивача про те, що він не керував автомобілем, спростовуються матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права такого керування. Для складу цього правопорушення достатньо встановити дві обставини: факт керування транспортним засобом та наявність чинного рішення суду про позбавлення права керування. Обидві обставини у даному випадку підтверджені належними доказами. Постанова про адміністративне правопорушення винесена уповноваженим працівником поліції відповідно до статті 222 КУпАП та Інструкції МВС №1395, яка передбачає можливість винесення постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП без складання протоколу. Під час розгляду справи позивачу були роз`яснені його права, передбачені статтею 268 КУпАП, а також порядок та строки оскарження постанови. Враховуючи, що факт керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, доведений належними та допустимими доказами, а постанова винесена з дотриманням вимог законодавства, підстав для її скасування немає. У зв`язку з цим вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень(ч.1 ст. 2 КАС України).

Згідно ст.19 ч.2 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).

Відповідно до ст.287 ч.1 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (вказаний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №536/583/17 та від 14.03.2018 у справі №760/2846/17).

На виконання ухвали суду від 16.06.2026 про витребування доказів, з архіву Лозівського міськрайонного суду Харківської області для огляду в судовому засіданні надано матеріали справи про адміністративне правопорушення № 629/6713/25.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 629/6713/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, судом було встановлене наступне.

13.09.2025 року інспектором Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Горою Р.В. у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5714775 від 13.09.2025 року, за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.10.2025 року у справі № 629/6713/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 13.09.2025 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3(три) роки, без вилучення транспортного засобу. За змістом вказаної постанови суду ОСОБА_1 18.09.2024 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області був притягнутий до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до довідки ІПНП ІКС «Адміністративна практика», що міститься в матеріалах справи № 629/6713/25,- 18.09.2024 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Дата початку виконання стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами 30.09.2024, дата завершення-01.10.2025.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передббачені, зокрема, частиною першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України " Про Національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія та на вимогу поліцейського пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, або пред`явити електронне посвідчення водія та інші документи, що визначені законодавством (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Водночас, згідно із п. п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням. виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи. яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 252 КУпАП та п.10 "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 2 розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною четвертою статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 розділу III вказаної Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно приписів ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Отже з аналізу норм права, вбачається, що поліцейський, який наділений дискреційними повноваженнями, оцінюючи, за своїм внутрішнім переконанням, докази порушення позивачем ПДР, маючи відповідні повноваження, зробив вірний висновок, що ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, оскільки постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.09.2024 року його позбавлено права керування транспортним засобом на один рік.

За змістом ст. 9 КУпАП винним діянням (дія або бездіяльність), яке є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, є вчинення особою діяння умисно або з необережності. Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП не визначає наявності обов`язкової форми вини у вигляді умислу, а відтак такою нормою передбачена відповідальність і за вчинення відповідних діянь з необережності.

Доводи представника позивача про те, постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5714775 від 13.09.2025 винесена поліцейським необґрунтовано та з порушенням законодавчого порядку, як наслідок - ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності в такий спосіб, суд розцінює, як обраний спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП, та вважає їх необґрунтованими.

В силу ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №5714775 від 13 вересня 2025 року винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП, обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 72-78, 241-246, 250, 286, 293 КАС України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - відмовити.

Постанову від 13 вересня 2025 року серії ЕНА №5714775 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Мицик С.А.