Решение № 137492811, 16.06.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/377/26

Провадження № 2/553/868/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.06.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Подільського районного суду міста Полтави з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 12779,34 грн, яка складається з: 9187,86 грн заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 3391,49 грн - заборгованості за процентами, 199,99 грн. заборгованості за пенею, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 26.02.2025 ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101371075, щодо надання останньому кредиту в розмірі 10000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 25.02.2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Станом на 03.02.2026 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 12779,34 грн., яка складається з: 9187,86 грн заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 3391,49 грн - заборгованості за процентами, 199,99 грн. заборгованості за пенею.

Представник позивача будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки у судове засідання не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Оскільки в судове засідання всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26.02.2025 відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. 26.02.2025 підписано паспорт споживчого кредиту та заяву про надання послуги «Швидка Готівка» з процентною (фіксованою) ставкою за кредитом 85 % річних, що підтверджується її кваліфікованим електронним підписом у Паспорті та Заяві (а.с.7, 16 зворот. стор.-17).

Крім того, 26.02.2025 ОСОБА_1 підписана заява про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101371075 від 26.02.2025 , в якій останній просив надати строковий кредит за послугою «Швидка готівка» на споживчі цілі, сума кредиту 10000,00 грн., строк кредиту 36 місяців з 26.02.2025 по 26.02.2028 включно, з процентною ставкою 85 %.

Пунктом 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101371075 від 26.02.2025 у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0,07 % (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Отже, сторони узгодили умови договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відтак, 26.02.2025 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, № ABH0CT155101371075, щодо надання останньому кредиту у розмірі 10000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 25.02.2028) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно.

Відповідно до меморіального ордеру №TR.44649962.43324.4906 від 26.02.2025 АТ «Акцент-Банк» перераховано на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 12).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 03.02.2026 та виписки по кредиту, за кредитом № ABH0CT155101371075 від 26.02.2025 складає 12779,34 грн, яка складається з: 9187,86 грн заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 3391,49 грн - заборгованості за процентами, 199,99 грн. заборгованості за пенею, які позивач просить стягнути з відповідача (а.с. 11).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд погоджується з наданим позивачем та дослідженим у судовому засіданні розрахунком заборгованості за процентами, оскільки він є обґрунтованим, його розмір підтверджений належними та допустимими доказами, а відповідач, на виконання свого процесуального обов`язку, не надав належних і неспростовних доказів на спростування доводів позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що судовим розглядом доведена сума заборгованості відповідача з процентів за користування кредитом у розмірі 11395,95 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що АТ «А-Банк» відповідачу по кредитному договору № ABH0CT155101371075 від 26.02.2025 було надано кредит. Позивач свій обов`язок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав у повному обсязі, однак відповідач, отримавши суму кредиту свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

З огляду на викладене та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Водночас, обґрунтовуючи позовні вимоги у частині стягнення пені, АТ «А-Банк» посилається на те, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закон України «Про споживче кредитування», який не забороняє нарахування пені за порушення зобов`язання за договорами кредиту, які були укладені після 23 січня 2024 року.

Так, дійсно відповідно п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг"(набрав чинності 24.12.2023 року +30 днів = 23.01.2024 року ), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після 23 січня 2024 року вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Проте, відповідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні` з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Із зазначеного виходить, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

З огляду на викладене, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 199,99 грн., яка нарахована у період дії воєнного стану, задоволенню не підлягають.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача слід стягнути залишок заборгованості за наданим кредитом в розмірі 9187,86 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 3391,49 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6005315551487 від 03.02.2026.

Позов заявлено з ціною 12779,34 грн., а задоволено на суму 12579,35 грн., тобто на 98,44%.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2620,87 грн. (2662,40 грн. х 98,44%) судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 128, 130, 141, 247, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» суму заборгованості за кредитним договором кредитним договором

№ ABH0CT155101371075 від 26.02.2025 в розмірі 12579 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» сплачений судовий збір у розмірі 2620 грн. (дві тисячі шістсот двадцять) грн. 87 коп..

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження юридичної особи: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко