Приговор № 137491949, 16.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6232/26

Провадження № 1-кп/359/603/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

16 червня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

заставодавця ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12026111100000601, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2026, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 21.01.2025 ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області, вважати ОСОБА_7 засудженим вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2024 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів передбачених цим вироком та вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2023, вважати остаточно засудженим до покарання у виді 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 26 квітня 2026 року приблизно о 17 годині перебував у приміщенні торговельно-розважального центру «Аеромол» за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/6, де побачив на прилавку торгівельної вітрини годинник марки «Саsio G-SHOCK GА-2100-1 АЕR», який вирішив таємно викрасти.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з торгівельної вітрини годинник марки «Саsio G-SHOCK GА-2100-1 АЕR» та поклав зазначений годинник до кишені куртки в яку був одягнений.

Після цього, не розрахувавшись за вказаний товар залишив приміщення торговельно-розважального центру «Аеромол», чим вчинив таємне викрадення чужого майна, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 5816 гривень 67 копійок (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Зазначив, що пред`явлене йому обвинувачення відповідає дійсності. Щиро розкаявся та показав, що він в той день та час перебував у торговому центрі і з невідомих йому причин викрав годинник, так як до нього був вільний доступ. Годинник приніс додому і на другий день у нього його вилучили в упаковці, яку він не відкривав. Просив суд суворо не карати, так як він виховує чотирьох дітей своєї цивільної дружини, так як фона вагітна їхньою спільною дитиною і в даний час не працює. Влаштувався на роботу кур`єром і в подальшому злочини вчиняти не буде. Не заперечував щодо направлення суми застави на рахунок ЗСУ.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз`яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає правильною.

Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_4 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_4 досягнув віку з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. ОСОБА_4 виконав усі дії об`єктивної сторони крадіжки які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Отже, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим. Обвинувачений повторно вчинив злочин проти власності, тому, враховуючи все зазначене, в діяннях ОСОБА_4 містяться ознаки повторності.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, тобто вчинений злочин ОСОБА_4 в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, від заставодавця ОСОБА_6 надійшло клопотання в якому вона просить після припинення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 здійснити перерахування застави у повному обсязі з рахунку ТУ ДСА України в Київській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання. У постанові (справа № 442/2407/22) від 19.07.2023 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що перерахування застави на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗС України може розглядатися судом як пом`якшувальна обставина. З огляду на зазначене, суд визнає добровільне розпорядження внесеними у якості застави коштами в розмірі 66560 гривень шляхом їх звернення на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Аналізуючи дані при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий за злочини проти власності. 21.01.2025 ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області вважати ОСОБА_7 засудженим вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2024 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів передбачених цим вироком та вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2023 вважати остаточно засудженим до покарання у виді 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений з державної установи виправна колонія, відбувши покарання. За місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони. Обвинувачений не одружений. На утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працевлаштований. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обвинувачений не є інвалідом та не є військовослужбовцем.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження представником потерпілого цивільний позов до обвинуваченого не пред`явлено, що свідчить про відсутність у потерпілої сторони претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру.

Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує те, що він вчинив тяжкий злочин, згідно вимог статті 12 КК України та з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, з цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

Разом з тим, суд враховує фактичну тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого. Суд враховує, правову позицію прокурора, приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 3 роки з визначенням відповідних обов`язків судом.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2026, скасувати.

Крім того, з обвинуваченого на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 458 гривень 01 копійок.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Керуючись: ст. 22, ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, 75-76, ч. 4 ст. 185 КК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.

Зарахувати в строк відбування покарання строк тримання його під вартою під час судового розгляду, а саме період з 27.04.2026 по 18.05.2026, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2026, скасувати.

Заставу в сумі 66560 гривень, що внесена за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Київській області (ЄДРПОУ 26268119) на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2026 (справа № 359/4891/26), за клопотанням заставодавця ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (Банк: Національний банк України; МФО 300001; рахунок № UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач: Національний банк України).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України 458 гривень 01 копійок процесуальних витрат пов`язаних із залученням експерта.

Речові докази: годинник марки «Саsio G-SHOCK GА-2100-1 АЕR», залишити у володінні та розпорядження власника ОСОБА_8 ; DVD-R диск з відеофайлом, залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12026111100000601, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2026.

Цивільний позов у справі відсутній.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1