Постановление суда № 137489768, 17.06.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/466/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/136/26

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

17 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника

( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025121080000385 від 16.12.2025, яке надійшло з Кропивницького апеляційного суду за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоукраїнка Роздільнянського району Одеської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, не працює, проживає із співмешканкою, не маючому освіти, в силу ст.89 КК України такий, що не має судимості,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 17 березня 2026 року надійшов обвинувальний акт з Кропивницького апеляційного суду зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025121080000385 від 16.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки на стадії досудового розслідування він фактично ухилявся від органів досудового розслідування та був відсутній за місцем свого проживання.

Також прокурор вказав на наявність ризику незаконного впливу на потерпілу, зокрема, що обвинувачений до початку судового розгляду намагався схилити її до зміни показань, повідомляючи про можливе призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

Окрім цього, на думку прокурора, обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків з метою зміни їх показань на свою користь.

Захисник ОСОБА_4 щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала. Просила змінити запобіжний захід її підзахисного на цілодобовий домашній арешт. Також у судовому засіданні зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені та є необґрунтовані. Водночас тяжкість інкримінованого правопорушення не є підставою тримати під вартою її підзахисного. Крім того звертала увагу суду що обвинувачений тривалий час тримається під вартою та запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим у відповідності до вимог КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання про продовження запобіжного заходу заперечив, а також підтримав позицію захисника щодо зміни запобіжного заходу тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки проживає у цивільному шлюбі та він не бачить сенсу переховуватися від суду.

Суд заслухавши позицію прокурора та учасників кримінального провадження, доходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з матеріалів справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 06.05.2026, обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 04 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_5 у цьому кримінальному продовженні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до вимог кримінального закону відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Суд також бере до уваги, що на даний час не встановлено наявності в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, оскільки сам по собі факт проживання зі співмешканкою, яка має дітей, не свідчить про наявність таких зв`язків у розумінні кримінального процесуального закону.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обвинувачений був відсутній за місцем свого проживання та був затриманий працівниками поліції лише 20.12.2025.

Також встановлено, що під час затримання у ОСОБА_5 були виявлені проїзні квитки на потяг до іншого населеного пункту, що може свідчити про намір залишити місце проживання.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 , громадянин України, не одружений, не працює, не має освіти, в силу ст.89 КК України такий, що не має судимості водночас раніше вчиняв кримінальні правопорушення. При цьому суд вважає інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливість ОСОБА_5 впливати на потерпілу та свідків. Отже наявні ризики передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Суд зазначає, що на даний час інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть усунути зазначені судом ризики, отже на даному етапі судового розгляду зазначені відносно обвинуваченого ризики не зменшилися.

Доводи сторони захисту з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, - спростовуються вищевикладеними обставинами та підставами. Більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства щодо потерпілої похилого віку, а тому відсутні підстави для призначення застави.

З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 331 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 15 годині 30 хвилин 15 серпня 2026 року, без визначення застави.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію після 15 години 30 хвилин 15 серпня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 , захиснику, потерпілій та направити для відома та виконання начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1