Решение № 137488932, 16.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/807/26

Провадження № 2/209/1490/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

16 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» Сечко С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 27299,10 грн. суму сплаченого страхового відшкодування, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 3328,00 грн..

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що ОСОБА_1 16.08.2024 року о 18.00 годині, керуючи автомобілем «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. В. Чорновола, м. Вишневе, Бучанського району Київської області, під час об`їзду автомобіля «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.

Постановою Києво -Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2024 року по справі № 369/16222/24, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент дорожньо - транспортної пригоди майнові інтереси ОСОБА_2 , власника автомобіля «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , були застраховані в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ України» Акцепт (індивідуальна частина) Оферта (публічної частини) № 003 від 17.03.2022 року договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.0010560.3001 від 11.04.2024 року та додатковою угодою від 11.04.2024 року.

Власник пошкодженого автомобіля «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернулась до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» із повідомленням № 57525 від 17.08.2024 року про отриманий збиток пошкодженого застрахованого автомобіля, визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі акта огляду транспортного засобу № 46131 (дефектна відомість), рахунку - фактура № 2024016764 від 26.08.2024 року та страхового акту № 46131/1 від 27.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 57873,32 грн., що підтверджується платіжною інструкцію в національній валюті № 00124955 від 28.08.2024 року.

На момент дорожньо транспортної пригоди цивільно правова відповідальність власника автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 застрахована в ПРАТ СК "ВУСО" полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218211729, у зв`язку з чим ПРАТ СК "ВУСО" здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в розмірі 30574,22 грн., що підтверджується довідкою по справі № 46131. Тобто, залишається сума в розмірі 27299,10 грн. (57873,32 грн.-30574,22 грн.=27299,10 грн.).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 31).

Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

25 лютого 2026 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

23 березня 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.32).

Ухвалою судді від 23 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування (а.с. 33).

Представником позивача Сечко С.В. через підсистему «Електронний суд» 06.04.2026 року та 30.04.2026 року подано клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 36-37,45-46).

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (а.с. 43,44). Клопотань до суду про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву від відповідача не надходило.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу її місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, ОСОБА_1 викликався у судові засідання через оголошення на офіційному веб порталі судової влади України. Оголошення про його виклик в судові засідання на 09.04.2026 року опубліковане 24.03.2026 року, на 12.05.2026 року - опубліковане 10.04.2026 року. З опублікуванням такого оголошення ОСОБА_1 вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 35,42).

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, зважаючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення, представник якого просив здійснювати розгляд справи без його участі (а.с. 44), суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київського області від 04.11.2024 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яка набрала законної сили 15.11.2024 року (а.с.4).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16.08.2024 року о 18.00 годині, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. В. Чорновола, м. Вишневе, Бучанського району Київської області, під час об`їзду автомобіля «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.

Частинами 4, 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність відповідача за полісом № 218211729 була застрахована в ПРАТ СК «ВУСО».

Судом з`ясовано, що 11.04.2024 року між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 був укладений Акцепт (індивідуальна частина) Оферта (публічної частини) № 003 від 17.03.2022 року договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.0010560.3001 від 11.04.2024 року та додатковою угодою від 11.04.2024 року, згідно якого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна взяло на себе зобов`язання відшкодувати витрати, понесені страхувальником/вигодонабувачем при настанні страхового випадку, а також витрати щодо запобігання або зменшення розміру збитків за умови їх документального підтвердження в порядку і на умовах договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості настання, а саме внаслідок ДТП автомобіля марки «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 .

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 (а.с.17).

Матеріалами справи підтверджено, що потерпіла ОСОБА_2 17.08.2024 року звернулась до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу з інформацією щодо учасників ДТП та з метою отримання відшкодування потерпілій щодо здійснення регламентної виплати із відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП (а.с.18).

Також судом встановлено, що відповідно до рахунка-фактура №2024016764 від 26.08.2024 року наданого ТОВ «Автосаміт ЛТД», оглянуто транспортний засіб, належний ОСОБА_4 , вартість ремонту автомобіля «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 складає 57873,32 гривень.

Згідно страхового акта № 46131/1, наданого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість транспортного засобу «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 507000,00 гривень; вартість відновлювального ремонту складає 57873,32 гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 00124955 від 28.08.2024 року, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було перераховано ТОВ «Автосаміт ЛТД» кошти згідно рахунків, як оплату за ремонт після ДТП автомобіля марки «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 57873,32 гривні (а.с.23).

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПРАТ СК «ВУСО» (поліс № 218211729) (а.с.25), ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» має право зворотної вимоги до ПРАТ СК «ВУСО», в межах ліміту по полісу з урахуванням франшизи та з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності».

Відповідно до довідки, ПРАТ СК «ВУСО» 05.03.2025 року зарахувало на рахунок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» грошові кошти у розмірі 30574,22 гривні за договором АМ.0010560.3001 по справі № 46131 (а.с.24).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом, у даному випадку, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання вказаних правовідносин.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) в Україні здійснюються обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку)страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що у разі якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то її відшкодування відбувається на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Також відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

У ст. 1192 ЦК України зазначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування»(у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»(у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Надані позивачем ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» документи підтверджують обсяг пошкоджень транспортного засобу «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , та вартість ремонтних робіт, а отже, є належними.

У свою чергу, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що визначена вартість відновлювального ремонту не відповідає отриманим у ДТП пошкодженням.

Таким чином, судом встановлено, що до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, заподіяної власнику автомобіля «Toyota Yong», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 16.08.2024 року о 18:00 год. по вул. В. Чорновола, м. Вишневе, Бучанського району Київської області.

Предметом позовних вимог у справі є стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 27299,10 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання не виконав, суму страхового відшкодування в розмірі 27299,10 грн. в добровільному порядку ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не сплатив. Доказів протилежного матеріали цієї справи не містять.

З огляду на вищевикладене, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення суми страхового відшкодування, підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» грошових коштів у розмірі 27299,10 грн..

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223, ст. 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» (ЄДРПОУ 20782312, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) страхове відшкодування в розмірі 27299 (двадцять сім тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» (ЄДРПОУ 20782312, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 16 червня 2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко