Решение № 137487313, 16.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 Справа №607/1767/26 Провадження №2/607/2948/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №529025-КС-001 від 10.03.2025 у розмірі 57630,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.03.2025 між сторонами укладено договір №529025-КС-001, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 17000,00 грн. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, внаслідок чого, станом на 07.01.2026, утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 57630,00 грн, з яких: 17000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28730,00 грн - заборгованість за процентами; 8500,00 грн відсотки нараховані відповідно до ст.625 ЦК України; 3400,00 грн комісія.

У відзиві на позов представник відповідача адвокат Трачук З.І. у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивачем не підтверджено відповідність копій кредитного договору, долученого до позову, його оригіналу. Окрім того, позивачем зазначено, що оригінал договору знаходиться у позивача та відповідача, однак не зазначено спосіб передавання договору: чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі. Якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо). Відповідач заперечує, що вона у будь-який спосіб отримувала оригінал договору та ознайомлювалась з ним. Позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Одночасно з цим, представник відповідача вважає, що стягненню можуть підлягати відсотки нараховані лише в межах строку кредитування, тобто до 25.08.2025, в розмірі 24981,03 грн. Положення кредитного договору щодо сплати позичальником комісії є нікчемними в силу Закону України «Про споживче кредитування». Також відповідач звільнена від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 ЦК України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому не повинна сплачувати 3% річних від суми боргу в розмірі 8500,00 грн.

Представник позивача в судові засідання, в тому числі 11.06.2026, не з`явився. Просить розглянути справу без участі представника, про що зазначив у прохальній частині позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, в тому числі 11.06.2026, не з`явилась. Представник відповідача адвокат Трачук З.І. подала заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, щодо задоволення позову заперечила, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 16:10 год. 16.06.2026.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання кредиту №529025-КС-001, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пунктів 2.1 2.8 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 17000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Кредит надається строком на 24 тижні.

Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.

Комісія за надання кредиту 3400,00 грн.

Загальний розмір наданого кредиту 17000,00 грн.

Строк дії договору до 25.08.2025.

Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній у п.2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений у розділі 12 договору (п.4.1 договору).

Номер електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (п.12 договору).

У п.11.4.4 договору позичальник підтвердила, що ознайомлена з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0688.

У анкеті клієнта, серед іншого, зазначені прізвище, ім`я, по батькові позичальника, дані її паспорта, РНОКПП, номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 10.03.2025 о 19:34 ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало на платіжну картку НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 17000,00 грн. Призначення переказу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 529025-КС-001 від 10.03.2025.

Зазначене також підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 10.03.2025 по 25.08.2025.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №529025-КС-001 від 10.03.2025 станом на 07.01.2026 становить 57630,00 грн, що складається з тіла кредиту 17000,00 грн, процентів 28730,00 грн (проценти по кредиту нараховані за період з 10.03.2025 по 25.08.2025), комісії 3400,00 грн, відсотків за ст.625 ЦК України 8500,00 грн (нараховані за період з 25.03.2025 по 13.05.2025).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використала електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини шостої та восьмої ст.11 і ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 17000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» та випискою по рахунку.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 10.03.2025 правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт ТОВ «Бізнес Позика» за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Ухвалою суду від 19.03.2026 за клопотанням сторони відповідача витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»: 1) інформацію про вид електронного підпису; 2) інформацію про спосіб передавання договору, а саме: чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на вебсторінку тощо);3) інформацію про технічні характеристики зберігання документа та можливість внесення змін до тексту договору після його укладення.

На виконання вимог ухвали позивач надав файл кредитного договору з підписом, протокол перевірки підпису, та докази надсилання на електронну адресу відповідача кредитного договору та правил.

Згідно з приміткою у повідомленні про надсилання кредитного договору відповідачу, у вкладенні до цього повідомлення містяться два файли з однаковою назвою, що мають різні розширення: ***.pdf правочин від кредитодавця, ***.p7s файл, що містить кваліфікований електронний підпис кредитодавця.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Таким чином, враховуючи, що кредитний договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, який підписаний електронним підписом кредитодавця, що підтверджується вищевказаними доказами, внести до нього зміни було технічно неможливо.

За таких обставин, кредитний договір між сторонами укладений в електронному вигляді із застосуванням електронних підписів двох сторін.

Укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з розрахунком загальна заборгованість за кредитним договором становить 57630,00 грн, що складається з тіла кредиту 17000,00 грн, процентів 28730,00 грн, комісії 3400,00 грн, відсотків за ст.625 ЦК України 8500,00 грн.

Відсотки за користування кредитними коштами нараховані за стандартною процентною ставкою 1% в день (п.2.4 договору) за період з 10.03.2025 по 25.08.2025 (169 днів) в розмірі 28730,00 грн (17000 * 1% * 169 днів).

Однак, кредитним договором передбачений строк кредиту 24 тижні (168 днів).

Тому, нарахування процентів здійснено позивачем на один день більше, ніж це відповідає умовам договору.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 17000,00 грн обґрунтовані у повній мірі та їх слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо відсотків в розмірі 28730,00 грн позовні вимоги обґрунтовані не в повній мірі. Тому їх слід задовольнити частково, а саме в розмірі 28560,00 грн (17000 грн х 1% х 268 днів).

Стосовно вимоги про стягнення комісії в розмірі 3400,00 грн, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, з огляду на наступне.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, положення кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства, та як наслідок є нікчемним з моменту укладення договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

З 24.02.2022 і по день ухвалення судом рішення в Україні діє воєнний стан. Дана обставина є загальновідомою та не потребує доказування в силу ч. 3 статті 82 ЦПК України.

Отже, відповідач звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 ЦК України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому не повинен сплачувати 3% річних від суми боргу та інфляційних втрат.

Крім того, згідно з розрахунком позивача, нарахування за ст.625 ЦК України відбулось з 25.03.2025 по 13.05.2025, тобто протягом строку кредитування. Однак відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена ст.625 ЦК України, настає лише після закінчення строку кредитування.

За таких обставин, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків на підставі статті 625 ЦК України належить відмовити.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов слід задовольнити частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту №529025-КС-001 від 10.03.2025 в розмірі 45560,00 грн, що складається з тіла кредиту 17000,00 грн, процентів 28560,00 грн.

Інші аргументи сторін не мають істотного значення для правильного вирішення цього спору та/чи виходять за межі предмету та підстав позову, тому суд не дає їм правової оцінки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволений на 79,06% (45560,00 / 57630,00 х 100%), з відповідача на користь позивача слід стягнути 2104,89 грн судового збору (79,06% від 2662,40 грн, сплачених позивачем при зверненні до суду).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №529025-КС-001 від 10.03.2025 у розмірі 45560,00 грн, що складається з тіла кредиту 17000,00 грн, процентів 28560,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2104,89 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 16.06.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук