Решение № 137475271, 17.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/1331/26

2/212/5442/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 13 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 72341321. За Кредитним договором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кредит на умовах зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. 03.04.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір факторингу № 033-030423, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 19781,30 грн., з яких 5500 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 14281,30 грн. заборгованість з відсотків. 17.12.2025 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» було укладено Договір факторингу № 17/12/25-01, за яким ТОВ «Сіроко Фінанс» передає ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 19781,30 грн., з яких 5500 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 14281,30 грн. заборгованість з відсотків. Відповідачем не здійснювалась сплата заборгованості за кредитним договором, на підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 19781,30 грн., яка складається з : 5500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2043,80 грн. проценти за користування кредитом, 12237,50 грн. комісія. Також просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662,40 грн., та 9000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник позивача, Варшавський К.А., у позовній заяві просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про наявність позову ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект»про стягнення заборгованості, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Також судом було встановлено, що 13.12.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір позики №72341321, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 3700 грн. строком на 22 днів.

18.12.2023 року, та від 03.01.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено додаткові угоди.

Таким чином суд дійшов висновку, що договір позики від 13.12.2022 року, та додаткові угоди від 18.12.2023 року, та від 03.01.2023 року були підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Підписуючи договір позики та додаткову угоду ОСОБА_1 зазначав реквізити платіжної карти № НОМЕР_1 .

Грошові кошти в сумі 3700 грн. були перераховані 13.12.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК«Фінекспрес».

Грошові кошти в сумі 1800 грн. були перераховані 18.12.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК«Фінекспрес».

Згідно п. 2.1 договору позики №72341321 сума позики складає 3700 грн.

Згідно п. 2.2.2 договору позики №72341321 строк кредиту становить 22 днів.

Згідно п. 2.2.3 договору позики №72341321 процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% в день.

18 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено додаткову угоду №72341321 до договору позики, за умовами якого позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 3700 грн., на 1800 грн. Таким чином загальний розмір наданої позики становить 5500 грн.

03 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено додаткову угоду №8382261 до договору позики, за умовами якого сторони домовились продовжити строк позики та викласти п.п. 2.2 п.2 Договору в новій редакції: « 2.2 строк позики (строк договору) 43 днів». У зв`язку зі зміною строку позики сторони домовились також викласти в новій редакції стовбці 2,6,7 Таблиці п.2 Договору, а саме: дата повернення позики (останній день) 25.01.2023, орієнтована реальні річна процентна ставка 1982,33%, орієнтована загальна вартість позики 7775 грн.

Судом також було встановлено, що 03.04.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено Договір факторингу № 033-030423, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 19781,30 грн., з яких 5500 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 14281,30 грн. заборгованість з відсотків.

17.12.2025 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» було укладено Договір факторингу № 17/12/25-01, за яким ТОВ «Сіроко Фінанс» передає ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 19781,30 грн., з яких 5500 грн. сума боргу за основною сумою заборгованості, 14281,30 грн. заборгованість з відсотків.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором позики №72341321 від 13.12.2022 р., укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект».

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яку відповідач повинен сплатити на користь позивача.

Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості суд зазначає наступне.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в загальному розмірі 19781,30 грн., яка складається з : 5500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2043,80 грн. проценти за користування кредитом, 12237,50 грн. комісія.

Проте договором позики та додатковими угодами не передбачено нарахування комісії за користування позикою.

Суд звертає увагу на те, що за умовами договору позики №72341321 передбачено нарахування пені за користування позикою в розмірі 2,70% в день.

Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи вищезазначене, вимоги про стягнення неустойки за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання, суперечать законодавству.

На підставі переліченого вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за штрафними санкціями ( яка позивачем зазначена як заборгованість за комісією) в сумі 12237,50 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином суд встановив наявність боргу з ОСОБА_1 перед позивачем за договором позики саме в сумі 7543,80 грн., з яких 5500 грн. борг за кредитом, 2043,80 грн. борг з відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 року з переліком видів послуг, витягом з акту №644 про надання юридичної допомоги яким визначено вартість юридичних послуг, наданих адвокатом Богомоловим В.В., в загальній сумі 9000 грн., а також кількість часу витраченого на надану правову допомогу з детальним переліком проведеної роботи, заявкою про надання правової допомоги №644.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Таким чином з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 9000 грн. були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.

Натомість, враховуючи, що суд частково задовольнив заявлені позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9000 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто в сумі 3432,24 (7543,80 / 19781,30 х 9000 = 3432,24) грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює відповідно 1015,33грн. (7543,80 / 19781,30х 2662,40 = 1015,33).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 7543 грн.80грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» витрати з оплати судового збору в сумі 1015,33 грн., та витрати на правничу допомогу в сумі 3432,24 грн.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках передбачених ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 17 червня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», ЄДРПОУ 43950742, юридична адреса: місто Київ, пр..Соборності буд. 30-А, приміщення (офіс) 321.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Козлов