Решение № 137469621, 17.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5380/26

РІШЕННЯ

іменем України

17 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1203,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 1203,45 грн. Відповідачу виставлена податкова вимога. Проте, вжиті заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем заборгованості.

Відповідач не скористався своїм правом, встановленим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо подання відзиву на адміністративний позов.

До суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що звернення до суду про стягнення податкового боргу, який не перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зумовлене тим, що початково визначений податковий борг перевищував зазначену суму. При цьому, податковий борг відповідача не переривався, а його зменшення відбулося внаслідок скасування частини раніше нарахованих повідомлень-рішень.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 03.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Зазначена ухвала надіслана на адресу відповідача, проте повернута до суду відділенням поштового зв`язку.

З метою повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, Хмельницький окружний адміністративний суд 07.04.2026 розмістив повідомлення для ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті судової влади України за посиланням https://adm.km.court.gov.ua/sud2270/gromadyanam/1/2004326/ та офіційному веб-сайті Хмельницького окружного адміністративного суду за посиланням https://kmoas.gov.ua/povidomlennya-pen-kovs-koji-lyudmili-vasilivni-pro-rozglyad-spravi.

Враховуючи викладене, суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвалою від 22.05.2026 суд витребував у позивача письмове пояснення.

Оскільки, відповідач правом на подання відзиву не скористався, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 1203,45 грн (основний платіж) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на підставі податкового повідомлення-рішення № 0007840-2410-2222-UA68020110000071202 від 25.02.2025, яке надіслане відповідачу, але повернуте з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Зазначена заборгованість підтверджується також розрахунком суми позовних вимог, зворотним боком інтегрованої картки платника податків, інформацією про наявність / відсутність заборгованості з ЄСВ / податкового боргу у платника по Україні в цілому.

Оскільки податковий борг відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пункт 57.3 статті 57 ПК України встановлює, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з матеріалів справи заборгованість відповідача (1203,45 грн) виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0007840-2410-2222-UA68020110000071202 від 25.02.2025.

При цьому, податковий орган надав суду інформацію про наявність 04.06.2025 у відповідача заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у сумі 4392,88 грн.

Разом з тим, податковий борг зменшився у зв`язку з скасуванням частини раніше нарахованих повідомлень-рішень і він становить 1203,45 грн.

Відповідно до абзацу 3 пункту 59.1 статті 59 ПК України податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилання позивача на наявність у відповідача початкового податкового боргу у розмірі 4392,88 грн, є необґрунтованим, оскільки на час звернення до суду він становить 1203,45 грн.

Враховуючи, що на момент ухвалення рішення у справі наявна податкова заборгованість відповідача в сумі 1203,45 грн, що є меншою за сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060,00 грн), суд дійшов висновку про відсутність підстав для її стягнення.

Посилання відповідача на загальну фіскальну функцію Державної податкової служби не є юридично релевантним аргументом у цій справі, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України та положень Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні публічно-правового спору перевіряє не доцільність чи суспільну важливість діяльності органу влади, а виключно законність його рішень, дій чи бездіяльності. Фіскальний інтерес держави сам по собі не може виправдовувати відступ від вимог матеріального та процесуального закону або звільняти контролюючий орган від обов`язку довести правомірність нарахування грошового зобов`язання. Принцип верховенства права передбачає, що наповнення бюджету має здійснюватися лише у спосіб і в межах, визначених законом.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1203,45 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк