Постановление суда № 137469539, 17.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 червня 2026 р. справа № 520/16345/26 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши скаргу ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у місті Києві та Київській області ЦМУ Мін?юсту Бочковського Тараса Олександровича, боржника Департаменту патрульної поліції, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з скаргою, в якій просить суд:

- прийняти скаргу до розгляду Харківським окружним адміністративним судом;

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у місті Києві та Київській області ЦМУ Мін?юсту Бочковського Тараса Олександровича у виконавчому провадженні ВП №70603414, яка полягає у невчиненні виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 520/22479/21 у період з 02.09.2025 року по теперішній час;

- зобов`язати головного державного виконавця Бочковського Тараса Олександровича невідкладно вчинити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного виконання рішення суду, а саме:

1) надати мені (Стягувачу ОСОБА_1 ) матеріали виконавчого провадження ВП N? 70603414 для ознайомлення та зняття фотокопій;

2) направити на адресу Боржника Департаменту патрульної поліції офіційну виконавчу вимогу, якою зобов?язати фінансове управління (бухгалтерію) Боржника скласти та надати виконавцю та мені законний, помісячний розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за весь час затримки розрахунку при звільненні з 08.11.2019 по 26.10.2021 року із зазначенням середньоденного заробітку, розрахованого строго згідно з Порядком №100;

3) винести постанову про накладення штрафу на Боржника Департамент патрульної поліції за невиконання судового рішення у встановлений виконавцем строк.

4) провести перевірку правильності обчислення боржником середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з Боржника всю суму заборгованості в повному обсязі згідно Рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/29194/23 від 30.10.2023.

Суд перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на наявність та відсутність підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для її повернення або її розгляду, встановив наступне.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

За правилом частини шостої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАСУкраїни (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (п. 7.52 постанови). Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і не має такого обов`язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Тобто, особа, яка добровільно зареєструвалася в підсистемі «Електронний суд» і має Електронний кабінет, може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Згідно з відомостями, що містяться в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Таким чином альтернативою звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 23.04.2024 у справі №308/15770/23.

Як встановлено судом, даний адміністративний позов у вигляді скарги, надійшов 15.06.2026 у електронній формі на електронну адресу (електронну пошту) Харківського окружного адміністративного суду, що підтверджується відповідним скріншотом, що міститься в матеріалах справи.

При цьому, поданий позивачем адміністративний позов (скарга) не підписаний ані шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, ані не був сформований за допомогою підсистеми «Електронний суд», що є порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, тобто ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (скаргою) у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що адміністративний позов (скарга) поданий особою, яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», на електронну пошту суду не може вважатися адміністративним позовом, підписаним у встановленому законом порядку. Такий позов вважається не підписаним та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.

Аналогічна правова позиція щодо порядку надсилання процесуальних документів в електронному вигляді висловлена в ухвалі Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №380/20557/23 та постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 400/14570/23.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Слід зазначити що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отже, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Слід звернути увагу заявника на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, даний позов підлягає поверненню.

Разом з тим, ч.8 ст.169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у місті Києві та Київській області ЦМУ Мін?юсту Бочковського Тараса Олександровича, боржника Департаменту патрульної поліції, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ГОРШКОВА