Решение № 137466201, 17.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокуСправа №160/5197/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову, оформлену листом №0400-010303-8/36926 від 02.03.2026 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в Акціонерному товаристві відритого типу енергетики і електрифікації Республіки Марій Ел Російської Федерації (мовою оригіналу - АО открытого типа энергетики и электрификации Республики Марий Эл «Мариэнерго») (до 10.03.1993 року Виробничому об`єднанні енергетики і електрифікації «Маріенерго», мовою оригіналу ПОЭиЭ «Мариэнерго») з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_1 від 18.07.1983 року (записи №№9,10,11);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Акціонерному товаристві відритого типу енергетики і електрифікації Республіки Марій Ел Російської Федерації (мовою оригіналу - АО открытого типа энергетики и электрификации Республики Марий Эл «Мариэнерго») (до 10.03.1993 року Виробничому об`єднанні енергетики і електрифікації «Маріенерго», мовою оригіналу ПОЭИЭ «Мариэнерго») з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_1 від 18.07.1983 року (записи №№9,10,11);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області здійснити з 20.07.2024 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням зарахованого до страхового стажу періоду роботи в Акціонерному товаристві відритого типу енергетики і електрифікації Республіки Марій Ел Російської Федерації (мовою оригіналу АО открытого типа энергетики и электрификации Республики Марий Эл «Мариэнерго») (до 10.03.1993 року Виробничому об`єднанні енергетики і електрифікації «Маріенерго», мовою оригіналу - ПОЭИЭ «Мариэнерго») з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_1 від 18.07.1983 року (записи №№9,10,11).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що їй протиправно не зараховано період роботи з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року на території Російської Федерації, з якою розірвано дипломатичні відносини. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

09.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі 10.03.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20.07.2025 року.

Як встановлено судом з розрахунку страхового стажу, ОСОБА_1 не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року.

З листа за №0400-010303-8/36926 від 02.03.2026 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області періоди роботи на території Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки зараховуються до 31.12.1991 року, оскільки ОСОБА_1 працювала на території Російської Федерації після 31.12.1991 року відсутні підстави для зарахування вказаного періоду до страхового стажу.

Непогоджуючись із незарахуванням вказаного періоду до страхового стажу, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача містяться наступні записи щодо спірних періодів (далі мовою оригіналу):

- 02.01.1989 року принята переводом инженером ПТО в ПОЭиЭ Марийской АССР «Мариэнерго»;

- 10.03.1993 року - ПОЭиЭ Марийской АССР «Мариэнерго» преобразовано в АО открытого типа энергетики и электрификации Республики Марий Эл «Мариэнерго»;

- 09.10.1997 року уволена по собственному желанию ст38 КЗоТ РФ.

13.03.1992 року набула чинність Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (далі Угода).

Відповідно до статті 1, 4, 5, 6, 11, 13 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Держави - учасниці Співдружності проводять політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

29.11.2022 року постановою Кабінету Міністрів України №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Постанова Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 року набрала чинності 02.12.2022 року.

Як встановлено судом, позивач працювала на території Російської Федерації, тобто до виходу України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Таким чином відповідач протиправно не врахував період роботи позивача з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року до страхового стажу позивача із посиланням на той факт, що позивач працювала в державі, з якою відсутній Міжнародний договір про пенсійне забезпечення, після виходу України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року.

Таким чином, з метою відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів заборгованості з виплати пенсії позивача із врахування спірного періоду до моменту здійснення перерахунку та будь-якого рішення або іншого волевиявлення суб`єкта владних повноважень, що свідчили б про намір обмеження пенсійних виплат позивачу у майбутньому, в тому числі, при проведенні зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача.

Убезпечення в майбутньому обмеження виплати пенсії не узгоджуються із завданнями адміністративного судочинства.

Крім цього суд зазначає, що позивач безпідставно просить здійснити перерахунок пенсії з 20.07.2024 року, оскільки фактично позивачу призначено пенсію з 20.07.2025 року.

У зв`язку з чим, дана вимога позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи той факт, що вимоги позивача, які не підлягають задоволенню є похідними, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.2, 77, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 року по 09.10.1997 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський