Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5744/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо обмеження з 01 березня 2026 року пенсії, невиплати індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі Постанова №236) та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році» (далі Постанова №1778); зобов`язання здійснити з 01 березня 2026 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою №236, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених Постановою №1778.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ). На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі №140/10265/25, відповідач 01 березня 2026 року здійснив перерахунок його пенсії з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Постанова №185) з 01 березня 2024 року, з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (Постанова №209)з 01 березня 2025 року, з урахуванням виплачених сум.
Також з 01 березня 2026 року на виконання Постанови №236 проведено індексацію пенсії та в результаті проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати склав 32386,51 грн. Однак відповідач здійснює виплату пенсії із застосуванням до розміру пенсії понад максимальний розмір понижуючих коефіцієнтів, установлених Постановою №1778, внаслідок чого пенсія виплачується йому лише у розмірі 27745,96 грн.
Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження з 01 березня 2026 року пенсії, невиплати індексації пенсії, установленої Постановою №236, та застосування коефіцієнтів, визначених Постановою №1778, яка не відповідає та суперечить Закону №2262-ХІІ. Наголосив, що норми Закону №2262-ХІІ про обмеження пенсій максимальним розміром визнані неконституційними.
З метою захисту порушеного права на належне пенсійне забезпечення позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.17-19). В обґрунтування цієї позиції вказав, що з 01 березня 2026 року ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення пенсії відповідно до Постанови №236 в розмірі 2 595 грн. При цьому застосовано частину другу пункту 3 Постанови №236, відповідно до якої перераховані пенсії згідно з цією постановою, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону України від 03 грудня 2025 року №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі Закон №4695-IX) і Постанови №1778. Розмір пенсії позивача з 01 березня 2026 року з урахуванням максимального розміру її склав 29 791,15 грн, сума пенсії, яка перевищує 25 950 грн, становить 2045,19 грн. Відтак, з урахуванням приписів Постанови №1778, до суми перевищення застосовано коефіцієнти пониження 0,5, 0,4, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Інші заяви по суті справи сторони не подали.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , матеріалами пенсійної справи №ХА14275-Міноборони (а.с.5-7, 10).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі №140/10265/25, яке набрало законної сили 13 грудня 2025 року, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням індексації відповідно до Постанови №185 з 01 березня 2024 року, з урахуванням індексації відповідно до Постанови №209 з 01 березня 2025 року, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2026 року, в результаті якого розмір пенсії становив 29791,15 грн, до виплати з урахуванням максимального розміру та Постанови №1778 27745,96 грн (а.с.6).
Також з розрахунку пенсії за вислугу років з пенсійної справи №ХА14275-Міноборони встановлено, що загальний розмір пенсії (85% грошового забезпечення) позивача після перерахунку на виконання Постанови №236 з 01 березня 2026 року становить 32386,15 грн, з них: основний розмір пенсії 26791,15 грн; індексація за 2024 рік 1500,00 грн, індексація за 2025 рік 1500,00 грн, індексація за 2026 рік 2595,00 грн. Проте з урахуванням Постанови №1778 виплата пенсії проводиться в сумі 27745,96 грн (до суми понад 25950,00 грн застосовано коефіцієнти пониження 0,5, 0,4; сума пониження 29791,15 грн; до виплати: 25950,00 грн + 1297,50 грн + 498,46 грн (а.с.7).
Не погоджуючись із діями відповідача щодо невиплати повного розміру пенсії з урахуванням індексації, передбаченої Постановою №236, застосування коефіцієнтів, передбачених Постановою №1778 та обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Преамбулою Закону №2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно із частинами першою та третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За приписами статті 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №236, відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Підпункт 1 пункту 2 Постанови №236 визначає, що з 01 березня 2026 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475), підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., №24, ст. 1525) і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Згідно з абзацом третім пункту 3 Постанови №236 розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень.
Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи, позивачу з 01 березня 2026 року не виплачується підвищення (індексація) пенсії у розмірі 2595,00 грн, передбачене Постановою №236, оскільки пенсійна виплата перевищує максимальний розмір пенсії, визначений законом, тобто десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, відповідач застосував положення абзацу четвертого пункту 3 Постанови №236, які кореспондують до статті 30 Закону №4695-ІХ і Постанови №1778 в частині встановлення обмежувальних коефіцієнтів до розміру пенсії.
Так, статтею 30 Закону №4695-ІХ установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 30 Закону №4695-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1778, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
У пункті 2 Постанови №1778 обумовлено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.
Отже, положеннями статті 30 Закону №4695-IX та Постанови №1778 запроваджено застосування у 2026 році до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, коефіцієнтів зменшення пенсії. Вказані положення законодавства розповсюджуються і на пенсії, призначені за Законом №2262-ХІІ, та ними фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом №2262-ХІІ, який є спеціальним у регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Суд повторює, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини, на що прямо вказує частина третя статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.
Воднораз змін до Закону №2262-ХІІ стосовно застосування коефіцієнтів зменшення пенсії з 01 січня 2026 року/01 березня 2026 року законодавцем внесено не було.
Тож Закон №4695-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Так, у рішеннях від 09 лютого 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, Постанови №1778, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, є протиправним.
Також необхідно зауважити, що Закон №2262-ХІ не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 20 лютого 2022 року у справі №340/2476/21, від 25 лютого 2022 року у справі №580/3451/21, від 30 серпня 2022 року у справі №440/994/20, від 17 березня 2023 року у справі №340/3144/21 та ін. Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Отже, оскільки Законом №2262-ХІІ та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону №4695-IX та Постанови №1778, якими змінюються умови та/ чи норми пенсійного забезпечення.
Подібна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі №120/1081/25 у подібних правовідносинах, пов`язаних із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно зі статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та прийнятою на його виконання Кабінетом Міністрів України постановою від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Як встановлено судом, відповідач фактично обмежив позивачу виплату індексації пенсії відповідно до Постанови №236, оскільки станом на березень 2026 року його пенсія перевищує максимальний розмір.
Суд наголошує, що незважаючи на наявність у Постанові №236 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №236 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ саме з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію, у рахуванням індексації відповідно до Постанови №236 без обмеження її максимальним розміром, зокрема, і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1778.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження з 01 березня 2026 року виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, невиплати індексації пенсії, передбаченої Постановою №236, та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1778; зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01 березня 2026 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, передбаченої Постановою №236, без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, установлених Постановою №1778, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 07 травня 2026 року №2, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.4, 12).
У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження з 01 березня 2026 року виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, невиплати індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одну грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк
Судебное решение № 137465732, Волинський окружний адміністративний суд было принято 17.06.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 140/5744/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: