Постановление суда № 137464382, 17.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/6753/21

Провадження № 1-кс/463/5551/26

У Х В А Л А

17 червня 2026 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву про самовідвід судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020141040000004 від 24.01.2020 року, № 42020140000000197 від 15.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України,

в с т а н о в и в :

11 червня 2026 року в провадження Личаківського районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020141040000004 від 24.01.2020 року, № 42020140000000197 від 15.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України.

Обвинувальний акт надійшов в провадження Личаківського районного суду м.Львова на новий судовий розгляд, відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 22.05.2026 року.

Відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями згідно зі ст.35 КПК України від 11.06.2026 року, зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею ОСОБА_3 .

Суддя ОСОБА_3 у вказаному провадженні 12.06.2026 року заявив самовідвід від розгляду обвинувального акту з тих підстав, що вирок Личаківського районного суду м.Львова від 07.10.2024 року відносно ОСОБА_4 залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.04.2025 року в складі: головуючого-судді ОСОБА_5 , суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який є його рідним братом. Вказана ухвала Львівського апеляційного суду була скасована постановою Верховного Суду від 22.01.2026 року із призначенням нового судового розгляду у суді апеляційної інстанції. А тому, у будь якого учасника судового провадження може виникнути розумний сумнів в неупередженості судді ОСОБА_3 з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України. З метою забезпечення права обвинуваченого на справедливий та безсторонній суд, суддя ОСОБА_3 прийшов до переконання, що у даній справі йому необхідно заявити самовідвід.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за можливим провести розгляд заяви за відсутності учасників процесу.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши матеріали скарги, заяву про самовідвід, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, в тому числі за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Із змісту заяви про самовідвід та матеріалів кримінального провадження вбачається, що суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_7 , який входив до складу колегії під час перегляду вироку суду першої інстанції, який було залишено без змін та в подальшому скасовано постановою Верховного Суду, є рідним братом судді ОСОБА_3 , а тому, у будь якого учасника судового провадження може виникнути розумний сумнів в неупередженості суддів ОСОБА_3 з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Крім того, у п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Щодо обов`язку судді відмовитись від розгляду справи у випадку можливості його упередженого сприйняття справи, зокрема, у Рішенні ЄСПЛ по справі «Micallef v. Malta» суд вказав, що кожен суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. (Рішення від 15.10.2009, заява № 17056/06, п.98), аналогічне положення міститься і в Рішенні по справі Castillo Algar v. Spain, від 28 жовтня 1998, Reports 1998-VIII, п.45.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

А тому, з метою забезпечення прав обвинуваченого на справедливий та безсторонній суд та враховуючи те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і верховенство права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, заява про самовідвід судді ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ч.1 ст.31, ст.ст.75, 76, 81, 107 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 - задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду обвинувального акту (справа № 463/6753/21) у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020141040000004 від 24.01.2020 року, № 42020140000000197 від 15.12.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України.

Матеріали кримінального провадження № 1-кп/463/509/26 (Єдиний унікальний номер судової справи № 463/6753/21) передати на новий розгляд іншому судді Личаківського районного суду м.Львова, якого визначити автоматизованою системою документообігу суду, в порядку ст.ст.31, 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1