Постановление суда № 137463598, 17.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3767/26

Провадження №: 1-кп/332/478/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали кримінального провадження №12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою судді по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під ватрою на 60 днів, мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував; щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав позицію свого підзахисного.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м.Запоріжжя, підстав для закриття кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Таким чином, враховуючи те, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, на підставі п.5 ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

Крім того, прокурором заявлено та надано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та зазначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу, не зникли та продовжують існувати.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України.

Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно із ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

У підготовчому судовому засіданні було встановлено, що під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2026 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.06.2026 включно.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, за вчинення яких, у разі визнання обвинуваченого винуватим, останньому загрожує покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Тому, розуміючи наслідки завершення судового розгляду кримінального провадження, ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.

Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки на даний час судове слідство у кримінальному провадженні ще не розпочато, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може чинити тиск на свідків з метою зміни показів у суді. Також, на думку суду, ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність.

Такі ризики існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , вони не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.

При цьому, суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Також суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

З урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість та характер інкримінованих злочинів, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Даних про такий стан здоров`я особи, щоб унеможливлювало продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , у зв`язку з чим вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3328 гривень), що складає 199680 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з міста Запоріжжя та Запорізької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Керуючись ст.ст.177-178, 183, 314 - 316, 369 - 372 КПК України, суд,

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2026 року об 11:00 годині в приміщенні Заводського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул.М.Симчича, 65.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 , продовжити на 60 (шістдесят) днів тобто до 15 серпня 2026 року включно.

Одночасно встановити розмір застави у межах 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 199680 гривень 00 копійок, і яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ підозрюваного, номер справи і суд в якому обрано запобіжний захід.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , 07 листопада 1999 року такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з міста Запоріжжя та Запорізької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в іншій її частині оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений 17 червня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1