Постановление суда № 137461040, 16.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7141/26

№ 2/183/6362/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 червня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Губиниська селищна рада, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Селянське фермерське господарство «Берегиня», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Окто», перша Самарівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна, ОСОБА_22 , про визнання права довічного успадкованого володіння частиною земельної ділянки, в порядку спадкування за законом та витребування нерухомого майна із чужого, незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а:

03.06.2026 року канцелярією Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, через систему «Електронний суд» зареєстровано означену вище позовну заяву, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 року передана на розгляд судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороці О.В.

У позові позивачка просить:

-визнати за ОСОБА_1 право довічного успадковуваного володіння 1/2 частиною земельної ділянки площею 49,1 га, розташованої на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наданої для ведення фермерського господарства на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно з Державним актом на право довічного успадкованого володіння землею від 03 січня 1993 року, виданого на підставі рішення Мар`янівської сільської Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області від 07 серпня 1992 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадкованого володіння землею за № 486, в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-витребувати земельні ділянки: площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0024); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0025); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0013); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0016); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0018); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0010); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0009); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0007); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0008); із чужого, незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

-витребувати земельні ділянки: площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0019); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0012); площею 1,4745 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0022); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0006); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0021); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0023); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0020); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0014); площею 2 га (кадастровий номер 1223283300:01:017:0005); із чужого, незаконного володіння ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ЦПК України).

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, у відповідності до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Звертаючись до суду із позовом, а також із клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору, позивач наполягає на тому, що позов містить вимоги немайнового характеру.

Однак, з такою позицією позивачки, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено судом, предметом позову, в тому числі є майнова вимога про витребування у на користь позивачки земельних ділянок.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).

Отже, позовна вимога про витребування земельної ділянки має вартісну оцінку та майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленого при вирішення справи.

Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (земельна ділянка) станом на дату звернення до суду, подати належні докази на підтвердження такої вартості (наприклад, висновок експерта, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо), а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання цього позову.

Водночас у позовній заяві не зазначено ціни позову та позивачем не подано звіт про оцінку ринкової вартості майна саме на момент пред`явлення позову.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначені недоліки позовної заяви, вважаю за необхідне залишити таку без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення, які слід усунути наступним чином, а саме: подати звіт про оцінку ринкової вартості майна саме на момент пред`явлення позову, зазначити ціну позову та сплатити (доплатити) судовий збір з урахуванням уже сплаченого у розмірі 1 відсоток ціни позову та надати до суду належний доказ сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.

Суд роз`яснює, що вказані недоліки позовної заяви слід усунути у визначений судом строк та попереджає, що у протилежному випадку, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175- 177,185, 260, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Губиниська селищна рада, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Селянське фермерське господарство «Берегиня», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Окто», перша Самарівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна, ОСОБА_22 , про визнання права довічного успадкованого володіння частиною земельної ділянки, в порядку спадкування за законом та витребування нерухомого майна із чужого, незаконного володіння- залишити без руху.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену позовну заяву, та усі необхідні документи.

У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.