Постановление суда № 137459999, 16.06.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"16" червня 2026 р.

Справа № 915/20/24

Провадження №2-з/489/20/26

УХВАЛА

16 червня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі: судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємиці ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу з орендної плати, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди

встановив.

ОСОБА_1 , через свою представницю адвокатку Літкову Л.В., звернулася до суду з заявою, якою просила: зобов`язати ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали суду надати суду документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок Інгульського районного суду м. Миколаєва грошових коштів у розмірі заявлених позовних вимог 1 916 085,75 грн.; роз`яснити ОСОБА_2 наслідки ненадання суду у встановлений судом строк документа, який підтверджує здійснення зустрічного забезпечення, передбачені частиною десятою статті 154 ЦПК України. Посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідачки та на рахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 у межах заявлених позовних вимог. Зокрема, арешт накладено на: садовий будинок № НОМЕР_1 у СВТ «Активіст»; житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; грошові кошти/розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 у банківських установах у межах заявлених позовних вимогах. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А. Д. від 11 квітня 2024 року у виконавчому провадженні № 74717754 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови, крім коштів зі спеціальним режимом використання, у межах 1916085,75 грн. Арешт майна та рахунків ФОП ОСОБА_1 діє з 02 квітня 2024 року. Станом на день подання цієї заяви він триває понад два роки. Продовження одночасного арешту житлової нерухомості, садового будинку та рахунків ФОП без будь-якого зустрічного забезпечення з боку позивача створює самостійний майновий тягар для відповідачки. Відповідачка має звіт про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість лише одного об`єкта житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 3285252 грн. Актуальна сума позовних вимог становить 1916085,75 грн. Отже, вартість лише одного арештованого житлового будинку перевищує актуальну суму позову на 1369166,25 грн, тобто становить приблизно 171,46 % від суми заявлених грошових вимог. При цьому під арештом перебуває не лише цей будинок, а й садовий будинок АДРЕСА_2 у СВТ «Активіст», а також рахунки/електронні гаманці відповідачки у фінансових установах у межах 1916085,75 грн. Арешт рахунків ФОП має значно ширші наслідки, оскільки безпосередньо впливає на поточну підприємницьку діяльність. Такий арешт унеможливлює та істотно ускладнює: здійснення розрахунків із контрагентами; виконання договірних зобов`язань; сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів; ведення нормального господарського обороту; отримання доходу від підприємницької діяльності; підтримання ділової репутації та платоспроможності ФОП. Відтак арешт рахунків ФОП створює не абстрактний, а реальний ризик майнових втрат, які у майбутньому можуть бути заявлені Відповідачем як збитки, спричинені забезпеченням позову. Водночас позивач не вніс жодної суми на депозитний рахунок суду, не надав банківської гарантії, поруки або іншого фінансового забезпечення на випадок, якщо позов буде залишено без задоволення повністю чи частково або якщо відповідачка заявить вимогу про відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

10 червня 2026 від представниці ОСОБА_2 адвокатки Царик Р.М., надійшли заперечення на заяву про зустрічне забезпечення, відповідно до яких просить відмити у задоволенні заяви. Вказує, що жодних доказів того, яким чином арешт майна відповідачки та рахунків ФОП впливає на її поточну підприємницьку діяльність, відповідачкою не надано, також не надано розрахунок можливих збитків відповідачки, суду не надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачки, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. В матеріалах справи містяться докази наявності у власності позивача майна, вартість якого достатня для покриття витрат та збитків відповідача, пов`язаних із розглядом даної справи, у разі відмови у задоволенні позову, а саме Інформаційна довідка із ДРРП від 26.07.2023 року №340551014, яка є додатком до позовної заяви та додатково надаємо Витяг із реєстру територіальної громади №2026/009550249 від 10.06.2026 року, із якого вбачається, що позивач ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації з 14.07.1988 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином обставин, які б свідчили про необхідність обов`язкового зустрічного забезпечення позову, визначених положеннями ч. 3 ст.154 ЦПК України відповідач не навів. Бездоказовими є твердження відповідача про вплив арешту рахунків ФОП на його поточну підприємницьку діяльність, оскільки не підтверджені жодними документами, які б свідчили про припинення господарських операцій, неможливість здійснення розрахунків, виплати заробітної плати, сплати податків або виконання договірних зобов`язань. Само по собі накладення арештів на рахунки ФОП ОСОБА_1 , в межах ціни позову, не свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про зустрічне забезпечення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 березня 2024 ОСОБА_2 , через свою представницю адвокатку Хлівицьку О.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в даній справі шляхом: накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 , розташоване за адресами: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо цього нерухомого майна; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку літ.Д-2 загальною площею 195,1кв.м.,житловою площею 100,1 кв.м. та господарської будівлі та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо цього нерухомого майна; накладення арешту на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 у межах заявлених позовних вимог які знаходяться на рахунках у всіх банківських установах, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024, вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/20/24, а саме:

накладено арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 , розташоване за адресами:

- садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та заборонено іншим особам вчиняти буд-які дії щодо цього нерухомого майна;

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку літ.Д-2 загальною площею 195,1кв.м.,житловою площею 100,1 кв.м. та господарської будівлі та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо цього нерухомого майна;

2) накладено арешт на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 у межах заявлених позовних вимог які знаходяться на рахунках у всіх банківських установах, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024 року про забезпечення позову у справі №915/20/24 залишено без змін.

16 квітня 2026 ОСОБА_1 , через свою представницю адвокатку Літкову Л.В., звернулася до суду з заявою, якою просила скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024 у справі № 915/20/24, а саме: скасувати арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , зокрема, житловий будинок та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2026, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємниці ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу з орендної плати, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19.05.2026, ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2026 залишено без змін.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до частин першої, другої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову /частина четверта статті 154 ЦПК України/.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову /частина п`ята статті 154 ЦПК України/.

Зустрічне забезпечення це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Представниця заявниці зазначає, що арешт унеможливлює та істотно ускладнює: здійснення розрахунків із контрагентами; виконання договірних зобов`язань; сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів; ведення нормального господарського обороту; отримання доходу від підприємницької діяльності; підтримання ділової репутації та платоспроможності ФОП. Відтак арешт рахунків ФОП створює не абстрактний, а реальний ризик майнових втрат, які у майбутньому можуть бути заявлені відповідачкою як збитки, спричинені забезпеченням позову.

Також зазначає, що відповідачка має звіт про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість лише одного об`єкта житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 3285252 грн. Актуальна сума позовних вимог становить 1916085,75 грн. Отже, вартість лише одного арештованого житлового будинку перевищує актуальну суму позову на 1369166,25 грн, тобто становить приблизно 171,46 % від суми заявлених грошових вимог.

На підтвердження зазначеного до матеріалів заяви долучено Звіт про оцінку майна від 12.06.2024, відповідно до якого ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 195,1 кв.м. складає 3285252 грн.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади з Державної міграційної служби від 10.06.2026 № 2026/009550249, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 26.07.2023, ОСОБА_2 належить на праві власності нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 337,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка кадастровий номер 4810800000:10:004:0015, розташованої на території м. Південоукраїнськ Миколаївської області; житловий будинок АДРЕСА_5 ; 67/100 часток нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 .

Посилання представниці відповідачки на те, що ОСОБА_1 зазнає збитків, оскільки вжиті заходи забезпечення позову обмежують її права та інтереси, позбавляючи права розпоряджатися належним їй на праві власності майном, є необґрунтованими, з огляду на те, що самі по собі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволення позову. Розцінюючи такі твердження представниці відповідачки, а також твердження про те, що вжиті заходи забезпечення позову впливають на її матеріальний стан і їх застосування може завдати значних збитків, не відповідає дійсності, оскільки застосування заходів забезпечення позову не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, гарантованих ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, оскільки вказане твердження представниці відповідачки є лише її припущенням.

Обов`язкових підстав визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення, судом не встановлено.

З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідачки, як власника майна, та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачці збитків внаслідок накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти (розрахункові рахунки у банківських установах ФОП ОСОБА_1 в межах суми заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 153, 154 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємиці ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу з орендної плати, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Повний текст судового рішення складено «16» червня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева