Постановление суда № 137453636, 17.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4721/26

Провадження 2/362/5115/26

У х в а л а

"17" червня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, усунення перешкод у користуванні житлом, заборону вчиняти дії, -

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити серед іншого відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Виходячи з формально-логічного методу тлумачення змісту п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вимога процесуального закону про необхідність зазначення в заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не належить до кола відомостей, які зазначаються в заяві лише у випадку обізнаності заявника (представника) із такими відомостями. Навпаки, така інформація має зазначатись обов`язково.

В позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача та третьої особи.

Більш того, враховуючи що заяву підписано особою, яка має доступ до ЄСІТС, то суд не має сумніву у здатності такої особи отримати відповідну інформацію у порядку передбаченому законодавством України.

Вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету мають значення для подальшого перебігу судового розгляду.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити відповідні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у кожного з учасників судового розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, в позовній заяві необхідно навести позовну вимогу, яка б, на думку позивача, захищала його право чи охоронюваний законом інтерес у відповідний спосіб та була чітко сформульованою з метою усунення невизначеності.

Разом з тим, в позовній заяві позивач, окрім іншого, просить суд визначити житловий будинок об`єктом права спільної сумісної власності виділивши позивачу належну частку в майні.

Вказана вимога не відповідає способам захисту, визначеним у ст. 16 ЦК України. Так позивач просить суд визначити правовий режим майна, тобто встановити факт, а встановлення факту є елементом оцінки заявлених позовних вимог. Більше того, право спільної сумісної власності виникає у передбачених законом випадках, наприклад між подружжям. Заявляючи таку позовну вимогу позивач не зазначає підстав та доказів, що в даному випадку може виникнути саме право спільної сумісної власності.

Також позивач не зазначає, на яку ідеальну частку нерухомого майна він претендує. Вимога про виділ майна є самостійною вимогою відносно вимоги про визнання права власності і підлягає оплаті судовим збором окремо.

Таким чином позивачем заявлено позовну вимогу, які містить внутрішні суперечності, і такі суперечності слід усунути, сформулювавши позовну вимогу відповідно до способів захисту порушеного права.

Тому позивачу необхідно зазначити, які саме позовні вимоги заявляються до відповідача.

Крім того, позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням позивачу та членам його родини, при цьому позивач не зазначає яким саме членам родини чиняться перешкоди та в чому вони полягають і якими доказами підтверджується наявність таких перешкод відносно кожного члена родини та який у них процесуальний статус.

Також позивач просить суд заборонити відповідачці та будь-яким третім особам за її дорученням вчиняти дії щодо примусового виселення або зняття з реєстрації місця проживання позивача та членів його родини без надання іншого житлового приміщення, при цьому позивач не зазначає щодо яких саме членів родини він просить заборонити вчиняти дії, в чому вони полягають неправомірні дії відповідача або інших осіб (і хто ці особи), якими доказами підтверджується наявність таких дій відносно кожного члена родини та який у кожної з цих осіб процесуальний статус.

Отже, заявник має виправити цей недолік заяви шляхом подання до суду заяви в новій редакції, в якій зазначити наведену інформацію).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивачем заявлено вимоги про стосовно членів родини, при цьому позивач не викладає обставин щодо кожного такого члена родини про порушення прав останніх та не вказує, якими доказами стосовно кожного з них підтверджуються такі обставини.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди, проте не вказано в позовній заяві обґрунтування саме такої суми та не вказано якими доказами підтверджується неправомірні дії стосовно саме позивача.

Крім того, позивач зазначає що ним понесено витрати на поліпшення будинку в сумі більше 150 000,00 грн., при цьому не зазначено чіткої і точної суми та не вказано якими доказами підтверджується вказана сума.

Отже, заявник має виправити цей недолік заяви шляхом подання до суду заяви в новій редакції, в якій зазначити наведену інформацію (в кількості відповідно до кількості учасників спору).

Згідно з п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Таким чином, позивач в позовній заяві має зазначити відповідні відомості. Натомість в позовній заяві не вказано таких відомостей.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції або заяви в якій зазначити такі відомості.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Вказаною нормою на позивача покладено процесуальний обов`язок повідомити суд про особу, у якої перебуває оригінал доказу, на який посилається позивач. Така обізнаність суду є необхідною для надання оцінки в судовому процесі кожному доказу, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності. Більш того, обов`язок доказування обставин на які посилається позивач, і подання відповідних доказів покладається саме на нього (ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, позивач в позовній заяві має зазначити у кого перебувають оригінал кожного з доказів, копії яких він додає до позовної заяви.

Натомість в позовній заяві не вказано відомостей у кого перебувають оригінали кожного з доказів, копії яких додано до позовної заяви

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити у кого перебувають оригінали доказів, копії яких позивач додає до позовної заяви.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Натомість позовна заява не містить вищевказаного попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Натомість позовна заява не містить вищевказаного підтвердження.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити підтвердження що заявником не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Позивач подав до суду позовну заяву з доданими документами в електронній формі через електронний кабінет, проте до позовної заяви позивачем не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Отже, заявник має виправити цей недолік заяви шляхом подання до суду доказу (доказів) надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.

Так предметом позову є права на будинок і виділення його частки, вартість 52/100 частин згаданого будинку оцінено у висновку про вартість майна проведену ПП «Консалтингова фірма «ЛАГГАР» і складає 501696,00 грн. (пункт 7 висновку про вартість майна) Таким чином, виходячи з презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності, то судовий збір має бути сплачено з половини вартості будинку, яка може бути розрахована таким чином 501696,00 грн. / 52 * 100 = 964800,00 грн.(вартість всього будинку) / 2 = 482400,00 грн. (вартість половини будинку).

482400,00 грн. (вартість половини будинку) + 50000,00 (моральна шкода) = 532400,00 грн. (загальна вартість майнових вимог позову).

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено такі ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру для фізичних осіб 1 відсоток ціни позову, але менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн..

Таким чином, позивачу при зверненні до суду із вказаними майновими вимогами необхідно було сплатити 5324,00 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Щодо немайнових вимог, то за приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено такі ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру для фізичних осіб 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем заявлено дві немайнові вимоги, то розмір судового збору за такі немайнові вимоги складатиме 3328 х 0,4 х 2= 2662,40 грн.

Отже, загальна сума судового збору за позовними вимогами складає 5324,00 грн. + 2662,40 грн. = 7986,40 грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 889,68 грн., то залишок недоплаченого судового збору складає 4096,72 грн. Вказана сума має бути сплачена за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Васильків.міс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA808999980313191206000010786

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Васильківський міськрайонний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Відсутність підтвердження сплати судового збору в повному обсязі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Медведєв