Постановление суда № 137453337, 15.06.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2888/25

Провадження № 2/935/429/26

У Х В А Л А

15 червня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Щербаченко І.В., з участю секретаря судових засідань Кумечко С.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за договором № 384298-КС-001 про надання кредиту від 27.08.2021 в розмірі 13164,43 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на укладення 27.08.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 договору № 384298-КС-001 про надання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису про надання останній кредиту в сумі 6 000,00 грн. шляхом зарахування означених коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Окрім цього, позивачем заявлено клопотання про витребування в АТ «Ощадбанк» доказів, які позивач не зміг здобути самостійно, а саме письмового доказу у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмового доказу у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 27.08.2021 (дата видачі кредиту) по 11.02.2022 (дата закінчення терміну кредитування).

Суд, вивчивши викладені у заяві аргументи, а також матеріали цивільної справи, доходить такого висновку.

Згідно з приписами частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Аналіз наведених норм процесуального закону дозволяє дійти висновку, що інститут витребування доказів є процесуальним механізмом сприяння стороні у здобутті доказів, якими вона обґрунтовує свої вимоги чи заперечення, за умови доведення неможливості їх самостійного отримання. Водночас цей інститут не може використовуватися як спосіб перекладення обов`язку доказування на іншу сторону або як засіб спонукання опонента до формування доказової бази на користь заявника, оскільки кожна сторона несе ризик наслідків невчинення процесуальних дій.

З аналізу матеріалів цивільної справи вбачається, що до них долучено повний договір відступлення, витяг з реєстру боржників до нього, детальний розрахунок заборгованості, а також докази перерахування кредитодавцем грошових коштів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не обґрунтовує неможливості самостійного отримання нею доказів, а фактично спрямоване на дублювання вже наявних у справі доказів, що суперечить засадам змагальності та розподілу обов`язку доказування між сторонами.

Враховуючи викладене у сукупності, підстави для задоволення клопотання про витребування доказів відсутні.

Керуючись статтями 12, 81, 84, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.В. Щербаченко