Постановление суда № 137451672, 16.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3234/26

Провадження № 1-кп/932/1084/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду м. Дніпро, з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 22.11.2023 за №6202305000100044725 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України -

розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Дніпра надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з додатками, який 20.05.2026 на підставі автоматизованого розподілу передано в провадження судді ОСОБА_1 .

Під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_4 , заявлено клопотання про повернення обвинувального акту, в обґрунтування якого зазначено, що не зазначено в повному обсязі всі анкетні дані ОСОБА_5 , які були ним вказані під час допиту в якості підозрюваного 23.12.2025, а саме: наявність статусу депутата Кремінської міської ради згідно ст. 141 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»; наявність двох неповнолітніх дітей; наявність вищої освіти; дані про відсутність судимості.

Також, обвинувальний акт не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні.

В обвинувальному акті слідчим та прокурором не надано оцінки доказам всупереч вимогам статті 94 КПК України, а саме не надано оцінки які з доказів є належними, допустимими достовірними, та які саме обставини кримінального провадження вони підтверджують.

Органом досудового розслідування кваліфіковано дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст.364 КК України- зловживання службовим становищем, а саме умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Сторона обвинувачення у обвинувальному акті не навела підтвердження факту завдання правам Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України майнової шкоди у розмірі, вказаному в диспозиції інкримінованого злочину. Відсутні докази заподіяння такої матеріальної шкоди, що свідчить про недотримання прокурором вимог ст.ст. 2, 94 КПК України.

У кримінальному провадженні щодо особи відсутні будь-які докази завдання його діями матеріальних збитків. Йому було пред?явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, що є злочином із матеріальним складом і передбачає наявність документально підтверджених збитків. Закінченим цей злочин визнається, якщо діяння винного спричинило істотну шкоду.

3 Реєстру матеріалів досудового розслідування та обвинувального акту вбачається про не підтвердження заподіяння матеріальної шкоди Державному спеціалізованому підприємству «Ліси України» та ДП «Лиманський лісгосп». у вигляді збитків як економічного аспекта.

Обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України через відсутність формулювання обвинувачення та не розкриття характеру дій обвинуваченого та суті злочинів.

Відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК обвинувального акту.

Відсутні дані про факт відкриття матеріалів стороною захисту по завершенню досудового розслідування стороні обвинувачення. Прокурор отримав доступ до матеріалів сторони захисту 26.03.2026 в 1 томі, ознайомився 26.03.2026; під порядковими номерами 4,7,14,15,44-50,53,55,56,73,74,76,91,92 у реєстрі зазначено «огляд» без конкретизації найменування процесуальної дії. Таким чином, обвинувальний акт з доданим до нього реєстром не відповідає по формі і по змісту вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника, та вважав за доцільне повернути обвинувальний акт з підстав зазначених в клопотанні.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам визначеним діючим кримінально процесуальним законом.

Представник потерпілої сторони у клопотанні захисника ОСОБА_4 просила відмовити

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення обвинувального акту, враховуючи таке.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти серед іншого і рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Частиною 4 ст. 291 КПК України визначено, що до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Так відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Отже можна зробити висновок про те, що підставами для повернення обвинувального акту є його невідповідність саме зазначеним нормам, які розширеному тлумаченню не підлягають.

У контексті викладених вище норм можна зробити висновок про те, що саме на прокурора, який серед іншого наділений дискреційними повноваженнями, покладається обов`язок викладення фактичних обставин справи а також анкетних даних в тому об`ємі та в такій формі та спосіб, які на переконання останнього були встановлені та доведені під час досудового розслідування, які і будуть предметом судового розгляду та вирішення справи по суті. Тому заперечення захисника в цій частині на увагу не заслуговують, оскільки є лише її суб`єктивною оцінкою та формою незгоди зі сформульованим та пред`явленим в подальшому ОСОБА_5 обвинуваченням.

Викладені заперечення та оцінка доказів вчинення кримінального правопорушення в розрізі кваліфікації дій, також не можуть бути предметом оцінки судом в стадії підготовчого судового засідання, оскільки остання передбачає лише вчинення ряду дій, направлених на підготовку справи до судового розгляду, під час якого з урахуванням принципу змагальності сторони будуть доводити свою позицію, або спростовувати позицію протилежної сторони по справі. Відповідно ж суд не наділений повноваженнями надавати оцінку тим доказам, які не були ним безпосередньо досліджені, тоді як вчинення відповідних дій до початку судового розгляду не передбачено.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також провідний юрист консульт відділу юридичних та майнових питань філії «Східний лісовий офіс» яка представляє інтереси державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», якому кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України).

Нерелевантним є посилання захисника і на практику ЄСПЛ щодо підстав заявлених для повернення обвинувального акту, а тому остання не є безумовною передумовою для задоволення клопотання про повернення обвинувального акту.

Оскільки за п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України повернення обвинувального акта у підготовчому судовому засіданні можливе виключно з підстав невідповідності вимогам цього Кодексу, для ухвалення такого рішення суд має встановити невідповідність форми чи змісту обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.

Крім того п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК.

З метою недопущення порушення рівності сторін у кримінальному провадженні, суд перевіряє обвинувальний акт та повертає його для доопрацювання прокурору тільки у разі встановлення таких обставин, без усунення яких даний акт неможливо призначити до розгляду. Обвинувальний акт, в якому сформульовано обвинувачення щодо ОСОБА_5 містить відомості щодо встановлення фактичних обставин справи, відомості про особу, які на переконання сторони обвинувачення, вчинив правопорушення, узгоджено нормами кримінального закону з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого. Фактично стороною обвинувачення здійснено дії, які ними вважались необхідними, а тому посилання сторони захисту на відсутність обов`язкових елементів у обвинувальному акті, відомостей про фактичні обставини вчинення злочину, які свідчать про відсутність основних елементів його складу, наявності неточностей, суперечливої інформації, що суттєво ускладнює його сприйняття, розуміння і кваліфіковану оцінку та, відповідно, порушує право на захист від звинувачень, можливо буде підтвердити або спростувати виключно під час дослідження доказів у ході судового розгляду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини про які було зазначено захисником не можуть бути розцінені як беззаперечні для повернення обвинувального акту з розумінні вимог ст. 314 КПК України, а тому підстав для задоволення заявленого клопотання не вбачається.

Керуючись ст. ст. 290, 291, 314-315, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 22.11.2023 за № 6202305000100044725 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1