Решение № 137447439, 16.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №936/175/26

2/303/799/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Гейруш Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 38 493,83 грн. Позов обґрунтовує тим, що 15.09.2023 року ОСОБА_1 приєдналася до умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. Відповідно до укладеного договору № б/н від 15.09.2023 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком Договір. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Відповідач в свою чергу зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого станом на 03.02.2026 року утворилася заборгованість в розмірі 38 493,83 грн., що складається з наступного: 34 336,68 грн. - заборгованість за кредитом; 4 157,15 грн. - заборгованість за відсотками, які позивач просить стягнути з відповідача та понесені ним судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року витребувано у позивача додаткові документи.

25.05.2026 року надійшли витребувані документи, а саме розрахунок заборгованості.

30.03.2026 року від відповідача надійшов відзив, у якому вона позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні. На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем до відзиву долучено копії платіжних документів, які, на її думку, підтверджують належне та часткове виконання зобов`язань за кредитним договором. Зокрема, відповідач надала квитанції про здійснення платежів на користь АТ «Акцент-Банк» із призначенням платежу «Часткова оплата кредиту згідно кредитного договору б/н від 15.09.2023 року», а саме: від 25 жовтня 2023 року на суму 6 500 грн; від 27 листопада 2023 року на суму 5 500 грн; від 26 грудня 2023 року на суму 5 500 грн; від 25 січня 2024 року на суму 4 700 грн; від 27 лютого 2024 року на суму 6 500 грн; від 26 березня 2024 року на суму 5 500 грн; від 22 травня 2024 року на суму 2 000 грн із призначенням платежу «Погашення відсотків по кредиту згідно кредитного договору б/н від 15.09.2023 року»; від 17 травня 2024 року на суму 5 400 грн із призначенням платежу «Повне погашення кредиту згідно кредитного договору б/н від 15.09.2023 року». Загальна сума платежів, на які посилається відповідач, становить 41 600 грн. Відповідач зазначила, що наведені платежі не були належним чином враховані позивачем під час визначення розміру заборгованості, у зв`язку з чим розрахунок боргу, доданий до позовної заяви, вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичному стану виконання нею кредитних зобов`язань. У зв`язку з наведеним відповідач просила суд відмовити АТ «Акцент-Банк» у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

07.04.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому просив задовільнити позовні вимоги. Позивач зазначив, що відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 15.09.2023 року, підтвердила факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами банку та погодилася з ними. На думку позивача, використання відповідачем кредитних коштів свідчить про прийняття умов кредитування та укладення кредитного договору. Також представник позивача вказував, що підписання анкети-заяви підтверджує обізнаність відповідача з умовами кредитування, а сам кредитний договір був укладений шляхом приєднання до встановлених банком умов відповідно до вимог цивільного законодавства. Щодо нарахування процентів позивач зазначив, що право кредитодавця на одержання процентів передбачене статтями 1048, 1054 ЦК України, а умови щодо процентної ставки були визначені сторонами під час укладення договору. Крім того, позивач послався на наявний у матеріалах справи паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування, строк користування кредитом та процентна ставка. Представник позивача наголошував, що кредитний договір було підписано за допомогою електронного підпису, який відповідно до законодавства має юридичну силу та є належним способом підтвердження волевиявлення сторін. На підтвердження своєї позиції позивач послався на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», нормативні акти Національного банку України та практику Верховного Суду. Крім того, позивач зазначив, що на підтвердження заявленого розміру заборгованості до матеріалів справи подано розрахунок заборгованості, банківську виписку за рахунком відповідача, а також документи щодо встановлення кредитного ліміту. На думку позивача, зазначені документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів, користування кредитним лімітом та наявність непогашеної заборгованості. У зв`язку з наведеним представник позивача просив суд не брати до уваги доводи відзиву відповідача та задовольнити позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Так як учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.09.2023 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов і Правил надання банківських послуг в А-банку з метою укладення кредитного договору № б/н від 15.09.2023 року та отримання кредитної картки. На підставі поданої анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачеві наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача в заяві.

Судом встановлено, що кредитний ліміт ОСОБА_1 за період з 15.09.2023 року по 03.02.2026 року сягав максимальної суми 34 400,00 грн.

Встановлено, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № 5169155112352032, строком дії до грудня місяця 2031 року., що підтверджується довідкою за картами, виданою головою правління АТ «А-Банк».

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 користувалася наданими їй коштами, про що свідчить виписка по карті, яка міститься в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини справи суд виходить також із того, що згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Заборгованість позичальника станом на 03.02.2026 року становить 38 493,83 грн., що складається з наступного: 34 336,68 грн. - заборгованість за кредитом; 4 157,15 грн. - заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості стверджується копією розгорнутого розрахунку заборгованості станом на 03.02.2026 року.

Судом встановлено, що відповідачем до відзиву надано платіжні документи, які підтверджують внесення на користь АТ «Акцент-Банк» грошових коштів на загальну суму 41 600,00 грн. на виконання кредитного договору.

Оскільки відповідач заперечувала правильність визначення позивачем розміру заборгованості та посилалася на неврахування здійснених нею платежів, ухвалою суду від 19.05.2026 року у позивача було витребувано деталізований розрахунок заборгованості, детальний розрахунок процентів та пояснення щодо врахування кожного платежу відповідача із зазначенням дати, суми та напряму його зарахування.

На виконання зазначеної ухвали позивачем подано лише оновлений розрахунок заборгованості станом на 23.05.2026 року. Водночас витребувані судом пояснення щодо порядку врахування платежів відповідача, черговості їх зарахування, розподілу між погашенням тіла кредиту та процентів, а також деталізований розрахунок процентів за відповідні періоди позивачем не надано.

Поданий розрахунок не дає можливості встановити, чи були враховані платежі, підтверджені наданими відповідачем квитанціями, та яким чином вони вплинули на формування кінцевого розміру заборгованості. Також із наданого розрахунку неможливо перевірити правильність нарахування процентів та відповідність заявленої до стягнення суми фактичному залишку заборгованості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у тому числі правильності та обґрунтованості розрахунку заборгованості.

Суд не має права самостійно здійснювати розрахунок заборгованості або усувати недоліки доказової бази сторони позивача. За відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б дозволяли перевірити правильність заявленого розміру заборгованості, вимоги позивача є недоведеними.

Відтак позивач не довів обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог, а саме заявлений до стягнення розмір заборгованості за кредитним договором. За таких обставин позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 629, 651, 653 1048-1050, 1054 ЦК України суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (49074, вул. Батумська, 11, м. Дніпро, ЄДРОПОУ 14360080).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).

Рішення суду виготовлено 16 червня 2026 року.

Головуюча Л.В.Курах