Постановление суда № 137447282, 18.11.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8395/14-ц

Провадження № 4-с/761/122/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

за участю секретаря: Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавиця Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт», ПАТ КБ «Надра», -

встановив:

У грудні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавиця Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт», ПАТ КБ «Надра», відповідно до якої скаржник просить суд:

1.Визнати бездіяльність начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тетюка Романа, що полягає у не знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_2 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 - протиправною.

2.Зобов`язати Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ), яке накладене в рамках:

- виконавчого провадження НОМЕР_3, а саме обтяження: - номер запису про обтяження: 7963592, дата та час державної реєстрації: 05.12.2014 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова, про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_6, виданий 04.12.2014 року, видавник: старший державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчук Андрій Тарасович; Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.12.2024 9 обтяжувач: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно;

- виконавчого провадження НОМЕР_4, а саме обтяження: - номер запису про обтяження: 13332387, дата державної реєстрації: 19.02.2016 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова, про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_7, виданий 18.02.2016 року, видавник: Левко Л.Р. головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ; обтяжувач: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В обґрунтування скарги зазначено, що 25.11.2014 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-6530/10 виданого 16.12.2013 року, Шевченківським районним судом м.Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 137 914,51 гривень в користь ПАТ КБ «Надра». 04.12.2014 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т винесено постанову про арешт майна Боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3, якою накладено арешт на все майно скаржника. 26.06.2015 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т прийнято рішення про завершення виконавчого провадження НОМЕР_3 та винесено постанову про повернення виконавчого документа Стягувачу, на підставі ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». 18.02.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Левко Л.Р винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №2-6530/10 виданого 16.12.2013 року, Шевченківським районним судом м.Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 137 914,51 гривень в користь ПАТ КБ «Надра». 18.02.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Левко Л.Р винесено постанову про арешт майна Боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_4, якою накладено арешт на все майно скаржника. 10.06.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Левко Л.Р прийнято рішення про завершення виконавчого провадження НОМЕР_4 та винесено постанову про повернення виконавчого документа Стягувачу, на підставі ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». 05.09.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Грабовенською Л.О винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №2-6530/10 виданого 16.12.2013 року, Шевченківським районним судом м.Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 137 914,51 гривень в користь ПАТ КБ «Надра». 8. 22.09.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Грабовенською Л.О винесено постанову про арешт майна Боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5, якою накладено арешт на все майно боржника. 20.06.2018 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Грабовенською Л.О прийнято рішення про завершення виконавчого провадження НОМЕР_5 та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

У скарзі зазначено, що 21.08.2024 року на адресу відділу скеровано заяву від 21.08.2024 року, щодо припинення чинності вжитих заходів, щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладеного в рамках виконавчих проваджень НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5. 27.11.2024 року отримано від Відділу відповідь за №59382 на адвокатський запит, з якої вбачається, що скаржнику було відмовлено в знятті арешту з майна та повідомлено про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна боржника.

Скаржником зазначено, що 19.11.2021 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі №761/8395/14-ц винесено ухвалу, якою вищезазначену заяву задоволено частково: замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» (код ЄДРПОУ 42725156, адреса: 03035, м. Київ, Солом`янська площа 2) у виконавчих листах з примусового виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2010 року у справі №2-6530/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу; у задоволенні решти заявлених вимог (видачі дубліката виконавчого документа та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) відмовлено.

Позовна заява мотивована, тим що можна беззаперечно констатувати, що виконавчий лист №2-6530/10 виданий 16.12.2013 року, Шевченківським районним судом м. Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 137 914,51 гривень в користь ПАТ КБ «Надра» не перебуває на виконанні в органах ДВС чи приватних виконавців, не може перебувати на виконанні, оскільки на підставі ухвали від 19.11.2020 року стягувачу відмовлено у видачі дублікатів виконавчих листів та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Незважаючи на вищенаведене на майно, що належить скаржнику надалі накладено арешт, що підтверджується відомостями із інформаційної довідки №388267437 від 25.07.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У сказі зазначено, що незважаючи на вищенаведене на майно, що належить скаржнику надалі накладено арешт, що підтверджується відомостями із інформаційної довідки №388267437 від 25.07.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. В записі про обтяження: №7963592 від 05.12.2014 р. зазначено, що особою, майно(права) якої обтяжуються є ОСОБА_2 - скаржник, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, а підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника НОМЕР_8 від 04.12.2014 року. №13332387 від 19.02.2016 р. зазначено, що особою, майно(права) якої обтяжуються є ОСОБА_2 - скаржник, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, а підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника 50215486 від 18.02.2016 року. Таким чином, вбачається що виконавчі листи відносно скаржника втрачено, та сплинув строк на пред`явлення їх до примусового виконання, і не зняття арешту з нерухомого майна при відсутності відкритих виконавчих проваджень, щодо позивача в органі ДВС є протиправною бездіяльністю.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2025 вказану скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.05.2025 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нецкар Юрій Ігорович, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2024 року про залишення скарги без розгляду - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2025 року прийнято до розгляду вказану скаргу.

Скаржник в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, до суду надійшла заяви представника скаржника - адвоката Нецкара Ю.І. у якій він просить провести розгляд справи без участі скаржника та його представника, скаргу підтримують у повному обсязі та просять її задовольнити.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про місце, час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини другої статті 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на наведені правові приписи, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності скаржника та заінтересованих осіб.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з положеннями частин 2 і 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, що 25.11.2014 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-6530/10 виданого 16.12.2013 року, Шевченківським районним судом м.Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 137 914,51 гривень в користь ПАТ КБ «Надра» (а.с. 8).

04.12.2014 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3, якою накладено арешт на все майно скаржника (а.с. 7).

26.06.2015 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т прийнято рішення про завершення виконавчого провадження НОМЕР_3 та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст.47, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» оскільки згідно матеріалів виконавчого провадження встановлено, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення згідно даного виконавчого документа, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. (а.с. 32).

18.02.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Левко Л.Р винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №2-6530/10 виданого 16.12.2013 року, Шевченківським районним судом м.Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 137 914,51 гривень в користь ПАТ КБ «Надра» (а.с. 9).

18.02.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Левко Л.Р винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження НОМЕР_4, якою накладено арешт на все майно скаржника ОСОБА_2 (а.с. 10).

10.06.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Левко Л.Р прийнято рішення про завершення виконавчого провадження НОМЕР_4 та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» на підставі п. 2 ч. 1 ст.47, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення згідно даного виконавчого документа, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.32).

05.09.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Грабовенською Л.О винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №2-6530/10 виданого 16.12.2013 року, Шевченківським районним судом м.Києва, щодо стягнення з ОСОБА_2 137 914,51 гривень в користь ПАТ КБ «Надра» (а.с. 11).

22.09.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Грабовенською Л.О винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5, якою накладено арешт на все майно боржника (а.с. 34).

20.06.2018 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Грабовенською Л.О прийнято рішення про завершення виконавчого провадження НОМЕР_5 та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.12).

Так, згідно відповіді Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.07.2024 вих.№38064 адвокату Нецкару Ю.І. надано інформацію по вказаних вище виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 та зазначено, що станом на 29.07.2024 інших виконавчих проваджень, боржником по яких є - ОСОБА_2 у відділі не перебуває.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.08.2024 року на адресу Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслано заяву від 21.08.2024 року, щодо припинення чинності вжитих заходів, щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладеного в рамках виконавчих проваджень НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5.

Листом від 27.11.2024 за вих. №59382 начальником Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено, що у Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника (а.с. 19).

Відповідно до частин третьою-п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Як вбачається з матеріалів справи, що представник скаржника звернувся із заявою по виконавчим провадженням НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 до Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та отримала відповідь від 27.11.2024 за підписом начальника відділу Романа Тетюка.

Як вбачається із даної відповіді, що у Галицькому відділі державної виконавчої служби у місті Львові перебували виконавчі провадження № НОМЕР_8, № 50215486, № 52075314 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6530/10 виданий 16.12.2013 Шевченківським районний суд м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 137914,51 грн. (копії постанов про відкриття виконавчих проваджень з ідентифікатором доступу надано 29.07.2024р. на Ваш адвокатський запит від 25.07.2024р. № 37). В межах даних виконавчих проваджень держаним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Станом на 27.11.2024р. у відділі відсутні відомості про виконання вимог виконавчого документа, сплати боржником виконавчого збору в межах даних виконавчих проваджень.

Згідно із положення частин 2, 3 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення останнього арешту на майно), у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення останнього арешту на майно), у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно частини 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення останнього арешту на майно) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення останнього арешту на майно) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно із п 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Таким чином, ОСОБА_1 оскаржує дії виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні її заяви про зняття арешту.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 06.11.2009 після реєстрації розіврання шлюбу ОСОБА_2 присвоюється прізвище - « ОСОБА_2 ».

Згідно інформаційної довідки №388267437 від 25.07.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на майна скражника ОСОБА_1 накладено арешту, а саме в записі про зазначено обтяження зазначено:

- №7963592 від 05.12.2014 р. зазначено, що особою, майно(права) якої обтяжуються є ОСОБА_2 - Скаржник, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, а підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника НОМЕР_8 від 04.12.2014 року.

- №13332387 від 19.02.2016 р. зазначено, що особою, майно(права) якої обтяжуються є ОСОБА_2 - Скаржник, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, а підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника 50215486 від 18.02.2016 року.

Отже, на сьогодні все майно ОСОБА_1 перебуває під арештом та забороною відчуження на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.12.2014 року виконавче провадження НОМЕР_3 та від 18.02.2016 виконавче провадження НОМЕР_4, виконавчий лист по яких повернуто стягувачу постановами від 26.06.2015 та 10.06.2016, що порушує право особи на розпорядження своїм власним майно у визначений законом спосіб.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 19.11.2021 року Шевченківським районним судом м.Києва у справі №761/8395/14-ц винесено ухвалу, якою заяву правонаступника ПАТ КБ «Надра» - ТОВ «ФК Форт», щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, задоволено частково: замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців 15) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» у виконавчих листах з примусового виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2010 року у справі №2- 6530/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу; у задоволенні решти заявлених вимог (видачі дубліката виконавчого документа та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) відмовлено.

Аналіз статей 25, 50, 59, дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягає примусовому виконанню.

Стаття 41 Конституції України, регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Суду не надано будь-яких підтверджень звернень до Печерського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) із заявами про відновлення знищеного виконавчого провадження №44566526.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 817/928/17 визначено, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача. Суд бере до уваги, що особа є стороною виконавчого провадження, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження. Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно особи як боржника було накладено арешт, який не був скасований після завершення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів стягувачу без виконання. Факт обтяження власності особи є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.

Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, а тому на думку суду, є підставою для задоволення скарги.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (Постанова ВП ВС від 06.04.2021, справа № 910/10011/19).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( "Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ( "Чіжов проти України" п. 40).

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Матеріали справи не містять заперечень стягувача щодо зняття арешту накладеного в виконавчих провадження № НОМЕР_8, НОМЕР_4.

Державною виконавчою службою не доведено наявність підстав для збереження арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 у 2014, 2016 роках.

Відповідно до частин третьою-п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку, що незняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання начальника зобов`язати начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешти з майна боржника ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладених в межах: виконавчого провадження НОМЕР_3 та виконавчого провадження НОМЕР_4.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що дії начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тетюка Романа, щодо відмови у знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладених у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вище викладені, суд приходиться до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 247, 258-260, 447-453 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавиця Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт», ПАТ КБ «Надра», - задовольнити.

Визнати дії начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тетюка Романа, щодо відмови у знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладених у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5,- неправомірною.

Зобов`язати начальника Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешти з майна боржника ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладених в межах:

-виконавчого провадження НОМЕР_3, а саме обтяження: - номер запису про обтяження: 7963592, дата та час державної реєстрації: 05.12.2014 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова, про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_6, виданий 04.12.2014 року, видавник: старший державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчук Андрій Тарасович обтяжувач: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ;

-виконавчого провадження НОМЕР_4, а саме обтяження: - номер запису про обтяження: 13332387, дата державної реєстрації: 19.02.2016 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова, про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_7, виданий 18.02.2016 року, видавник: Левко Л.Р. головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ; обтяжувач: Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ,, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя :