Решение № 137446586, 03.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 235/6346/24

провадження № 2/208/284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О. І.,

представника відповідача: Самсонової Н.О. (поза межами суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України», про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено наступні вимоги:

1. Зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям усіх наявних обмежень та блокувань, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім`я позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

2. Зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) відновити здійснення всіх операцій по карткам та рахункам, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім`я позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

3. Зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) відновити позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад24/7».

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, що підтверджується довідкою про доходи № 7326 9335 7313 2325 від 13.08.2024р., яка видана ГУ ПФУ в Донецькій області. Згідно довідки ВПО від 25.04.2017р. №0000188094 є внутрішньо переміщеною особою і перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області, де і перебуває його пенсійна справа. Як отримувач пенсії позивач має відкриті рахунки в АТ «Ощадбанк», на один з яких ГУ ПФУ в Донецькій області перераховує відповідні грошові кошти (пенсію).

У квітні 2024 р. позивач стикнувся з неможливістю користуватися коштами на своєму рахунку, зокрема, проводити видаткові операції через встановлення лімітів та користуванням особовим кабінетом в системі Ощад 24/7 (веб-банкінг «Ощад 24/7»). Жодного попередження про встановлення обмежень Банком позивачу не було повідомлено.

Зазначає, що для з`ясування причин обмеження він особисто звернувся в службу підтримки Ощадбанку. При спілкуванні співробітники служби підтримки підтвердили встановлення обмежень, але відмовилися пояснити будь-які підстави для їх встановлення. Для зняття обмежень по рахунку йому запропонували особисто звернутися до відділення Ощадбанку.

14.06.2024р. позивач, як споживач банківських послуг, подав скаргу, підписану ЕЦП, на електронну пошту відповідача і вказав, зокрема, що він на даний момент перебуває на тимчасово окупованій території України, тому позбавлений можливості звернутись до відділення Ощадбанку.

На вказану скаргу відповідач надав відповідь за № 11/5-16/7049/2024/с від 12.08.2024 року, в якій було зазначено, що банк має право відмовляти клієнту у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції чи відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин), що здійснюються на підставі договору (наданні послуг), або зупиняти такі фінансові операції (надання послуг), якщо така відмова/зупинення обґрунтоване здійсненням банком заходів, реалізації повноважень, виконанням обов`язків, встановлених Законодавством з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та валютним Законодавством. В такому випадку Банк не є таким, що порушив договір, не несе відповідальності за відмову/зупинення фінансових операцій (надання послуг) та за збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням. З метою врегулювання питання щодо зняття діючих обмежень по рахункам, позивачу запропоновано особисто звернутись до будь-якого відділення Банку.

Посилаючись на норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем встановленого Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» порядку та строків блокування картки користувача у разі виникнення підозри стосовно законності походження коштів, а також доказів в підтвердження того, що кошти на рахунок позивача надійшли злочинним шляхом та наявності рішення, прийнятого з цього питання правоохоронними органами. Посилаючись на Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20), вказує, що Банком у своїй офіційній відповіді не надано жодних доказів вчинення позивачем будь-яких протиправних дій, в той же час і відсутні докази дотримання Банком зазначених вище вимог законодавства, а також здійснення позивачем незаконних операцій, на підставі чого було заблоковано його картковий рахунок та обмежено йому доступ до особистого кабінету у веб-банкінгу «Ощад24». Вказане дає підстави для висновку про правомірність позовних вимог та водночас про зловживання Банком своїми правами.

На даний час встановлені ліміти та блокування повністю обмежують позивача в можливості отримувати та витрачати кошти на власному банківському рахунку та ставлять його в загрозливе становище, оскільки інших джерел доходу позивач не має.

Тому позивач вважає, що достатнім та ефективним способом захисту його порушених прав є зобов`язання Банку відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям усіх наявних обмежень та блокувань, відкритих у АТ «ОщадБанк» на ім`я ОСОБА_1 та відновити здійснення всіх операцій по цим карткам та рахункам, а також відновити доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад24/7».

16.03.2026 р. Представником позивача було надано клопотання, в якому представник просив врахувати низку рішень апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідачем до суду надано Відзив на позовну заяву, в якому представник посилається на таке.

25.04.2017 року у ТВБВ № 10004/497 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» позивачем було підписано заяву № 2599201/250417 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) на ім`я ОСОБА_1 та відкрито рахунок № НОМЕР_2 в подальшому № НОМЕР_3 та видано платіжну картку.

З 25.04.2017 року (дата проходження останньої ідентифікації ОСОБА_1 у відділенні Банку) відсутнє безпосереднє (особисте) спілкування Клієнта з Банком щодо спірних правовідносин. Адреса за якою зареєстрований ОСОБА_1 та адреса, за якою останній зареєстрований як ВПО, фактично контролюється російською окупаційною владою та включені до складу тимчасово окупованих територій України. 05.04.2024 року до ТВБВ № 10004/0218 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» представником позивача за довіреністю Горячун Тетяною Володимирівною було подано заяву про перевипуск платіжної картки до рахунку № НОМЕР_3 у зв`язку із закінченням терміну її дії. (копія додається). Повноваження представника ОСОБА_2 були підтверджені довіреністю, посвідченою 27.11.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. та зареєстрованою в реєстрі за № 1187. Довіреність від 30.11.2023 року посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому поруч за адресою АДРЕСА_2 знаходиться відділення АТ «Ощадбанк», до якого міг звернутися ОСОБА_1 для проходження фізичної ідентифікації, але з невідомих причин цього не зробив. Дані обставини спростовують твердження адвоката, що ОСОБА_1 позбавлений можливості звернутись до відділення Банку, у зв`язку з перебуванням на тимчасово окупованій території України.

08.04.2024 року банком отримано лист слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Донецькій області № 3627/20-2024 від 02.04.2024 року та постанову Донецької обласної прокуратури про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02.04.2024 року стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01.03.2024 року за ч.2 ст. 190 КК України за фактом того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей на право розпоряджатись банківськими рахунками (в тому числі отримання коштів), отримують пенсійні виплати громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області та на момент посвідчення довіреностей на підконтрольну українській владі територію не в`їжджали. В переліку вищевказаних громадян України також зазначений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Виявлені недоліки в документах, відсутність особистого звернення ОСОБА_1 до відділення Банку для проходження ідентифікації при об`єктивній наявності такої можливості (згідно наданої копії довіреності від 30.11.2023 року ОСОБА_1 у робочий день та час 30.11.2023 року (четвер) о 13 год. 31 хв. перебував у м. Одеса на вул. Сегедська поруч з відділенням АТ «Ощадбанк»), наявність повідомлення правоохоронних органів про досудове розслідування кримінального провадження № 42024050000000178 від 01.03.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України, повідомлення клієнта банку про передачу банківської картки третій особі, необізнаність клієнта про операції, що вчиняються по його банківському (-им) рахунку (-ам), дають обґрунтовані сумніви підозрювати, що надані інформація/документи для належної перевірки Клієнта містять неправдиві або підроблені відомості. Тому, з метою мінімізації ризиків ділових відносин згідно вимог підпункту 3 пункту 68 Положення НБУ №65 05.06.2023 Банком були застосовані обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками Клієнтау зв`язку із обгрунтованою підозрою на те, що платіжні картки можуть перебувати у третіх осіб та/або доступ до рахунків/платіжних застосунків/ систем дистанційного банківського обслуговування даного клієнта можуть мати треті особи.

В Додаткових поясненнях, наданих представником відповідача, зазначено, що одна з громадян України, які фігурують в кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01.03.2024 за ч.2 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також зверталась із аналогічним позовом до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2024 у справі № 204/6300/24, яке було залишено в силі постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2025 року позовні вимоги ОСОБА_4 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів було задоволено повністю. Однак постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2026 у справі № 204/6300/24 задоволено касаційну скаргу АТ «Ощадбанк», скасовані рішення І-ї та апеляційної інстанції та постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Враховуючи, що обставини та предмет справи № 235/6346/24 ідентичні з обставинами та предметом справи № 204/6300/24, представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача, адвокат Гуревич Р.Г. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його та позивача відсутності. На задоволенні вимог наполягав. При винесенні рішення просив врахувати правову позицію, викладену судами касаційної та апеляційної інстанцій, яка сформована під час розгляду аналогічних справ.

Представник відповідача, Самсонова Н.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на підстави, викладені у відзиві та додаткових поясненнях.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, доходить наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 (копія паспорта, довідки - а.с.17-20)

25.04.2017 у ТВБВ № 10004/497 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» позивачем було підписано заяву № 2599201/250417 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) на ім`я ОСОБА_1 , відкрито рахунок № НОМЕР_2 (в подальшому № НОМЕР_3 ) та видано платіжну картку (а.с.43-49, 56).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком (підтверджено довідкою про доходи № 7326 9335 7313 2325 від 13.08.2024р., виданої ГУ ПФУ в Донецькій області - а.с.11).

Згідно довідки ВПО від 25.04.2017р. №0000188094 є внутрішньо переміщеною особою та його фактичне місце перебування АДРЕСА_4 (підтверджено копією довідки №0000188094 від 25.04.2017 р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи а.с.18).

Як отримувач пенсії позивач має відкриті рахунки в АТ «Ощадбанк», на один з яких ГУ ПФУ в Донецькій області перераховує відповідні грошові кошти (пенсію).

08.04.2024 року АТ «Ощадбанк» отримано лист слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Донецькій області № 3627/20-2024 від 02.04.2024 року та постанову Донецької обласної прокуратури про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02.04.2024 року стосовно досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024050000000178 від 01.03.2024 року за ч.2 ст. 190 КК України за фактом того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей на право розпоряджатись банківськими рахунками (в тому числі отримання коштів), отримують пенсійні виплати громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області та на момент посвідчення довіреностей на підконтрольну українській владі територію не в`їжджали. В переліку вищевказаних громадян України також зазначений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 (а.с.62, 63-69).

У квітні 2024р. позивач стикнувся з неможливістю користуватися коштами на своєму рахунку, зокрема, проводити видаткові операції через встановлення лімітів та користуванням особовим кабінетом в системі Ощад 24/7 (веб-банкінг «Ощад 24/7»). Жодного попередження про встановлення обмежень банком позивачу не було повідомлено.

14.06.2024 р. позивач, як споживач банківських послуг, подав скаргу, підписану ЕЦП, на електронну пошту відповідача і вказав, зокрема, що він на даний момент перебуває на тимчасово окупованій території України, тому позбавлений можливості звернутись до відділення Ощадбанку (а.с.16).

На вказану скаргу відповідач надав відповідь за № 11/5-16/7049/2024/с від 12.08.2024 року, в якій було зазначено, що банк має право відмовляти клієнту у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції чи відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин), що здійснюються на підставі договору (наданні послуг), або зупиняти такі фінансові операції (надання послуг), якщо така відмова/зупинення обґрунтоване здійсненням банком заходів, реалізації повноважень, виконанням обов`язків, встановлених Законодавством з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та валютним законодавством. В такому випадку банк не є таким, що порушив договір, не несе відповідальності за відмову/зупинення фінансових операцій (надання послуг) та за збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням. З метою врегулювання питання щодо зняття діючих обмежень по рахункам, позивачу запропоновано особисто звернутись до будь-якого відділення Банку (а.с.22).

Проте, як зазначено позивачем, місце його перебування наразі знаходится на території, яка є тимчасово окупованою територією, тому він не має можливості особисто з`явитись до відділення банку.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Пунктом 56 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Пунктом 3 частини двадцять першої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент має право зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов`язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єктами первинного фінансового моніторингу є в тому числі банки.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим (частина перша статті 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ «Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 липня 2017 року № 584 (далі - Критерії) суб`єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта. Суб`єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб`єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У пункті 1 розділу VІ Критеріїв передбачено, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, визначені у додатку 2 до цих Критеріїв. Суб`єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта. У разі виявлення суб`єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб`єкт вживає всіх необхідних заходів для з`ясування, чи підлягає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу. Суб`єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб`єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які - у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

У пункті 2 додатку № 2 Критеріїв передбачено, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для суб`єктів, крім банків, при наданні клієнту будь-яких послуг, зокрема, у випадках очевидної невідповідності вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (частина перша статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Отже, норма статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» надає банкам право відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, зокрема шляхом розірвання договорів.

Верховний Суд у постановах від 21 листопада 2022 року в справі № 757/35987/20-ц, від 09 жовтня 2019 року в справі № 761/28762/18 доходив висновків, що за відсутності обставин, які б свідчили про те, що банком під час встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику було дотримано процедури, встановлені законодавством та/або внутрішніми документами банку, що підтверджується відповідними доказами, розірвання договорів є неправомірним.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договорів з вказаних підстав не може бути необмеженим, у зв`язку із чим необхідним є дослідження підстав та обґрунтованості встановлення клієнту відповідної категорії ризику, виходячи з обставин кожної конкретної справи (див. постанови Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 757/34905/22-ц, від 30 жовтня 2023 року в справі № 522/14008/21, від 28 грудня 2022 року в справі № 757/57487/20 та інші).

За змістом положень статті 23 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій. Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають (частина 6 статті 17 Закону).

Відповідно до пункту 91 постанови Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов`язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

Банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Однак, право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 910/18504/20 від 20 січня 2022 року.

В судовому засіданні встановлено, що АТ «Ощадбанк» не розривав правовідносини з ОСОБА_1 , а тільки обмежив йому певні банківські послуги, запропонувавши пройти особисту ідентифікацію в будь якому відділенні банку, що позивачем зроблено не було.

Пунктами 6, 27 частин першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що верифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Ідентифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;

Належна перевірка здійснюється в разі, зокрема, виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта (положення частини четвертої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

Згідно із частиною п`ятнадцятою статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов`язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб`єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

Судом було встановлено, що банк отримав 08 квітня 2024 року постанову прокурора Покровської окружної прокуратури Донецької області Власенка В. В. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02 квітня 2024 року у межах кримінального провадження від 01 березня 2024 року № 42024050000000178 за частиною другою статті 190 КК України, у якій зазначено, що коштами, зокрема, ОСОБА_1 , можливо заволоділи шахраї: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. а.с.62, 63-69).

Досудове розслідування по даному кримінальному провадженню на даний час триває та в рамках розслідування проводяться необхідні процесуальні дії (підтверджено листом старшого слідчого ГУКП в Донецькій облатсі від 07.03.2025 р. №2995/20-2025, наданим на запит суду а.с.130)

При цьому, АТ «Ощадбанк» було обґрунтовано враховано, що як місце реєстрації, так і місце фактичного проживання ОСОБА_1 , які він вказував під час ідентифікації клієнта, наразі є тимчасово окупованою російською федерацією територією України (довідка - а.с.18).

Саме вказані обставини стали підставою для встановлення обмежувальних заходів у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками клієнта до особистої ідентифікації ОСОБА_1 у будь-якому відділені банку.

При цьому, станом на час розгляду цієї справи позивач таку ідентифікацію не пройшов, хоча у банку дійсно були обґрунтовані підстави вважати, що інформація про клієнта може бути неактуальною.

При цьому, ідентифікацію особисто ОСОБА_1 не проходив й перешкод для цього у нього не було.

Отже, АТ «Ощадбанк» було встановлено обмеження на видаткові операції за рахунками позивача у зв`язку із обґрунтованою підозрою на те, що платіжні картки можуть перебувати у третіх осіб та доступ до його рахунків/платіжних застосунків/систем дистанційного банківського обслуговування можуть мати треті особи.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, як споживач банківських послуг, то він звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

Керуючись, ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимогог ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно до ст. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду 12.06.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

- представник позивача: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», адреса: м.Київ, вул. Госпітальна, б. 12Г, код ЄДРПОУ 00032129;

- представник відповідача: Самсонова Наталія Олександрівна, адреса: Дніпропетровська область, м.Павлоград, РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя А.С. Кузнєцова