Постановление суда № 137444699, 16.06.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/382/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницьбкої області:

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , (який приймає участь в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесені в єдиний державний реєстр досудових розслідувань №42025022220000091, обвинувальний акт по якому надійшов з Могилів-Подільської окружної прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року до суду з Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42025022220000091, внесеному в ЄРДР 05.12.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.364 КК України.

Ухвалою від 04.06.2026 року призначено підготовче судове засідання.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_4 , та захисник ОСОБА_5 заперечували проти призначення судового розгляду, просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки прокурором допущено низку істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню його до судового розгляду, а саме: неконкретність пред`явленого обвинувачення, у тому числі, неконкретність формулювання обвинувачення щодо дій нібито вчинених групою осіб, за відсутністю такої групи; зазначення інформації щодо існування потерпілої особи, за її відсутності; зазначення інформації щодо наявності майнової шкоди, за її відсутності; інші недоліки складеного обвинувального акта, які унеможливлюють достеменне усвідомлення та розуміння його змісту, з метою реалізації права на захист. Наведене свідчить про порушення вимог ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 91, ст.ст.7,8,9,20 КПК України та п.1,3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що в сукупності, унеможливлюють призначення обвинувального акту щодо ОСОБА_4 до судового розгляду, оскільки процесуальне рішення прокурора за такого його викладу порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, зокрема на захист та на справедливий суд.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акту, прийшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи із наступного.

Вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення згідно з п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, має здійснюватися судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

Проте, вказані вимоги закону не виконані.

Так, згідно наданого обвинувального акту, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу земельних ресурсів Мурованокуриловецької селищної ради, тобто будучи службовою особою у розумінні ч.3 ст. 18 КК України, відповідно до посадових обов`язків був наділений повноваженнями щодо підготовки проектів рішень селищної ради, перевірки документації із землеустрою, контролю за дотриманням земельного законодавства та забезпечення надходжень до місцевого бюджету від оренди земельних ділянок.

Так, 09.12.2024 до Мурованокуриловецької селищної ради від ТОВ «Подільська енергогенеруюча компанія» надійшло клопотання про передачу в оренду земельної ділянки площею 9,5677 га з кадастровим номером 0522855100:01:003:0098 для розміщення об`єктів енергогенеруючих підприємств. Вказане клопотання було передано до земельного відділу, після чого ОСОБА_4 розпочав підготовку необхідних документів для розгляду питання на земельній комісії та сесії селищної ради.

Рішенням 11 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 25.06.2021 №352 встановлено ставки орендної плати за землю у межах від 3% до 12% від нормативної грошової оцінки земель залежно від їх цільового призначення. Разом з тим, рішенням 60 сесії 8 скликання від 20.12.2024 вказану земельну ділянку передано в оренду ТОВ «Подільська енергогенеруюча компанія» із встановленням орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки, а 30.12.2024 між селищною радою та товариством укладено договір оренди землі строком на 25 років. При цьому, враховуючи цільове призначення земельної ділянки, мала застосовуватися максимальна ставка орендної плати у розмірі 12%.

Таким чином, ОСОБА_4 , достовірно знаючи вимоги рішення селищної ради щодо встановлення розміру орендної плати, діючи умисно, всупереч інтересам служби та у змові з іншими посадовими особами, забезпечив підготовку та погодження проєкту рішення і подальше укладення договору оренди землі із завідомо зниженим розміром орендної плати 6% замість передбачених 12%, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Подільська енергогенеруюча компанія». При цьому підстави, на які посилалося товариство для зменшення ставки орендної плати, не були передбачені чинним законодавством.

Унаслідок вказаних умисних дій бюджету Мурованокуриловецької селищної територіальної громади завдано істотної шкоди у вигляді недоотримання коштів від орендної плати за період з 27.01.2025 по 30.06.2025 на суму 254 557,62 грн, що відповідно до примітки до ст.364 КК України є істотною шкодою державним та громадським інтересам.

Дії, ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем, а саме умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, громадським та державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.

Разом з тим обвинувальний акт містить лише загальне посилання на те, що ОСОБА_4 діяв «у змові з іншими посадовими особами» та що кримінальне правопорушення було вчинене «за попередньою змовою групою осіб».

При цьому обвинувальний акт не містить:

?відомостей про осіб, які, за версією сторони обвинувачення, входили до складу такої групи;

?опису ролі кожного співучасника;

?викладу обставин досягнення попередньої змови;

?часу, місця та способу досягнення такої змови;

?опису узгоджених дій між учасниками групи.

Таким чином, фактичні обставини, якими обґрунтовується кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 2 ст. 28 КК України, у обвинувальному акті фактично не наведені.

За таких обставин обвинувачений позбавлений можливості зрозуміти фактичний зміст інкримінованої йому співучасті та належним чином реалізувати право на захист від такого обвинувачення.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 7, 20, 42 КПК України особа повинна бути детально і зрозуміло поінформована про характер та підставу висунутого їй обвинувачення в обсязі, достатньому для підготовки ефективного захисту.

Суд вважає, що за таких умов обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а наявні недоліки є такими, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду та унеможливлюють належну реалізацію обвинуваченим права на захист.

Таким чином, наведені вище істотні порушення вимог КПК України позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту, у зв`язку з чим він, разом з додатками, підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 291, 314, 371, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2025 року за №42025022220000091, відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364 КК України повернути прокурору Могилів-Подільської окружної прокуратури для усунення зазначених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: