Постановление суда № 137439136, 16.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер 211/4992/25

Номер провадження 1-кп/211/865/26

У Х В А Л А

16 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

за головуванням судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області акт обвинувачення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024050000000094 від 06 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч.2 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2026 року прокурор Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та наполягав на продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також просив зменьшити розмір застави.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також просив змінити розмір застави.

Захисник ОСОБА_5 підтримала думку ОСОБА_8 .

Вислухавши учасників судового розгляду, суд висновує таке.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У частині 2 ст.29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024050000000094 від 06 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого у ч. 2 ст. 307 КК України.

На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2025 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07 липня 2025 року включно.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, суд, перевіряючи обґрунтованість підозри, бере до уваги дані які вказують на обґрунтовану підозру.

Водночас, з огляду на положення, зазначені у ч.5 ст.9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), колегія суддів бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі положень, зазначеним у ч.1 ст.177 КПК України визначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з цим, встановлені обставини в судовому засіданні, свідчать про наявність ризиків передбачених у п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяті років, і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду. Також беручи до уваги серйозність пред`явленого обвинувачення та стадію судового провадження, коли судовий розгляд по справі не розпочато, свідки сторони обвинувачення не допитані судом, існує висока вірогідність впливу з боку обвинуваченого на вказаних осіб.

Крім того, суд звертає увагу на характер кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , а саме, високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини з приводу того, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У судовому засіданні прокурорами доведено, що більш м`який запобіжний захід обраний ОСОБА_6 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам.

Суд встановив наявні ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , зважаючи на тяжкість покарання за інкримінований злочин, може переховуватися від суду; незаконного впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Суд встановив, що не має відомостей які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені у ст. 177 КПК України.

При цьому суд, вважає, що більш м`які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 .

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні зважаючи на конкретні обставини. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При цьому, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Отже, суд, вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки він спливає, а судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні зважаючи на конкретні обставини. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При цьому, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Але, суд вважає, що відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали можливо визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в межах ст. 182 ч.2 КПК України.

Зважаючи на те, що обвинувачений протягом 1,5 року перебуває під вартою, у суда відсутня інформація, яка б свідчила про тиск з боку обвинуваченого на свідків, майже усі свідки допитані, тому ризики , передбачені у ст.. 177 КПК України на теперешніц час зменшилися, а також з огляду на те, що відповідно до ст. 183 КПК України суд має право, а не обов`язок не визначати розмір застави, суд вважає за можливе зменьшити розмір застави , яка визначається щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на ст.ст. 32, 34, 314-317 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

задовольнити клопотання ОСОБА_6 про зменшення розміру застави.

Клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 серпня 2026 року включно.

Визначити розмір застави 199680 (сто дев`яносто деав`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, які обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення обвинуваченого з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України такі обов`язки, а саме,

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає обвинувачений за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або роботи;

- обмежитись у спілкуванні із свідками.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання вищезазначених обов`язків, та якщо будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.

Строк покладених обов`язків визначити з моменту звільнення особи під заставу до 14 серпня 2026 року.

Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити прокурору для відома, начальнику ДУ "Криворізька установа виконання покараннь №3".

Ухвалу може бути оскаржено в частині продовження строку тримання під вартою та обов`язків безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у 5-денний строк з дня її проголошення.

У судовому засіданні оголосити перерву до 20 липня 2026 року до 13:00 год.

Повний текст ухвали 16 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1