Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 698/337/26
Провадження № 2/698/362/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
секретаря Пугачовської Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
16.04.2026 на адресу Калинопільського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, у якій представник позивача Сахарова О.І. просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 541425220 від 27.05.2021 року в розмірі 48258,61 грн. з яких: 14500,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 33758,61 грн. - заборгованість за сумою відсотків, а також судові витрати що полягають у судовому зборі 2662,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 27.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено кредитний договір № 541425220 на суму 6000,00 грн., проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 14500,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 30 днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом надсилання ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» одноразового ідентифікатора. Кредитні кошти були відправлені відповідачу, на платіжну картку № НОМЕР_1 . 28.11.2018 року між ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу (1) № 28/1118-01, у подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступила, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором № 541425220.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» відступила, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором № 541425220.
11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступила, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором № 541425220.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» наділене правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 541425220.
Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив умови договору, в результаті чого допустив заборгованість за кредитним договором № 541425220 від 27.05.2021 року, в розмірі 48258,61 грн. з яких: 14500,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 33758,61 грн. - заборгованість за сумою відсотків.
Посилаючись на те, що відповідач, не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, порушує його умови, просить суд стягнути із відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою судді Калинопільського районного суду Черкаської області від 23.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає, що заявлена сума заборгованості необгрунтованою та такою, що не підтверджена належними доказами в повному обсязі, зокрема в частині нарахованих відсотків, штрафних санкцій та інших додаткових нарахувань. Такі нарахування вважає завищеними та підлягають зменшенню як неспівмірні та недоведені. Крім того, просить суд у разі встановлення судом підстав для задоволення позову, застосувати наслідки спливу строку позовної давності відповідно до ст. ст.257, 261 ЦКУ.
04.05.2026 року представником позивача ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, у якій остання наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що укладаючи кредитний договір, відповідач добровільно погодився з усіма зазначеними у кредитному договорі умовами. Також відповідачем у відзиві на позовну заяву не оспорюється факт укладання кредитного договору № 541425220 від 27.05.2021 року. Щодо дотримання строків позовної давності представник позивача ОСОБА_2 зазначає наступне, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. З урахуванням вищезазначеного строк позовної давності у даній справі не підлягає застосуванню.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Договір кредитної лінії № 541425220 був укладений 27.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», сума кредиту - 6000,00 грн., проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 14500,00 грн., строк кредиту - 30 днів, дата видачі кредиту 27.05.2021, процентна ставка становить 2,30 % в день. Мета кредиту - споживчі (особисті) потреби. Відповідно до платіжних доручень ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахував на картковий рахунок № 5168-75XX-XXXX-2529 грошові кошти, у загальному розмірі 14500,00 грн..
За даними розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 541425220 від 27.05.2021 року станом на 20.12.2023 року становить 48258,61 грн. з яких: 14500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 33758,61 грн. - сума заборгованості за відсотками.
28.11.2018 року між ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу (1) № 28/1118-01, у подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступила, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором № 541425220.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» відступила, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором № 541425220.
11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступила, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором № 541425220.
Перехід прав від первісного кредитора до нового підтверджується додатком №3 реєстром боржників, додатком №3 актом прийому - передачі реєстру боржників, додатком №3 актом повернення права вимоги заборгованості. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 541425220 від 27.05.2021 року у загальній сумі 48258,61 грн. з яких: 14500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 33758,61 грн. - сума заборгованості за відсотками.
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: договір №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додатковою угодою № 25770936877 від 01.09.2025 до договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, акту прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.14 Закону України «Про споживче кредитування» Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно із ч.3 ст. 1054 Цивільного кодексу України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей закон регулює відносини між кредитодавцем, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті. Відповідно до положень ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів -2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5%. Крім того відповідно до пункту 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів». Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 визначає ключовий принцип обчислення позовної давності щодо грошових зобов`язань та штрафних санкцій (інфляційних втрат і 3% річних) під час карантину та воєнного стану.
Якщо строк позовної давності не сплив станом на 2 квітня 2020 року, його перебіг спочатку продовжувався (на період карантину та воєнного стану), а починаючи з 30 січня 2024 року зупинявся на весь час дії воєнного стану. Це дає право стягувати такі нарахування за весь період прострочення (навіть за 57 років), якщо основний строк не закінчився до 02.04.2020.
Судом встановлено, 27.05.2021 року з відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 541425220 з ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога» про надання кредиту у розмірі 14500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у разі невиконання умов договору. ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови договору кредиту. 11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, згідно умов якого, право вимоги щодо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 48258,61 грн. перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», що підтверджується також реєстром боржників та актом прийому-передачі прав Вимоги.
Сума заборгованості за договором факторингу № 11/07/25-Е згідно витягу з реєстру боржників щодо відповідача становить 48258,61 грн. з яких: 14500,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 33758,61 грн. - заборгованість за сумою відсотків.
Згідно із ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Сторонами у договорі факторингу є факторі клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст.1079 ЦК України). Згідно ч.1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За змістом ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України). Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Верховний суд у справі № 335/248/16-ц від 14.03.2018 року, предметом якої був спір про стягнення суми заборгованості за кредитним договором зробив правовий висновок, що статтями 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.
Зважаючи на вищезазначені норми передбачені статтею 8 та Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про споживче кредитування», які вступили в силу 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 по 22.04.2024 не може перевищувати 2,5%, з 23.04.2024 по 20.08.2024 не може перевищувати 1,5%, а після 20.08.2024 - 1%.
Ухвалюючи постанову у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), Велика Палата Верховного Суду чітко вказала, що після закінчення строку кредитування чи висунення вимоги про дострокове повернення, нарахування договірних відсотків припиняється. Надалі (за прострочення) застосовуються лише 3% річних та інфляційні (ст. 625 ЦК).
Згідно із п. 1.7 Договору строк кредиту 30 днів.
Відповідно до п 1.12.2. кредитного договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду процентна ставка за користування кредитом становить 2,30 % в день. Розрахунок, наданий позивачем здійснено саме з урахуванням такої відсоткової ставки, з якою суд погодитись не може.
Судом здійснено перерахунок заборгованості по відсотках, а відтак стягненню із відповідача підлягають відсотки у наступному розмірі:
30 днів х 2,3 % = 69 %;
14500 х 69 % = 10005;
14500+10005 = 24505 грн..
У стягнені з відповідача заборгованості за відсотками у більшому розмірі суд вважає за необхідне відмовити.
Отже, 14500 х 69 % = 10005 грн. - становить суму заборгованості за відсотками. Таким чином, позов в частині нарахованих відсотків належить до часткового задоволення. Отже, за уточненим розрахунком суду з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС»підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 541425220 від 27.05.2021 року в загальному розмірі 24505,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14500,00 грн., заборгованість за відсотками 10005,00 грн..
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за кредитом в сумі 24505,00 грн. в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, заяви про застосування строку позовної давності від відповідача до суду не надходили, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів та дійшов висновку про часткове задоволення позову. Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в справі. Відповідно до норм ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України). Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Судом встановлено, відповідно до копії акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025 з детальним описом робіт (наданих послуг), вартість послуг адвоката складає 7000,00 грн. Також позивачем надано копію договору № 20/08/25-01 про надання юридичних послуг від 20.08.2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності та копію заявки на виконання доручення до договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що вони відносяться до інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 3554 грн. (24505,00 /48258,61 х 7000), у зв`язку із задоволенням позову частково.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволеної частини вимог позову, в розмірі 1351 грн. (24505,00 /48258,61х 2662,40).
Керуючись ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 11, 526, 530, 546, 549, 611, 625, 626, 627, 628, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279, 280-284, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956)заборгованість за кредитним договором № 541425220 від 27.05.2021 року в сумі 24505 (Двадцять чотири тисячі п`ятсот п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з: 14500,00 грн. сума заборгованості по кредиту (тіло кредиту), 10005,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956)витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 1351 (Одну тисячу триста п`ятдесят одну) гривень та витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 3554 (Три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн..
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Баранов О.І.
Судебное решение № 137437543, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області) было принято 15.06.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 698/337/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: